Постанова № 86321805, 13.12.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 1440/1963/18

Провадження № 2-а/487/26/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2019 року

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участю секретаря Ігнатьєва А.О., представника позивача Лененко Ю.К., представника відповідача Сазонова Д.К. розглянувши адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – управління ПФУ) звернулося до суду з позовною заявою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про скасування постанови від 25.07.2018 року (ВП № 56715378) про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонова Д.К. в межах примусового виконання виконавчого листа виданого Заводським районним судом м. Миколаєва 02.07.2018 року по справі № 487/5999/17.

В позові Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зазначає, що не погоджується із зазначеною вище постановою про накладення штрафу і вважає її такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню. Зазначало, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 15.05.2018 року управління ПФУ зобов`язано провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей №900-VІІІ, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, постанови КМУ від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Миколаївській області №02446 від 27.04.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року. На виконання вказаного рішення управлінням ПФУ проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 01.01.2016 року з урахуванням раніше виплачених сум. Також зазначило, що Заводським районним судом м. Миколаєва при винесенні рішення від 15.05.2018 року зобов`язання щодо одноразової виплати суми підвищення до пенсії на управління ПФУ не покладалось, а тому після перерахунку пенсії виплати почались здійснюватися щомісячно, а факт того, що виплата буде проведена в повному обсязі, підтверджується дорученням з відкладною виплатою. Зазначало, що сума перерахованих пенсій виплачується після виділення коштів на їх фінансування х державного бюджету, а таких додаткових асигнувань до управління ПФУ не надходило, а отже невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

15.01.2019 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі.

15.02.2019 року від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшло клопотання про залучення у якості другого відповідача по справі Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

09.08.2019 року ухвалою суду залучено у якості співвідповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

Представник відповідача відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Сазонов Д.К. надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що адміністративний позов не визнає, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що боржником – управлінням ПФУ рішення суду в повному обсязі не було виконано, а саме не здійснено виплату різниці пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а тому державний виконавець діючи в межах наданих йому повноважень, не порушуючи прав та інтересів сторін виконавчого провадження 25.07.2018 року виніс постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 гривень.

В судовому засіданні представник позивача Лененко Ю.К заявлені позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав викладених у позові. Надала до суду заяву, в якій просила розглядати справу за наявними в ній матеріалами, зазначила в ній, що позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Сазонов Д.К. позов не визнав з підстав викладених у відзиві. Суду пояснив, що постанова про накладення штрафу від 25.07.2018 року винесена в межах повноважень державного виконавця та не порушує норм Закону України «Про виконавче провадження».

Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача, думку представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ввідповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) — сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягать примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного чпстиною шостою ст. 26 цього Закону, перевіряє перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Стаття 75 Закону України “Про виконавче провадження” визначає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника — фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника — юридичну особу — 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, виходячи з аналізу вищевказаних норм, вбачається, що з`ясування обставин, що свідчать про невиконання без поважних причинсудового рішення, ініціює виконавця вжити заходи впливу на боржника, в тому числі шляхом накладення штрафу та повідомлення компетентного оргагу про вчинення боржником кримінального правопорушення.

На думку суду, виключенням щодо невиконання рішення суду є наявність поважних причин, що об`єктивно перрешкоджають боржнику вчинити дії у спосіб визначений судом, а отже доведення цих обставин покладається на особу, яка має вчинити відповідні дії на виконання судового акту.

З матеріалів судової справи вбачається, що Управління ПФУ не виконало в повному обсязі рішення суду у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету.

Таким чином, невиконання судового рішення Управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. В такому випадку накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Верховним Судом неоднаразово була підтриманя ця позиція, зокрема, у постанові по справі № 757/29591/14-а від 13.06.2018 року.

Отже, враховуючи що рішення Заводського районного суду м. Мик6олаєва по справі № 487/5999/17 позивачем виконано не в повному обсязі не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на Управління ПФУ за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.9,77,241-246,250,255,268-271,287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області — задовольнити.

Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 25.07.2018 року (ВП № 567915378) про накладення штрафу у розмірі 5100,00 гривень.

Стягнути з Головного територіального управління юстиції у Миколаївські області на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір в сумі 1762,00 гривень.

Рішення набирає законної сили через 10 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в 10-денний строк з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.П. Павлова