Рішення № 86321559, 13.12.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6990/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2019року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Свірідової В.В.

при секретарі Мазурик О.-І.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача адвоката Штинди О.В.

справа №466/6990/18, 2/466/459/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

встановив:

30.08.2018 ПАТ «АСК «ІНГО Україна» звернулось до Шевченківського районного суду м. Львова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» грошові кошти у розмірі 25461,71гривень, судові витрати у розмірі 1762,00гривень.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова Свірідової В.В. від 13.09.2019 відкрито провадження та призначено справу у спрощеному порядку до судового розгляду (а.с.44).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15.11.2018 призначено справу у загальному порядку, за клопотання представника відповідача, до підготовчого судового розгляду (а.с.84).

Ухвалами Шевченківського районного суду м. Львова від 13.02.2019 та від 12.04.2019 призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у даній справі (а.с.124, 133).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 20.06.2019 поновлено провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового розгляду (а.с.172).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 08.08.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду (а.с.180).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що 26.01.2018 року на вул. Б.Хмельницького,251 у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки: «Фіат Добло» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , «Ніссан Терано» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та «Хундай Елантра» р.н. НОМЕР_3 , який був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» згідно договору добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640563012.17 від 01.12.2017 р. з франшизою - 0.00 грн.

ПАТ «АСК «ІНГО Україна» відшкодував власнику застрахованого автомобіля «Хундай Елантра» р.н. НОМЕР_3 завдану шкоду у розмірі 125 461,71 грн.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахованою у ПрАТ «УАСК «АСКА», позивач звернувся до останнього із заявою про компенсацію суми страхової виплати за договором добровільного страхування у розмірі 100 000.00 грн. (в межах ліміту, передбаченого полісом № АК/8302047 від 29.12.2017 року). Відповідно залишок суми страхової виплати у розмірі 25 461,71 грн. підлягає до стягнення з відповідача, як винуватця ДТП та особи, відповідальної за відшкодування завданої шкоди у повному обсязі.

У зв`язку з вищенаведеним змушений звернись до суду з позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, покликаючись на мотиви викладені в позовній заяві та просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Штинда О.В. позовні вимоги не визнав та заперечив проти їх задоволення, покликаючись на мотиви викладені у відзиві на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи (а.с.48-53).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. (ч.1-4 ст. 77 ЦПК України).

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В судовому засіданні встановлено, що 26.01.2018 року на вул. Б. Хмельницького, 251 у м. Львові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки: «Фіат Добло» р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , «Ніссан Терано» р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 та «Хундай Елантра» р.н. НОМЕР_3 , який був застрахований від ризику пошкодження в ДТП у ПрАТ «АСК «Інго Україна» згідно договору добровільного страхування засобів наземного транспорту №640563012.17 від 01.12.2017 з франшизою - 0.00 грн.(див.матеріали адміністративної справи №466/1582/18,3/466/816/18) та а.с.6,9-12.

Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 19.03.2018 року по справі № 466/1582/18 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постанова суду набрала законної сили (а.с.7).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Згідно рахунків-фактури: №ПП00000768 від 13.02.2018, №ФОП-000027 від 14.03.2018 та №ПП00001759 від 06.04.2018, - загальна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля «Хундай Елантра» р.н. НОМЕР_3 складає 125461,71грн. (а.с.15, 18, 21).

ПАТ «АСК «ІНГО Україна» відшкодував власнику застрахованого автомобіля «Хундай Елантра» р.н. НОМЕР_3 завдану шкоду у розмірі 125 461,71грн., шляхом оплати загальної вартості відновлювального ремонту на підставі рахунків-фактур, та набув право зворотної вимоги до особи, винної у скоєнні ДТП та її страховика в розмірі фактично сплачених грошових коштів.(а.с.17,20,23)

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2014 року.

Метою здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно вказаного Закону є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу ( ст. ст. 3, 5 Закону).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована у ПрАТ «УАСК «АСКА» згідно полісу обов`язкового страхування №АК/8302047, термін дії якого з 29.12.2017 до 28.12.2018, з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілих (третіх) осіб у розмірі 100000,00 грн. та франшизою – 0,00 грн.(ас.8).

Згідно ст. 6 Закону страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

За змістом ст. ст. 9, 22-31, 35, 36 Закону настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку, встановленому законодавством (ст. 29 Закону).

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи (ст. 12 Закону).

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на зазначене, відшкодування шкоди винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

Отже, володілець джерела підвищеної небезпеки має відшкодувати потерпілому вартість відновлювального ремонту, що перевищує ліміт відповідальності страховика, франшизу, якщо вона встановлена умовами договору, і втрату вартості автомобіля у разі її наявності.

Суд вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності ( ст. 3 Закону).

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій 04.07.2018 року у справі № 755/18006/15, 12.12.2018 року у справі № 758/2356/17-ц.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.п. 14, 24 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", - при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до статті 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

ПАТ «АСК «ІНГО Україна» здійснив страхову виплату за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту № 640563012.17 від 01.12.2017 року у загальному розмірі 125 461.71 грн. Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АК/8302047 від 29.12.2017 року передбачено ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну потерпілих (третіх) осіб у розмірі 100000.00 грн. з франшизою - 0.00 грн.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд приходить до висновку, що враховуючи набуття позивачем права зворотної вимоги в межах фактично сплачених грошових коштів у розмірі 125461,71 грн., а також наявність ліміту відповідальності страховика відповідача у розмірі 100000.00 грн., - суд вважає, що решта завданої матеріальної шкоди у розмірі 25461,71 грн. (125461.71 грн. - 100 000.00 грн.) підлягає до стягнення з відповідача, як винуватця ДТП, володільця джерела підвищеної небезпеки та особи, відповідальної за відшкодування завданої шкоди у повному обсязі на підставі положень ч.1 ст.1166, ч.2 ст.1187 та ч.1 ст.1194 Цивільного кодексу України.

Крім того, в силу дії ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає розмір судових витрат, сплачених позивачем при зверненні з заявою до суду.

У зв`язку з наведеним, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 1762,00грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (ЄДРПОУ 16285602) грошові кошти в розмірі 25461,71 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят одну гривню сімдесят одну коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (ЄДРПОУ 16285602) судовий збір в розмірі 1762,00 (одну тисячу сімсот шістдесят дві гривні)

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2019року.

Суддя В. В. Свірідова