Рішення № 86320196, 09.12.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10802/19

2/357/4272/19

Категорія 22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біла Церква цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за електроенергію, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом мотивуючи його тим, що здійснює розподіл електричної енергії за регульованим тарифом на території Київської області. Особовий рахунок на користування електричної енергії у квартирі АДРЕСА_1 відкрито на ім`я ОСОБА_2 . Однак, всупереч ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідач не звертаючись до позивача з приводу укладення договору про користування електричною енергією за вказаною адресою, користувався електричною енергією. Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору. Станом на 11.09.2019 року за показниками лічильника заборгованість за спожиту електроенергію становить 2 582 грн. 94 коп., яка виникла за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 рік. Позивач просив суд стягнути з відповідача вартість використаної електроенергії у вказаній вище сумі та судові витрати по справі.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 23.10.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду заяву, в якій просив закрити провадження у справі, оскільки 05.12.2019 року заборгованість було сплачено.

Оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ПрАТ «Київобленерго» постачає електричну енергію за регульованим тарифом на території Київської області.

З матеріалів справи вбачається, що за адресою АДРЕСА_2 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 на використання електроенергії, що підтверджується випискою з особової картки споживача.

З особової картки споживача, особовий рахунок № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року заборгованість складає 2 582,94 грн.

Відповідач ОСОБА_1 є власником 29/50 частини будинку АДРЕСА_3 що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №180581756 від 11.09.2019 року.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом (ст. 13 ЦПК України).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно п. 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновок Верховного Суду викладений у постанові від 14.02.2018 року у справі № 462/6393/15-ц).

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог п. 42 Правилами користування електричною енергією для населення передбачено, що споживач електроенергії зобов`язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору; оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ, боржника зобов`язано, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно п. 28 ПКЕЕН передбачено, що у разі відсутності у побутового споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка погашення заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами відсутні чинні договори про надання послуг з електричної енергії, однак відповідач користується послугами електроенергії.

Встановлено, що відповідачем не сплачувались отримані послуги з електропостачання у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 2 582,94 гривень. За загальним правилом (частина 1 статті 13 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.598 та ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем надано дублікат квитанції №0.0.1543330010.1 від 05.12.2019 року про перерахунок ОСОБА_1 коштів на рахунок ПрАТ «Київобленерго» в розмірі 2 582,94 грн.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 сплатив вартість використаної електроенергії, у зв`язку з чим суд вважає, що у задоволенні пред`явленого позову про стягнення з відповідачки боргу у розмірі 2 582,94 грн., необхідно відмовити.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно ч.9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), в за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

А тому, оскільки на даний час позивач продовжує підтримувати заявлені вимоги, незважаючи на те, що вони задоволені відповідачем після пред`явлення позову повністю, суд, беручи до уваги, що позивачем понесено витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, приходить до висновку щодо можливості застосування ч.3 ст.142 ЦПК України,

Враховуючи, що відповідачем задоволено вимоги позивача в ході розгляду справи, нею погашено заборгованість в розмірі 2 582,94 грн., після пред`явлення позову, з останнього в користь позивача слід стягнути судовий збір сплачений при подачі позову до суду в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 322, 525, 526 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 19, 76, 81, 82, 133, 141, 265, 273 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» (юридична адреса: вул. Київська, 2Б, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 23243188) судовий збір у сумі 1 921 грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБ. І. Кошель