Ухвала суду № 86320041, 12.12.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/5555/19

Провадження № 1-кс/461/6497/19

УХВАЛА

12.12.2019 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Фролова Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

представника заявника Стиранки М.Б.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Львові клопотання адвоката Стиранки Михайла Богдановича в інтересах товариства з додатковою відповідальністю «Львівавтозапчастина» про скасування арешту земельної ділянки у кримінальному провадженні № 12018140000000168, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з додатковою відповідальністю «Львівавтозапчастина» звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна. Зазначає, що ухвалою Галицького районного суду м. Львова у справі №461/1692/18 від 15 березня 2018 року накладено арешт на земельну ділянку за адресою місто Львів, проїзд Центральний, право користування якою оформлене згідно діючого законодавства. Однак, на його думку, арешт на вказану земельну ділянку був накладений необґрунтовано, оскільки обставини зазначені слідчим у відповідному клопотанні та які прийняті слідчим суддею не відповідають дійсності, слідчим суддею під час прийняття рішення про арешт допущені порушення вимог КПК України. Просить врахувати, що суду не були надані докази, що вказана земельна ділянка є речовим доказом, може бути об`єктом спеціальної конфіскації, підлягає конфіскації, як вид покарання, що вона може бути використана для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Крім того, відсутні відомості щодо повідомлення про підозру у цьому кримінальному провадженні, відсутні інші підстави передбачені ст..170 КПК України для накладення арешту на майно.

В судовому засіданні представник заявника адвокат Стиранко М.Б. клопотання підтримав та просив задовольнити. Додатково зазначив, що вказана земельна ділянка, якою вони користуються з 1986 року, перебуває у власності Львівської міської ради, однак слідчий суддя під час накладення арешту вказане не врахував. Слідчий, в силу вимог КПК України не міг звертатися з таким клопотанням, що свідчить про суттєві процесуальні порушення, а відтак ухвала про накладення арешту підлягає скасуванню. Наявність арешту перешкоджає заявнику реалізувати право на оформлення містобудівної документації.

Судовим розглядом встановлено, що слідчим суддею Городецькою Л.М. було розглянуте клопотання слідчого Слободи О.О., погоджене з прокурором прокуратури Львівської області Сороківським М.П. у кримінальному провадженні № 12018140000000168 від 07 березня 2018 року про арешт майна. Вказане клопотання задоволено та накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер 4610137500:12:005:0009, площею 4,900 га, що розташована за адресую: м. Львів, проїзд Центральний, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості на праві приватної власності належить Львівській міській Раді (ЄДРПОУ 04055896), правокористувач: ТзДВ «Львівавтозапчастина» (ЄДРПОУ 00232118).

З листа Львівського міського голови від 24 01 2018 року вбачається, що він просить начальника управління ДСБЕЗ провести перевірку підстав землекористування згідно переліку, в тому числі за адресою заявника.

Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, для зняття арешту необхідно довести вищезазначені підстави. Однак, слідчому судді не були надані належні та допустимі докази що у арешті майна, як речового доказу відпала потреба або він є необґрунтованим. Оцінка дій, рішень слідчого судді під час накладення арешту, на які посилається заявник, виходить за межі повноважень слідчого судді який розглядає клопотання про зняття арешту. Заявник має права володільця майна, продовжує користуватися земельною ділянкою, порушень його прав слідчим суддею не встановлено, а відтак суд приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 174, 376 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката Стиранки Михайла Богдановича в інтересах товариства з додатковою відповідальністю «Львівавтозапчастина» про скасування арешту земельної ділянки у кримінальному провадженні – відмовити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 12 грудня 2019 року проголошено її вступну та резолютивну частини.

Повний текст ухвали проголошений 13 грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України, ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Л.Д. Фролова