Ухвала суду № 86319862, 13.12.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

(про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)

Справа № 348/573/18

Провадження № 1-кп/348/81/19

13 грудня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

за участю прокурора: Марчук С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисників: Василик У.С., Антошка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна об`єднане кримінальне провадження № 12018090200000770 за обвинувальним актом від 22.12.2018 р., № 12018090200000148 за обвинувальним актом від 15.03.2018 року, № 12018090200000162 за обвинувальним актом від 19.03.2018 року, № 12018090200000163 за обвинувальним актом від 22.03.2018 року, та № 12018090200000394 за обвинувальним актом від 20.06.2018 р. про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Надвірнянського районного суду знаходиться об`єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України, та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримуються під вартою в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який закінчується 29.12.2019 р., з огляду на те, що і надалі є обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 -адвокат Василик У.С. в судовому засіданні заперечила проти продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того обвинувачений ОСОБА_1 утримується під вартою вже тривалий час. Просила змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника. Просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на інший, більш м`ягкий, у виді домашнього арешту.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 -адвокат Антошко Р.В. в судовому засіданні заперечив відносно продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , зазначивши, що прокурором не доведено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так обвинувачений ОСОБА_2 не буде переховуватись від суду, впливати на свідків та потерпілих по кримінальному провадженні чи вчиняти інші злочини. Крім того обвинувачений утримується під вартою вже тривалий час. Просив змінити обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника. Зазначив, що він хворіє на туберкульоз, в зв`язку чим потребує постійного медичного лікування. Також просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши наявні матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 31.10.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 29.12.2019 року.

Під час судового розгляду справи, керуючись ст. 331 ч. 3 КПК України, суд, розглядаючи питання доцільності продовження обраного обвинуваченим запобіжного заходу, вирішує чи є на час розгляду зазначеного питання ризики, передбачені ст. 177 КПК України, чи вони не зменшилися та не відпали.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Приймаючи рішення про можливість продовження обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд приймає до уваги, що на даний час ризики, які були підставою для обрання заходу забезпечення кримінального провадження, не відпали.

Зокрема стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 продовжують існувати ризик переховування, ризик незаконного впливу на потерпілих по кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 162 КК України, найтяжчий з яких відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, а обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 2 ст. 185 КК України, найтяжчий з яких відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, тому обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , усвідомлюючи неминучість призначення відносно них покарання у виді позбавлення волі, можуть намагатись ухилитись від кримінальної відповідальності. При цьому до обвинуваченого ОСОБА_2 вже було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак перебуваючи на волі ОСОБА_2 порушив умови домашнього арешту та переховувався від суду, в зв`язку з чим йому було змінено запобіжний захід на тримання під вартою. Ризик впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що обвинуваченим відомі їх особи. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 раніше судимі за вчинення умисних корисливих злочинів, не мають постійного місця праці та джерела прибутку, що може спонукати його вчиняти інші корисливі злочини.

Тому продовження строку запобіжного заходу відповідає меті забезпечення реалізації завдань кримінального провадження, так як у даному кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

ОСОБА_3 рокурором наведено достатні та переконливі докази, з яких вбачається, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Посилання сторони захисту наявність в обвинуваченого ОСОБА_2 захворювання (туберкульозу) та необхідність постійного лікування суд вважає необгрутованими, оскільки згідно повідомлення установи виконання покарань обвинуваченому ОСОБА_2 надається належне медичне лікування. Стороною захисту не надано жодних доказів про неможливість керівництва установи попереднього ув`язнення забезпечити належне лікування обвинуваченого ОСОБА_2 .

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженні. Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує обставини, передбачені ст.ст. 177-178 КПК України, з урахуванням особи обвинуваченого, його віку, стану здоров`я, майнового стану, міцності соціальних зв`язків, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, того факту, що існують ризики того, що ОСОБА_2 , перебуваючи на волі, зможе продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків по кримінальному провадженні. Суд приходить до висновку що суспільний інтерес у триманні обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою, переважає над особистими інтересами обвинуваченого, прокурором доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України та вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів може не забезпечити належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_2 та запобігти передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Василик У.С. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, а також в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Антошка Р.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт слід відмовити, оскільки суд дійшов до висновку про неможливість жодного із більш м`яких запобіжних заходів у виді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту чи заставизабезпечити виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177-178, 331, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 – задовільнити.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09 год. 00 хв. 10 лютого 2020 року.

Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 – запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 09 год. 00 хв. 10 лютого 2019 року.

Тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснювати в ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченим та прокурору і направити начальнику ДП «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Василик У.С. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Антошка Р.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя Міськевич О.Я.