Ухвала суду № 86318884, 06.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.12.2019

Справа № 320/4796/19

(1-кс/937/6460/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«06» грудня 2019 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Колеснікової Л.В.,

прокурора – Ковалевського М.А.,

слідчого – Саляк А.Б.,

підозрюваного – ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного – Самофал Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі, що поширює діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області Ковалевського М.А., за матеріалами кримінального провадження №62019080000000100 від 13.03.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі, що поширює діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області Ковалевського М.А., за матеріалами кримінального провадження №62019080000000100 від 13.03.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Клопотання обґрунтовано тим, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованим у місті Мелітополі, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 13.03.2019 під № 62019080000000100, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що наказом заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України № 136-к від 28.03.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Кам`янка-Дніпровська, вул. Першотравнева, 7.

Між Державним агентством лісових ресурсів України в особі заступника голови ОСОБА_2 та ОСОБА_1 28.03.2018 укладено контракт терміном до 01.04.2019, який продовжено до 01.04.2020 відповідним наказом заступника голови Державного агентства лісових ресурсів України № 83-к від 12.02.2019 року.

У середині лютого 2019 року ОСОБА_3 , будучи директором ТОВ «Д.Р.В.О.», яке займається купівлею - продажем деревини, звернувся до директора ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» ОСОБА_1 з пропозицію придбання ділової деревини в обсязі близько 600 м3 для потреб очолюваного ним підприємства. Під час зустрічі, яка відбулась між зазначеними особами на початку березня 2019 року на території Водянського лісового господарства ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», ОСОБА_1 показав ОСОБА_3 , наявну у його підприємства ділову деревину соснових порід, повідомивши ОСОБА_3 , що зможе продати її, у разі надання йому неправомірної вигоди, у необхідній кількості під, виглядом «паливної деревини». За такі дії, на вимогу ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , повинен був передавати йому особисто неправомірну вигоду у розмірі не менше 500 гривнь з кожного кубічного метра реалізованої продукції. При цьому офіційна вартість одного проданого кубічного метра деревини за контрактом буде коштувати для ТОВ «Д.Р.В.О.» 648 гривень.

Реалізуючи умови своєї злочинної діяльності, 09.04.2019 ОСОБА_1 , як директор ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство» уклав з ТОВ «Д.Р.В.О.» в особі директора ОСОБА_3 договір № 4 про продаж ДП «Камянсько-Дніпровське лісове господарство» на користь ТОВ «Д.Р.В.О.» 600 м3 дров`яної деревини 2 групи (сосна). Вартість одного м3 за контрактом склала 648 гривень.

Продовжуючи виконувати свої злочинні дії, директор ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», ОСОБА_1 діючи умисно, будучи службовою особою, діючи умисно 09.04.2019 близько 20 години 30 хвилин знаходячись у салоні службового автомобіля CHEVROLET NIVA державний номерний знак НОМЕР_1 , припаркованого поруч з автовокзалом у м. Енергодарі, на вул. Молодіжній, 12 вимагав та отримав від директора ТОВ «Д.Р.В.О.» ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у сумі 15500 гривень за продаж вказаному підприємству ділової деревини у розмірі 30,8 м3, яка знаходиться на балансі очолюваного ним державного підприємства, під виглядом паливної деревини. Вказану деревину, відповідно до товарно-транспортних накладних, поставлено на користь ТОВ «Д.Р.В.О.» 10.04.2019 зі складів Іванівського та Водянського лісництв ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство».

Продовжуючи свою злочинну діяльність директор ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство», ОСОБА_1 діючи умисно, будучи службовою особою, діючи умисно 10.07.2019 близько 16 години 15 хвилин, знаходячись у салоні службового автомобіля CHEVROLET NIVA державний номерний знак НОМЕР_1 , припаркованого поруч з готелем «Аліса», за адресою: м. Енергодар, вул. Козацька, 35, вимагав та отримав від директора ТОВ «Д.Р.В.О.» ОСОБА_3 частину неправомірної вигоди у сумі 13000 гривень, за продаж вказаному підприємству ділової деревини у розмірі 30 м3, яка знаходиться на балансі державного підприємства, під виглядом паливної деревини. Вказану деревину, відповідно до товарно-транспортних накладних, поставлено на користь ТОВ «Д.Р.В.О.» 10.07.2019 зі складів лісництв ДП «Кам`янсько-Дніпровське лісове господарство».

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду дії з використанням наданої йому влади, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

За підозрою у вчиненні вказаного злочину 10.07.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України затримано та в подальшому, 11.07.2019, повідомлено обґрунтовану підозру у вчиненні злочину.

Вина підозрюваного в інкримінованому йому злочині повністю підтверджується зібраними у провадженні доказами.

- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_1 від 10.07.2019,

- протоколами допитів свідка ОСОБА_3 від 20.03.2019, 11.04.2019, 10.07.2019

- протоколом огляду речей від 10.04.2019, 10.07.2019

- протоколами огляду та помітки грощових коштів від 09.04.2019, 10.07.2019

- протоколом обшуку автомобілю CHEVROLET NIVA д/н НОМЕР_1 від 10.07.2019

- іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

08.11.2019 слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області відносно ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною не залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22-00 год до 05-00 год строком до 10.12.2019 та покладено такі обов`язки:

- та покладено на нього такі обов`язки:

- не залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22-00 год до 05-00

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

Слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 10.01.2020 включно.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

На даний час, ризики встановлені слідчим суддею 08.11.2019 існують та жодним чином не зменшилися.

З огляду на кримінальне правопорушення – злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та його особу існують ризики, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Висновок про наявність вказаних ризиків зроблено виходячи з наступних обставин, які містяться в матеріалах кримінального провадження:

-ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, а згідно примітки до ст.45 КК України даний злочин є корупційним;

-не дивлячись на те, що ОСОБА_1 фактично був затриманий на місці вчинення злочину, він своєї вини у вчиненні вказаного злочину не визнав, посилаючись на положення ст.63 Конституції України взагалі відмовився надавати будь-які показання з даного приводу.

З огляду на ці обставини запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт неможливо.

Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та наявність ризиків, що він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт для запобігання цим ризикам є недостатнім, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, тяжкість покарання, що йому загрожує, вік, стан здоров`я та майновий стан, його репутацію, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам реалізувати ризики, що існують.

На підставі вище викладеного, прокурор просить суд продовжити строк застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.01.2020, з покладенням обов`язків:

- не залишати житло, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у період з 22-00 год до 05-00

- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.

На підставі ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів. Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просив продовжити строк дії обов`язків на підставах, викладених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просив суд застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись на те, що він не порушує покладені на нього судом обов`язки, крім того деякі ризики, передбачені ст. 177 КПК України вже зникли.

Захисник підозрюваного – адвокат Самофал Ю.В. заперечував також проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, посилаючись на те, що його підзахисний не порушує покладені на нього обов`язки, крім того на теперішній час деякі ризики, передбачені ст. 177 КПК України вже зникли.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, думку прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника підозрюваного, суд приходить до наступного.

Слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами, зібраними в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні та долученими до клопотання підтверджується на даній стадії слідства, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені положеннями цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати,що існує хоча б один із ризиків,передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Murrey v. the United Kingdom»). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»).

Частина ч. 2 ст. 194 КПК України, передбачає обов`язок слідчого судді, суду постановити ухвалу про відмову у застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, а саме: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня («Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватися факторами, пов`язаними з характером особи, її моральністю, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Відповідно ч.4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи те, що під час розгляду клопотання прокурором не надано доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених в клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), то слідчий суддя має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений в клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання;2) особиста порука;3) застава;4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Згідно ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Матеріалами справи встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв`язки.

Суд не погоджується з доводами викладеними в клопотанні про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину, на наявність можливості, що підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінального покарання буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, буде перешкоджати іншим чином кримінальному провадження або вчинить інше кримінальне правопорушення. З метою забезпечення вчинення процесуальних дій, слідчий суддя вважає, що буде достатнім обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, це буде сприяти завданням кримінально-процесуального судочинства по даному кримінальному провадженню.

Керуючись ст.ст. 177,178,184, 193-194, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі, що поширює діяльність на Запорізьку область, прокуратури Запорізької області Ковалевського М.А., за матеріалами кримінального провадження №62019080000000100 від 13.03.2019 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Обрати стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 10.01.2020 року.

Зобов`язати ОСОБА_1 :

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.

Зазначені обов`язки діють до 10 січня 2020 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі Саляк А.Б.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Редько О.В.