Рішення № 86318770, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/892/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправними дій та зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі - відповідач) та просить суд:

- визнати протиправними дії Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, які полягають у ненаданні ОСОБА_1 запитуваної публічної інформації згідно запиту на інформацію №3 від 18.10.2017 року, зареєстрованого у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області від 18.10.2017 року за вх. №163/3/;

- зобов`язати Гатненську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області надати ОСОБА_1 запитувану публічну інформацію згідно запиту на інформацію №3 від18.10.2017 року, зареєстрованого у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області від 18.10.2017 року за вх. №163/3/.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач, серед іншого зазначає, що запитуваної публічної інформації згідно запиту на інформацію №3 від18.10.2017 року, зареєстрованого у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області від 18.10.2017 року за вх. №163/3/ ним отримано не було, що має своїм наслідком порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує, що відповідь на запит на інформацію №3 від18.10.2017 року, зареєстрованого у Гатненській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області від 18.10.2017 року за вх. №163/3/ ним було надано листом 25.10.2017 року за №28/4510, з огляду на що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.10.2017 року ОСОБА_1 подано до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області запит на інформацію №3 (вх. №163/3/ від 18.10.2017 року), у якому останній просив надати копії всіх графічних матеріалів чинного Генерального плану села Гатне (далі - запит №3).

За наслідком розгляду запиту №3 відповідач листом від 25.10.2017 року вих. №02-28/4510 повідомив позивача про те, що генеральний план села Гатне має широкоформатне роздрукування, а в Гатненській сільській раді відсутні світлокопіювальні пристрої, які б могли здійснити копіювання документів в такому форматі.

Також, даним листом запропоновано ОСОБА_1 ознайомитися із запитуваною інформацією в приміщенні Гатненської сільської ради.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Згідно частини 2 статті 19 конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 34 Конституції України закріплює, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Приписами статті 1 Закону №2939-VI встановлено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Метою Закону №2939-VI є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч. 1 ст. 2 Закону №2939-VI).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

В свою чергу, доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (ч. 1 ст. 4 Закону №2939-VI) та забезпечується шляхом 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію (ч. 1 ст. 5 №2939-VI).

Згідно частини 1 статті 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання (п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону №2939-VI).

Приписами частини 1 статті 14 Закону №2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI).

При цьому, частиною 1 статті 22 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Аналізуючи наведені положення Закону №2939-VI суд приходить до висновку, що публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом, а доступ до публічної інформації здійснюється, серед іншого, шляхом вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до Закону, крім обмежень, встановлених законом.

Водночас, встановлений статтею 22 Закону № 2939-VI перелік підстав для відмови у задоволенні запиту на інформацію є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Між тим, стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка в силу статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, закріплює, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у пунктах 47, 48 Рішення від 28 листопада 2013 року у справі «Австрійська асоціація за збереження, зміцнення і створення економічно здорової сільськогосподарської і лісової власності проти Австрії» (заява № 39534/07) зазначив таке. Суд встановив, що причини, на які покликалися місцеві органи влади, пояснюючи відмову в запиті асоціації-заявника про доступ до рішень Комісій, були хоча і «відповідними», проте не «достатніми». У той час як до завдань Суду не входить визначення того, у який спосіб Комісія мала і могла надати доступ до своїх рішень, Суд визнає, що повна відмова надати доступ до будь-якого з її рішень була диспропорційною. Комісія, яка за власним вибором мала інформаційну монополію щодо рішень, позбавила асоціацію-заявника можливості проводити дослідження щодо однієї з дев`яти австрійських земель, а саме - землі Тіроль, і у в ефективний спосіб брати участь у законодавчому процесі, що передбачав внесення поправок у законодавство з операцій щодо нерухомого майна у землі Тіроль. Таким чином, Суд дійшов висновку, що втручання у право заявника на свободу вираження не можна вважати таким, яке є необхідним у демократичному суспільстві. Отже, відбулося порушення статті 10 Конвенції.

Суд звертає увагу, що лист Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.10.2017 року вих. №02-28/4510 не містить в собі перелік підстав, встановлених статтею 22 Закону №2939-VI, для відмови у наданні запитуваної публічної інформації.

Разом з цим, частиною 1 статті 5 Закону №2939-VI передбачено, що доступ до публічної інформації забезпечується шляхом 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Тобто наведені правові норми свідчать, що доступ до публічної інформації може забезпечуватися як шляхом надання інформації за запитами на інформацію так і будь-яким іншим способом.

Зі змісту листа Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.10.2017 року вих. №02-28/4510 слідує, що неможливість надання публічної інформації шляхом задоволення запиту позивача на інформацію обґрунтовано відсутністю світлокопіювальних пристроїв, які б могли здійснювати копіювання документів у відповідному форматі.

При цьому, відповідачем у листі від 25.10.2017 року вих. №02-28/4510 вказано про можливість забезпечення ОСОБА_1 доступ до публічної інформації у інший спосіб, що є технічно можливим.

На думку суду, лист Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.10.2017 року вих. №02-28/4510 не є по своїй суті відмовою у наданні запитуваної інформації, а є повідомленням запитувача про можливість отримання відповідної інформації у інший спосіб, який не суперечить положенням частини 1 статті 5 Закону №2939-VI.

З огляду на що, суд вважає відсутніми обставини порушення прав позивача, гарантованих статтею 34 Конституції України та статтею 10 Конвенції щодо отримання публічної інформації.

Водночас, суд наголошує, що частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що надаючи відповідь на запит №3 відповідач діяв обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 5, 73, 77-78, 243-246, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08160, Київська область, Києво-Святошинський район, вул. Київська, б. 138, код ЄДРПОУ 04358508) відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева