
Справа № 560/3604/19
РІШЕННЯ
іменем України
12 грудня 2019 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо припинення виплати нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі по тексту - Постанова №103) та зобов`язати відповідача виплатити нараховану доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн згідно Постанови №103.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що з 21.09.1998 отримував пенсію за вислугу років відповідно до закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон №2262-ХІІ). На виконання Постанови №103 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2016. За період з 01.01.2016 по 31.12.2017 нарахована доплата до пенсії у розмірі 50949,12 грн, виплату якої відповідач розпочав з 01.01.2019 відповідно до вимог Постанови №103. Вказав, що з 06.05.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за його заявою призначило пенсію за віком відповідно до закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV). Одночасно відповідач припинив виплату доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Вважає, що пенсійний орган протиправно не виплатив нараховану доплату до пенсії у розмірі 45641,92, чим порушив його право на отримання належної суми пенсії. Зазначив, що звертався до пенсійного органу з заявою про виплату доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн. Однак, отримав відмову, тому звернувся до суду з цим позовом.
У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що оскільки позивачу з 06.05.2019 припинена виплата пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, то і доплата до такої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 також припинена.
Ухвалою від 15.11.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 06.12.2019 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головну управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Позивач з 21.09.1998 по 05.05.2019 отримував пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.
На виконання Постанови №103 та на підставі довідки ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області від 23.03.2018 №48/121/49-2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило позивачу перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2016. За період з 01.01.2016 по 31.12.2017 позивачу нарахована доплата до пенсії в сумі 50949,12 грн, виплату якої пенсійний орган розпочав з 01.01.2019 в розмірі 1061,44 грн щомісячно.
06.05.2019 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області заяву про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Пенсійний орган з 06.05.2019 припинив виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ та доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн згідно Постанови №103.
26.09.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату доплати до пенсії, нарахованої відповідно до Постанови №103.
Листом від 11.10.2019 №М-1345-70-02.26.-04 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача, що останній не отримує пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, то підстави для виплати доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн відсутні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо припинення виплати нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до пункту 3 Постанови №103 сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:
- з 01.01.2019 по 31.12.2019 щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017;
- з 01.01.2020 щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Сума заборгованості перерахованої пенсії з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн не виплачена позивачу при припиненні виплати пенсії за вислугу років.
Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі "Суханов та Ільченко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою.
Щодо соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату як право на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам.
Зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.
Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладений особистий та надмірний тягар.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки на умовах, передбачених законом, а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом введення законів. Більш того, верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції. Таким чином, питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01.06.2006 у справі "Федоренко проти України" Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути існуючим майном або виправданими очікуваннями щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи законними сподіваннями отримання права власності.
Таким чином, нарахована ОСОБА_1 сума заборгованості за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн, є майном позивача у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а відмова відповідача щодо її виплатити є невиправданим втручанням в мирне володіння таким майном, яке не є законним, не переслідує легітимну мету в інтересах суспільства, та не є пропорційним переслідуваній меті.
Згідно із частиною 2 статті 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Отже, дії відповідача щодо припинення виплати позивачу заборгованості з нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн є протиправними. Тому для належного захисту прав позивача необхідно зобов`язати пенсійний орган виплатити позивачу нараховану доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн.
Посилання відповідача як на підставу для невиплати позивачу заборгованості у сумі 45641,92 грн на частину 1 статті 10 Закону №1058-IV, відповідно до якої особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором, суд вважає безпідставним, оскільки предметом розгляду цієї справи є правомірність дій пенсійного органу щодо невиплати вже нарахованої доплати до пенсії за попередній період.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.
У зв`язку з задоволенням позовних вимог відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо припинення виплати ОСОБА_1 нарахованої доплати до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 нараховану доплату до пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 45641,92 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.Л. Польовий
Судове рішення № 86317663, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 12.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/3604/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: