Рішення № 86317058, 19.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 р. Справа №480/2441/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

представника позивача - адвоката Маківського О.В,,

представника відповідача - Ювченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

04 липня 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що за результатами документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хвиля» Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області складено акт №186/18-28-14-02/03779538/11 від 18.02.2019, яким встановлені порушення п.188.1 ст.188, п.198.5 п.198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 518151 грн.; п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, полягало у несвоєчасній реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 345551 грн. податку на додану вартість; п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасні реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 65348,80 грн. податку на додану вартість; п.167.1 ст.167, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170, п.п.170.1.4 п.170 ст.170 Податкового кодексу України, що полягало у перерахуванні до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірі 78792,87 грн. з порушенням граничних строків сплати; вимог п.п.16-1 п.10 розділу 20 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, що полягало у несвоєчасні сплаті військового збору, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку в сумі 42437,5 грн.

На підставі акту перевірки 12.03.2019 податковим органом винесені податкові повідомлення рішення:

№0000951402 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 518451,00 грн. та штрафних санкціях у розмірі 129537,75 грн;

№0000971402 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 172775,50 грн;

№0000961402 за платежем: податок на додану варітсть про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 6534 грн.

№0002741304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 30221грн. 66 коп.

№0002781304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30380 грн. 43 коп.

Позивач вважає рішення податкового органу протиправними та просить скасувати, зазначаючи, що в ході перевірки контролюючий орган встановив порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, що полягало заниженні позивачем податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 336388 грн. в т.ч. за серпень 2016 року у сумі 100000 грн., за жовтень 2016 року в сумі 69581,20 грн., за вересень 2018 року в сумі 166807,60 грн. за отримані від ДП «Сумський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Суми-Миропілля-Осоївка-/Р-45/, з тих підстав, що закупівля цих послуг здійснена поза межами господарської діяльності платника податків, автомобільна дорога не знаходиться на балансі у підприємства. Проте з цим висновком позивач не погоджується, вказуючи, що дана автомобільна дорога з`єднує між собою населені пункти та призначена для перевезення вантажів по ній як транспортом позивача, так і транспортом інших користувачів. Саме в с.Осоївка знаходяться виробничі потужності позивача, тому виділяючи кошти на експлуатаційне утримання та ремонт дороги, позивач забезпечував свою економічну діяльність з метою отримання доходу.

Також, податковим органом встановлене порушення, яке полягало у заниженні податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 4625 грн. за грудень 2017 року за отримані від ТОВ «Еліт-Енргосервіс-Суми» послуги з поточного ремонту освітлення сцени будинку культури з тієї підстави, що будинок культури не знаходиться на балансі позивача. Проте, в ході перевірки відповідач не дослідив цю господарську операцію та не з`ясував чи була вона спрямована на отримання будь-якої форми доходу.

Податковим органом встановлене також порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу, що полягало у заниженні податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 13478 грн. в тому числі за лютий 2016 року у сумі 1279 грн., лютий 2017 року в сумі 3190 грн., та січень 2018 року в сумі 9009 грн. за придбані путівки на санаторно-курортне лікування, оскільки також це не пов`язане з діяльністю підприємства. Однак, путівки придбавалися для працівників товариства, витрати на їх придбання є витратами соціального характеру , які відносяться до фонду оплати праці, тому позивач правомірно відніс суми ПДВ у зв`язку з їх придбанням до податкового кредиту.

Крім того, податковим органом встановлено під час перевірки, що позивач на порушення абз.2 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу у вересні 2018 року занизило податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 161919,50 грн. Підставою для такого висновку став продаж позивачем гречки за цінами, нижчими ніж мінімально встановлені державою. Позивач із цим не погоджується, зазначаючи, що встановлений механізм державного регулювання цін за допомогою мінімальних і максимальних інтервенційних цін, який регламентований Законом України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» застосовується лише в межах організованого аграрного ринку до учасників Аграрної біржі. В даному ж випадку реалізації товару відбулася виробником самостійно, за межами Аграрної біржі.

Також щодо податкового повідомлення-рішення №0000971402 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 172775,50 грн. відповідач вказав у акті перевірки про порушення п.201.1 Податкового кодексу, яке полягало в тому, що позивач не здійснив реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. На його думку підприємство повинне було зареєструвати податкові накладні за лютий 2017 року на суму 3190 грн., за грудень 2017 року в сумі 4625 грн. за січень 2018 року в сумі 9009 грн., за вересень 2018 року в сумі 328727 грн. по факту придбання послуг, не пов`язаних з господарською діяльність позивача, які описані вище. Проте, враховуючи, що вказані господарські операції пов`язані з господарською діяльністю позивача, висновок податкового органу є помилковим. Крім того, відповідачем не вірно засновано максимальний розмір штрафної санкції у 50%, позивач вважає, що розмір штрафної санкції повинен залежати від кількості календарних днів порушення строку реєстрації податкових накладних.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000961402 за платежем: податок на додану вартість про застосування штрафу у розмірі 6534 грн. за порушення п.201.1 ст.201 Податкового кодексу в частині несвоєчасної реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, то цей висновок податкового органу не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки в ході перевірки не досліджувались та не встановлені ключові моменти реєстрації, зокрема відповідачем не встановлений момент отримання позивачем розрахунків коригування до податкових накладних.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про те, що позивачем перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку інших ніж заробітна плата ( орендна плата за договорами оренди земельної ділянки з фізичними особами) в сумі 78792,87 грн. з порушенням граничних строків сплати, встановлених п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу. При цьому податковий орган безпідставно послався на строк виплати, вказаний у договорах – до 31 грудня поточного року. Фактично ж орендна плата виплачувалась орендодавцям за їх вимогою, проте з порушенням передбаченого договором терміну. Одночасно з виплатою цього доходу позивачем перераховувався і податок з доходу фізичних осіб, тому відповідачем безпідставно застосовані до позивача штрафні санкції, передбачені ст.127 Податкового кодексу.

Так само безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені ст.127 Податкового кодексу при сплаті військового збору при виплаті доходу фізичним особам по орендній платі.

Перший відповідач, Головне управління Державної фіскальної служби у Сумській області, подав відзив на позов, в якому проти його задоволення заперечив, зазначивши, що в ході перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" встановлено, що останнім в порушення п. 198.5 ст.198 ПК України занижено податкове зобов`язання в сумі 336388,80 грн. за отримані від ДП «Сумський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Суми-Миропілля-Осоївка, занижено податкове зобов`язання в сумі 4625 грн. за отримані від ТОВ «Еліт-Енергосервіс-Суми» послуги з поточного ремонту освітлення сцени будинку культури, занижено податкове зобов`язання в сумі 13478 грн. за придбані путівки на санаторно-курортне лікування.

Так, п.198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.Нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нараховувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим «кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

При цьому перевіркою встановлено, що придбані послуги не пов`язані з господарською діяльністю позивача, а зазначені об`єкти не перебувають на балансі підприємства.

Також, в порушення абз.2 п. 188.1 ст.188 ПК України позивачем занижено суму податкового зобов`язання на загальну суму 161919,5 грн. за рахунок не включення до податкового зобов 'язання суми ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції ( гречки). Так, в ході перевірки встановлено реалізацію сільськогосподарської продукції, що підлягає державному регулюванню за цінами, що є меншими ніж встановлені мінімальні інтервенційні ціни, що призвело до заниження доходів від продажу сільськогосподарської продукції на загальну суму 161919,55 грн.

Якщо сільськогосподарський товаровиробник реалізує свою продукцію за ціною нижче ніж ціна державного регулювання, то згідно з п. 188.1 ПКУ такий виробник повинен додатково нарахувати податкові зобов`язання на різницю між ціною реалізації та ціною державного регулювання. При цьому платник податку має виписати другу податкову накладну (тип причини 17).

Зазначені порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0000951402 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 518451,00 грн. та штрафних санкціях у розмірі 129537,75 грн.

Також перевіркою встановлено, що в порушення п.201.1 ст.201 Податковго кодексу позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як вже зазнчалось вище, позивач в перевіреному періоді придбавав послуги, які не використовувалися в господарській діяльності без декларування податкового зобов`язання та реєстрації податкових накладних. Згідно з п.120-1.2 ст.120-1 Податковго кодексу зазначене є підставою для застосування штрафу до платника податків у розмірі 50% від суми податкових зобов`язань. Підприємство повинне було зареєструвати податкові накладні за лютий 2017 року на суму 3190 грн., за грудень 2017 року в сумі 4625 грн. за січень 2018 року в сумі 9009 грн., за вересень 2018 року в сумі 328727 грн., тому сума штрафу склала 172775,50 грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 12.03.2019 року №0002781304 та №0002741304 у відзиві зазначено, що порядок та строки сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету податковим агентом визначено статтею 168 Податкового кодексу.

Так, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду, а саме: протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Положеннями статті 127 Кодексу встановлюється санкція, як міра відповідальності, яка покладається на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу громадянам. При цьому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 Кодексу, а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000961402 за платежем: податок на додану варітсть про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 6534 грн. відповідач пояснень не надав.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

05.11.2019 судом залучено другим відповідачем у справі Головне управління Державної податкової служби у Сумській області, представник якого проти задоволення позову також заперечив, надав у судовому засіданні пояснення за змістом аналогічні відзиву першого відповідача.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хвиля» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 30.09.2018, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2018, про що 18 лютого 2019 року складений акт № 186/18-28-14-02/03779538/11 ( а.с. 38-88).

На підставі висновків, викладених у акті перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Сумській області 12.03.2019 прийняті податкові повідомлення-рішення ( а.с. 30, 32, 33, 34, 36) :

№0000951402 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 518451,00 грн. та штрафних санкціях у розмірі 129537,75 грн;

№0000971402 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 172775,50 грн;

№0000961402 за платежем: податок на додану вартість про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 6534 грн.

№0002741304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 30221грн. 66 коп.

№0002781304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30380 грн. 43 коп.

Зі змісту акта перевірки вбачається, що товариством в порушення п. 198.5 ст.198 ПК України занижено податкове зобов`язання в сумі 336388,80 грн. за отримані від ДП «Сумський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» послуги з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Суми-Миропілля-Осоївка, занижено податкове зобов`язання в сумі 4625 грн. за отримані від ТОВ «Еліт-Енергосервіс-Суми» послуги з поточного ремонту освітлення сцени будинку культури, занижено податкове зобов`язання в сумі 13478 грн. за придбані путівки на санаторно-курортне лікування. Також встановлено реалізацію сільськогосподарської продукції, що підлягає державному регулюванню за цінами, що є меншими ніж встановлені мінімальні інтервенційні ціни, що призвело до заниження доходів від продажу сільськогосподарської продукції на загальну суму 161919,55 грн. Також, як наслідок допущених порушень, позивачем не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, на думку податкового органу ( стор.30 акту перевірки) підприємством порушено граничні строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних щодо реєстрації розрахунків коригувань, що є порушенням п.201.1 ст.201 Податкового кодексу.

Також відповідач в ході перевірки дійшов висновку про необхідність застосувати до позивача штрафні санкції за п.127.1 ст.127 Податковго кодексу у зв`язку з порушенням граничних строків сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку інших ніж заробітна плата та військового збору.

На думку суду, висновки податкового органу не в повній мірі ґрунтуються на вимогах податкового законодавства, відповідно прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є протиправними.

Так, відповідно до абз.2 п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

Частинами 1, 2 ст.191 Господарського кодексу України визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Частиною 1 ст.12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.

Способи державного регулювання цін встановлені статтею 13 цього Закону.

Основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення визначаються Законом України «Про державну підтримку сільського господарства в Україні» . Статтею 3 цього Закону передбачено, зокрема, що зміст державного цінового регулювання полягає у здійсненні Аграрним фондом державних інтервенцій в обсягах, що дозволяють встановити ціну рівноваги (фіксінг) на рівні, не нижчому за мінімальну інтервенційну ціну та не вищому за максимальну інтервенційну ціну. Держава не здійснює цінове регулювання за межами організованого аграрного ринку України ( п.3.2 ст.3 Закону) . Пунктом 2.12 ст.12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що організований аграрний ринок це сукупність правовідносин, пов`язаних з укладенням та виконанням цивільно-правових договорів, предметом яких є сільськогосподарська продукція, за стандартизованими умовами та реквізитами біржових договорів (контрактів) і правилами Аграрної біржі. Відповідно до п.2.1. ст.2 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Аграрна біржа - юридична особа, створена згідно із Законом України "Про товарну біржу", яка підпадає під регулювання норм такого закону і статей 279 - 282 Господарського кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) та надає послуги суб`єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення розрахунково-клірингової діяльності за ними.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Рідний продукт» 12.09.2018 був укладений договір поставки №2 ( а.с.149-156) , відповідно до якого позивач повинен передати покупцю зерно гречки по ціні 5916,67 грн. за тону без ПДВ. 13.09.2018 позивач передав покупцю зерно гречки в кількості 49,28 т на загальну суму 349888,20 грн.у тому числі ПДВ - 58314,7 грн. ( а.с.158) 17.09.2019 позивач передав покупцю зерно гречки в кількості 73,62 т на загальну суму 519021,00 грн., у тому числі ПДВ – 86503,50 грн ( а.с. 159). Порушень в частині реєстрації податкових накладних, правильності обчислення та сплати податкових зобов`язань з ПДВ перевіркою не встановлено.

При цьому, в ході перевірки податковим органом не встановлено та не доведено в судовому засіданні, що товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Хвиля» користується послугами Аграрної біржі та є її учасником. Відтак, інтервенційні ціни не можуть застосовуватися до позивача, котрий здійснив продаж сільськогосподарської продукції за межами Аграрної біржі.

Таким чином база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, відтак висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 161919,50 грн. є необґрунтованим, а тому податкове повідомлення-рішення №0000951402 в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню. Відповідно і розмір штрафних санкцій за цим рішенням підлягає зменшенню на 40479,75 грн.

Разом з тим суд не вбачає підстав для його скасування в іншій частині.

Так, судом встановлено, що на підставі договорів про виконання робіт та надання послуг від 10.08.2016 та 21.09.2018 між позивачем та ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», позивач придбав роботи з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільної дороги Т-19-01 Суми-Миропілля-Осоївка-а/д Суми-Краснопілля-Богодухів км57-км66 та послуги з експлуатаційного утримання автомобільної дороги загального користування державного значення Т-19-01 Суми-Миропілля-Осоївка - /Р-45/ ( а.с. 137-148). Суми сплаченого податку на додану вартість при закупівлі зазначених робіт і послуг позивач відніс до складу податкового кредиту за серпень 2016 року в розмірі 100000 грн., за жовтень 2016 в розмірі 69581,20 грн. за вересень 2018 року в сумі 166807,6 грн., всього на суму 336388,80 грн.

Крім того, відповідно до договору №42 від 01.11.2017, укладеного між позивачем та ТОВ «Еліт-Енергосервіс-Суми», позивач придбав послуги з ремонту освітлення сцени будинку культури ( а.с. 136) вартістю 27750,00 грн., з яких податок на додану вартість склав 4625,00 грн. Зазначену суму податку на додану вартість позивач відніс до складу податкового кредиту за грудень 2017 року.

Також, судом встановлено, що позивачем придбавалися путівки на санаторно-курортне лікування в 2016, 2017, 2018 роках, суми податку на додану вартість, в тому числі за лютий 2016 року у сумі 1279 грн., лютий 2017 року в сумі 3190 грн., та січень 2018 року в сумі 9009 грн., були включені до складу податкового кредиту у відповідних періодах., а всього в сумі 13478 грн.

Відповідно до ст. 14 п. 14.1.36 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нараховувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим «кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Зазначений обов`язок позивачем не було виконано, доказів визначення податкових зобов`язань по операціях на суму ПДВ, сплачену за вищевказаними операціями та подання зведеної податкової декларації не подано. За таких обставин, висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов`язань в цій частині є правомірними.

Також, на думку суду, є частково протиправним податкове повідомлення-рішення №0000971402 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 172775,50 грн.

Так, підставою для його винесення слугувало встановлене податковим органом порушення податкового законодавства, яке полягало у тому, що платник податків придбавав послуги, які не використовувалися у господарській діяльності без декларування податкового зобов`язання та реєстрації податкових накладних під час реалізації продукції по господарських операціях, що описані вище. Відповідно до розрахунку, наданого відповідачем ( а.с.194 на звороті), нараховано штрафних санкцій у зв`язку з порушенням п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України по придбанню послуг, не пов`язаних з господарською діяльністю позивача у розмірі 91816,5 грн., та у зв`язку з порушенням п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України при реалізації товару за цінами нижчими ніж встановлені у розмірі 80959 грн.

Відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.

Оскільки, судом встановлено відсутність порушення при здійсненні господарської операції по реалізації сільськогосподарської продукції і, відповідно, заниження податкового зобов`язання на суму 161919,2 грн. то і нарахування штрафних санкцій на цю суму у розмірі 80959,00 грн. є протиправним.

При цьому, як вже встановлено вище, позивач безпідставно занизив податкове зобов`язання з податку на додану вартість про придбанню робіт та послуг у ДП «Сумський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» на суму 183632 грн., тому штрафна санкція у розмірі 91816,5 грн. податковим органом застосована правомірно.

Також щодо розміру штрафної санкції у 50% , застосованої відповідачем суд не вбачає порушень, оскільки саме такий розмір штрафної санкції визначений положеннями п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України, який застосовується при визначенні податкового зобов`язання податковим органом у податковому повідомленні-рішенні та не залежить від тривалості порушення.

Суд вважає протиправним і таким , що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення №0000961402 за платежем: податок на додану вартість про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 6534 грн.

Так, зазначаючи у акті перевірки про несвоєчасу реєстрацію позивачем податкових накладних, розрахунків коригувань у Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган констатує порушення позивачем вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та наводить таблицю на сторінках 29-20 акту перевірки ( а.с.66-67). При цьому, в податковому повідомленні-рішенні відповідач керується ст.120-1 Кодексу і застосовує до платника штраф у розмірі 10%.

Пункт 201.1 ст.201 Податкового кодексу України встановлює обов`язок платника податку на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Тобто, порушення цих вимог повинне бути підставою для притягнення до відповідальності цього ж платника податку, а податковий орган в ході перевірки мав встановити день виписки податкової накладної та день її реєстрації. Проте, актом перевірки встановлені дата виписки та дата реєстрації розрахунків коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних не позивачем, а його контрагентами, продавцями, на підтвердження чого позивач надав такі розрахунки та квитанції про відправлення через автоматизовану систему до податкового органу. ( а.с. 107-134) Момент отримання позивачем розрахунків коригувань до податкових накладних відповідачем в ході перевірки не встановлений. Тобто факт вчинення позивачем порушення не знайшов свого підтвердження, жодних пояснень в цій частині відповідач не надав ні у відзиві на позов, ні в ході розгляду справи судом.

Суд також не може погодитися із податковими повідомленнями-рішеннями №0002741304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 30221грн. 66 коп. та №0002781304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30380 грн. 43 коп.

Так, відповідно до акту перевірки позивачем суми військового збору, нараховані при виплаті орендної плати громадянам 42437,5 грн. перераховані до бюджету з порушенням граничних строків сплати, встановлених п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України ( стор. 45-47 акту), внаслідок чого нараховано штрафну санкцію у сумі 29567,18 грн. у відповідності до п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу та пеню в сумі 654,48 грн. у відповідності до п.п.129.1.3 п.129.1 ст129 Податкового кодексу, а також позивачем перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб, інших ніж заробітна плата, в сумі 78792,87 грн. з порушенням граничних строків сплати, встановлених п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 Податковго кодексу ( стор.40 акту). Податковим повідомлення-рішенням нараховано штрафну санкцію у сумі 29670,12 грн. у відповідності до п.127.1 ст. 127 Податкового кодексу та пеню в сумі 710,31грн. у відповідності до п.п.129.1.3 п.129.1 ст129 Податкового кодексу.

Перевіряючи висновки податкового органу, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу 20 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Пунктами 168.1 та 168.1.2. ст.168 Кодексу визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Договорами оренди землі, укладеними між позивачем та фізичними особами ( а.с. 90-93) передбачено, що орендна плата виплачується орендодавцю до 31 грудня поточного року, виплата орендної плати проводиться на вимогу орендодавця у строки, передбачені договором.

Як зазначив позивач, сплата військового збору за 2018 рік здійснювалась одночасно з виплатою орендодавцю коштів за оренду земельної ділянки, проте виплата орендної плати іноді Водночас, податковий орган вважає, що позивач допустив прострочення сплати військового збору за період з 07.08.2018 по 28.09.2108 ( сторінка 46 акту), вказуючи на те, що нараховані суми військового збору не були перераховані до бюджету при нарахуванні доходу, при цьому момент виплати доходу відповідачем не перевірявся. Також контролюючим органом залишені поза увагою обставини сплати позивачем військового збору за липень, серпень, вересень 2018 року, на підтвердження чого позивачем надані платіжні доручення ( а.с. 94-106).

Також стосовно податку на доходи фізичних осіб у акті перевірки зазначено, що строк виплат доходу за 2017 рік настав 30.01.2018, а податок фактично сплачений 12.02.2018, 13.02.2018, 01.03.2018, 12.03.2018 при цьому момент виплати доходу відповідачем не перевірявся.

Відповідно до п.127.1. ст.127 Податкового кодексу ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, відповідальність за правопорушення, передбачене статтею 127 ПК України, може наставати у разі, коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто взагалі відсутній факт виконання вказаних обов`язків платником податків (податковим агентом). При цьому обов`язковою умовою для притягнення платника податків до відповідальності за вказаною статтею ПК України є встановлення обставин чи відбулася у спірному випадку виплата доходу, в які строки, чи сплачено податок на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу або у разі невиплати доходу у строки, встановлені ПК України для місячного податкового періоду.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, визначаючи предмет доказування у справі, суди повинні виходити з обставин, якими контролюючий орган обґрунтовує свою позицію, при цьому належним доказом, яким встановлюється податкове правопорушення, є акт перевірки контролюючого органу.

При цьому, ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи відповідачем не доведений факт правопорушення, передбаченого ст.127 Податкового кодексу.

Пунктом 5 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 N 727, визначено, що факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, акт перевірки контролюючого органу, в якому встановлено порушення платником податку статті 127 ПК України, має містити чіткі факти щодо строків виплати доходу, строків сплати податку на доходи фізичних осіб у відповідних податкових періодах, та, як наслідок, факти, які ґрунтуються на належних доказах (платіжні доручення, відомості нарахування та виплати заробітної плати), щодо несплати податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу.

Між тим, вказаної інформації акт перевірки не містить, під час судового розгляду відповідач такої інформації не надав, відтак, на переконання суду, склад податкового правопорушення, передбаченого статтею 127 ПК України є не доведеним, відповідно безпідставно застосовані штрафні (фінансові) санкції та нарахована пеня за підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу.

Таким чином, перевіривши податкові повідомлення-рішення на відповідність вимогами ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000951402 в частині збільшення позивачу суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 161919 грн. 20 коп. та штрафних санкціях у розмірі 40479,75 грн., визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0000971402 в частині застосування до позивача штрафу у розмірі 80959 грн., визнати протиправними і скасувати повністю податкові повідомлення-рішення №0000961402 за платежем: податок на додану вартість про застосування до позивача штрафу у розмірі 6534 грн., №0002741304 про збільшення суми грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 30221 грн. 66 коп., №0002781304 про збільшення позивачу суми грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30380 грн. 43 коп.

Відповідно до ч.1,3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу належить відшкодувати судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 18070 грн. ( а.с. 3). Враховуючи, що розмір задоволених вимог склав 350494 грн. , а заявлено було на суму 887601 грн. то розмір судових витрат, що підлягає до відшкодування становить 7135,00 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" ( код ЄДРПОУ 03779538, вул.Заводська, 4, с.Осоївка, Краснопільського райну, Сумської області, 42424) до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області ( код ЄДРПОУ 39456414, вул.Іллінська, 13, м.Суми, 40009), Головного управління Державної податкової служби у Сумській області ( код ЄДРПОУ 43144399 вул.Іллінська, 13, м.Суми, 40009) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 12.03.2019 №0000951402 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 161919 ( сто шістдесят одна тисяча дев"ятсот дев"ятнадцять) грн. 20 коп. та штрафних санкціях у розмірі 40479,75 грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 12.03.2019 №0000971402 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 80959 ( вісімдесят тисяч дев"ятсот п"ятдесят дев"ять) грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 12.03.2019 №0000961402 за платежем: податок на додану варітсть про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" штрафу у розмірі 6534 ( шість тисяч п"ятсот тридцять чотири) грн.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 12.03.2019 №0002741304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з військового збору у розмірі 30221 ( тридцять тисяч двісті двадцять одна) грн. 66 коп.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 12.03.2019 №0002781304 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" суми грошового зобов"язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 30380 ( тридцять тисяч триста вісімдесят) грн. 43 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Хвиля" 7135 ( сім тисяч сто тридцять п"ять) грн. в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 29 листопада 2019 року.

Суддя Л.М. Опімах