Рішення № 86316101, 12.12.2019, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2401/19

Справа № 235/7875/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря Полуянчик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Мирноградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Мирноградвугілля» (далі - ДП «Мирноградвугілля») про відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що з 18.02.1984р. по 20.09.1998р. перебував у трудових відносинах з відповідачем.

20.09.1998 року він був звільнений за п.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з неможливістю виконання роботи за станом здоров`я.

Тривалий час він працював у вугільній промисловості в умовах впливу шкідливих факторів та важких умов праці.

Під час роботи в шахті 25.09.1997р. він отримав виробничу травму, що підтверджується актом за формою Н-1 № 71, відповідно до якого отримав діагноз: закритий перелом поперекового відділу хребта.

23.02.2007р. згідно довідки до акта огляду МСЕК та довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності йому було встановлено 3 групу інвалідності з 18.02.2007 року безстроково, 30% втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом, визначено потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні за наслідками травми.

В результаті виробничої травми йому було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що змінився нормальний образ його життя, він позбавлений можливості повноцінно спілкуватися зі своєю сім`єю, друзями, з цього приводу став дуже дратівливим, його постійно турбують сильні болі, він вже не може вести повноцінний спосіб життя, так як протягом тривалого часу відчуває фізичні страждання, обумовлені важкістю травми, психологічний дискомфорт і значне порушення спокою, яке він відчуває до теперішнього часу.

У зв`язку з одержанням інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що потягло за собою зниження життєвої активності, він постійно відчуває систематичне послаблення організму, хвилювання з приводу погіршення відносин з оточуючими, він став достатньо критично відноситись до себе як до неповноцінного, в трудовому відношенні громадянина. Все це разом має вплив на його життя та стосунки з близькими, у нього з`явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім. Він вже не молода людина та вже є інвалідом. Все це дуже пригнічує його і не дає спокою, що всі свої роки молодого життя він був інвалідом.

Заподіяну моральну шкоду просив відшкодувати йому за рахунок відповідача шляхом стягнення одноразової грошової компенсації в розмірі 50 000 грн.

У встановлений судом строк відповідач відзив не надав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, письмових пояснень також не надала.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ДП «Мирноградвугілля» в якості гроза 5 розряду підземним з 18.02.1984 року по 20.09.1998 року, звільнений з роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України у зв`язку зі встановленням 3 групи інвалідності за трудовим каліцтвом.

25.09.1997р. о 5 годині 00 хвилин під час виконання трудових обов`язків з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, а саме під час перетяжки секції № 40 обвалена порода з покрівлі напроти секції № 39 нанесла удар по спині ОСОБА_1 , про що було складено акт про нещасний випадок № 71 (а.с.8-9).

Згідно довідки МСЕК серії ДОН-04 № 019771 від 23.02.2007р. позивачу при огляді за наслідками трудового каліцтва встановлено 30% втрати професійної працездатності безстроково з 18.02.2007 року, призначено медикаментозне лікування за наслідками травми та санаторно-курортне лікування (а.с.12).

Згідно довідки МСЕК серії ДОН-05 № 154200 від 23.02.2007р. позивачу при повторному огляді встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з трудовим каліцтвом безстроково, протипоказано важку фізичну працю (а.с.12).

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ДП «Мирноградвугілля», втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких вона зазнала і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією акта про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, довідками МСЕК, епікризом з історії хвороби, медичним висновком, випискою з амбулаторної карти.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу у медичній та соціальній допомозі.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 18 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» (м. Мирноград Донецької області, вулиця Соборна, 1, ЄДРПОУ 32087941) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої трудовим каліцтвом та його наслідками, 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Мирноградвугілля» в дохід держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Г.В. Назаренко