Ухвала суду № 86315801, 13.12.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 грудня 2019 р. № 400/2469/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.2019 р. № Ф 411-25,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.2019 р. № Ф 411-25.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року, судом на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

29 серпня 2019 року за вх. №13489 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява з питань виконання ухвали суди разом з належним чином оформленої позовної заяви (та її копії для відповідача) із зазначенням в прохальній частині способу захисту свого права у відповідності до вимог статті 5 КАС України шляхом визначення в якості відповідача належного суб`єкта владних повноважень, яким порушені права позивача, номеру телефону та адреси електронної пошти позивача, номеру телефону та адреси електронної пошти відповідача, ідентифікаційного коду позивача, власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав та інформацією про місцезнаходження оригіналів доказів, копії яких додані до позовної заяви.

Крім того, 02 вересня 2019 року за вх. № 13575 через канцелярію суду від позивача до суду надійшла заява про звільнення від сплати судового збору разом з листом Южноукраїнського управління ГУ ДФС в Миколаївській області про відсутність у ОСОБА_1 відкритих рахунків в банківських та інших фінансових установах.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 25.09.2019 року шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн. або належниих доказів на підтвердження неспроможності оплати судового збору.

30.09.2019 року за вх. № 15376 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали від 09.09.2019 року про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року продовжено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 21.10.2019 року шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 768, 40 грн. або належниих доказів на підтвердження неспроможності оплати судового збору.

17.10.2019 року за вх. № 16709 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява на виконання ухвали від 02.10.2019 року про звільнення від сплати судового збору, в якій ОСОБА_1 просить суд звільнити його від сплати судового збору у розмірі 768 ,40 грн. за подання вказаної позовної заяви, обгрунтована тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Ухвалою від 21.10.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2469/19 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 20.11.2019 року на 11 годину 30 хвилин.

18.11.2019 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ГУ ДФС в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому клопотав про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, мотивоване тим, що позивач оскаржує вимогу від 18.02.2019 року № Ф 411-25. Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Позивач скористався процедурою адміністративного скарження та отримавши 16.05.2019 року рішення ДФС України №21492/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарг позивача на вимогу про сплату боргу №Ф-411 -25 від 18.02.2019 року звернувся до адміністративного суду лише 08.08.2019 року, тобто з пропуском 10-денного строку. В свою чергу, з даним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернувся лише 31.07.2019 року, тобто з пропуском встановленого строку.

Ухвалою суду від 20.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

10.12.2019 року за вх. № 21221 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, відповідно до якої ОСОБА_1 не зазначено жодної обгрунтованої причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.2019 р. № Ф 411-25.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2019 року № Ф 411-25.

Згідно частини 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з частини першої статті 2 Закону №2464-VI дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.

Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, з аналізу положень частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Так, судом з`ясовано, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження спірної вимоги.

Рішення ДФС України №21492/6/99-99-11-05-02-25 про результати розгляду скарг позивача на вимогу про сплату боргу №Ф-411-25 від 18.02.2019 року позивач отримав 16.05.2019 року.

В свою чергу, з даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся лише 31.07.2019 року, тобто з порушенням десятиденного строку судового оскарження податкової вимоги.

При цьому, позивач не наводить будь-яких обставин, що унеможливлювали оскаржити вимогу у встановлені строки та наявність поважних причин невчасного звернення до суду.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 123 КАС України передбачено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем подано позов з пропуском встановленого строку, доказів поважності причин їх недотримання суду надано не було, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 18.02.2019 р. № Ф 411-25, - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 13.12.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва