Рішення № 86314598, 13.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2019 р. справа № 300/2276/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за

позовною заявою ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), 20.11.2019, звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач), у якій просить: визнати неправомірними дії відповідача щодо обчислення страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі з 16.11.1982 по 06.06.1991 без врахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в таких районах; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 26.01.2011 з обчисленням пільгового страхового стажу з 16.11.1982 по 26.01.1984, з 26.11.1984 по 06.02.1989 та з 29.03.1989 по 06.06.1991 із розрахунку один рік роботи на території районів Крайньої Півночі за один рік і шість місяців відповідно до записів у трудовій книжці, а також, виплатити недоотримані суми пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно зараховано позивачу стаж за період роботи з 16.11.1982 по 06.06.1991 без застосування пільгового обчислення один рік роботи в районах Крайньої Півночі за півтора року, що підтверджується записами у трудовій книжці. При цьому, позивач зазначив що відповідач листом від 28.10.2019 протиправно відмовив у зарахуванні вказаного стажу роботи в пільговому розрахунку.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до правил, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також - КАС України). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надати суду: - належним чином засвідчені копії усіх наявних документів пенсійної справи позивача, що стосуються врахування до страхового стажу періодів роботи в районах Крайньої Півночі з 16.11.1982 по 06.06.1991, в тому числі, копії прийнятих рішень про призначення, обчислення, перерахунок та виплату пенсії, копії поданих позивачем довідок, уточнюючих особливий характер роботи чи умов праці за періоди роботи ОСОБА_1 в районах Крайньої Півночі, чи в районах, які прирівняні до них, а також, довідки про заробітну плату за спірний період (а.с.1-2).

Відповідачем, 09.12.2019, подано відзив на позовну заяву №876/06-1 від 09.12.2019 (а.с.21-25). Відповідно до змісту поданого відзиву, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав, що окрім трудової книжки позивача, його робота в районах Крайньої Півночі не підтверджена строковим трудовим договором, необхідність укладення якого передбачена законодавством. Окрім цього, відповідач зазначив, що за спірний період роботи позивача, останній працював у районах Крайньої Півночі вахтово-експедиційним методом, а не на постійній основі, що виключає передбачену законом можливість пільгового зарахування стажу роботи один рік за півтора. Також, вказав на те, що позивачем подавалася позовна заява до управління Пенсійного фонду України у Надвірнянському районі Івано-Франківської області з тим самим предметом та з тих самих підстав (справа 348/414/15-а), пройшовши усі судові інстанції в кінцевому результаті ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016, справу за позовною заявою ОСОБА_1 залишено без розгляду. Враховуючи наведене, на переконання відповідача, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням пільгового обчислення стажу за спірний період, а відтак, і підстав для задоволення позову немає.

Уповноваженим представником відповідача, на виконання ухвали про відкриття провадження, подано копію пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.27-144).

Дослідивши в сукупності позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також інші письмові докази, наявні в матеріалах даної адміністративної справи, судом встановлено нижчевикладені обставини.

ОСОБА_1 з 22.07.2011 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та станом на момент звернення до суду отримує пенсію за віком, що підтверджується матеріалами пенсійної справи, зокрема розрахунком від 22.07.2011 (а.с. 37-40) та розрахунком про перерахунок пенсії від 14.11.2019 (а.с. 141-142).

У відповідності до копій окремих сторінок трудової книжки ОСОБА_1 від 01.09.1978, (а.с.11-12), за спірний період у позивача наявні такі записи:

- 16.11.1982, прийнятий в цех навантажувально-розвантажувальних робіт вантажником, наказ ПР56-к від 16.11.1982;

- 25.11.1984, звільнений переводом на ЦБТ на основі наказу п/о «Ноябрськнафтогаз» №625 від 23.11.1984;

- 26.11.1984, прийнятий переведенням столяром четвертого розряду за вахтовим методом в РСУ, наказ ПР№5-к від 06.12.1984;

- 06.02.1989, звільнений за скороченням чисельності працівників, працюючих вахтовим методом, наказ ПР 390-к від 29.12.1988;

- 29.03.1989, прийнятий в цех №1 п/о «Пурнєфтєгаз» стропальником 4 розряду за вахтовим методом роботи, наказ №201л від 27.03.1989;

- 01.11.1990, у зв`язку з реорганізацією цехів БПТО «КО №1» переведений в цех №1 БПТО «КО» з вахтово-експедиційним методом роботи, наказ ПР № 119А-к від 30.10.1990;

- 06.06.1991, звільнений за власним бажання, наказ №157л від 06.06.1991.

Суд звертає увагу не те, що вірність чи достовірність вказаних записів у трудовій книжці сторонами не оспорюється та не спростовується. Вивчивши засвідчені позивачем копії сторінок трудової книжки ОСОБА_1 судом не виявлено виправлень, неточностей чи суперечливих записів, які б унеможливлювали встановлення факту трудового стажу, у тому числі з пільговим обчисленням строку. Інших документів у підтвердження вказаного трудового стажу позивачем не надавалося, а відповідачем не витребовувалося у роботодавця чи іншої уповноваженої на підтвердження стажу установи. Відомості щодо інших отриманих відповідачем документів у підтвердження чи спростування стажу із пільговим строком обчислення відсутні в поданих матеріалах пенсійної справи.

Судом встановлено, що питання зарахування спірного пільгового стажу позивача було предметом судового розгляду. Так, постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27.03.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015, у адміністративній справі №348/414/15-а позов задоволено частково: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи в районах Крайньої Півночі з 16.11.1982 по 25.11.1984, з 26.11.1984 по 06.02.1989, з 29.03.1989 по 06.06.1991 без врахування права на пільгове обчислення стажу на роботу в таких районах; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зарахувати в пільговому обчисленні ОСОБА_1 період роботи в районах Крайньої Півночі з 16.11.1982 по 25.11.1984, з 26.11.1984 по 06.02.1989, з 29.03.1989 по 06.06.1991, як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зробити перерахунок та виплатити недоплачені суми пенсії ОСОБА_1 з врахуванням пільгового обчислення стажу з 13.08.2014. Також ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2015 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на неправомірні дії Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі щодо відмови здійснити перерахунок пенсії з врахуванням пільгового обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі - залишено без розгляду за період з 26.07.2011 року по 12.08.2014 року в зв`язку з порушенням строку звернення до адміністративного суду. Дана ухвала позивачем не оскаржувалася.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2016, касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задоволено частково. Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 27 березня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У даному судовому рішенні зазначено, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позов, виходили лише з встановленого ними факту, що позивач з 16.11.1982 по 06.06.1991 працював на підприємствах, розташованих в районах Крайньої Півночі та районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі, залишивши, при цьому, поза увагою наведені законодавчі приписи, не дослідивши та не встановивши обставин, що випливають з останніх в контексті спірних відносин та мають значення для правильного вирішення спору у даній справі, у тому числі щодо умов, тривалості укладених з підприємствами, на яких працював позивач, трудових договорів, а отже дійшли передчасних висновків щодо обґрунтованості позову (а.с. 102-105).

В подальшому ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09 березня 2016 року, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі про визнання неправомірною відмови в зарахуванні пільгового стажу роботи в районах Крайньої Півночі залишено без розгляду в зв`язку із поданням відповідного клопотання ОСОБА_1 . Вказане підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 частини 1 та частини 3 статті 155 КАС України, в редакції станом на 09 березня 2016 року, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви. Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Аналогічна норма визначена частиною четвертою статті 240 КАС України в чинній редакції.

Таким чином, позивач не позбавлений права повторного звернення до суду із вищезазначеними позовними вимогами.

Позивач, 02.10.2019, звернувся до відповідача із заявою про зарахування періодів роботи з 16.11.1982 по 25.11.1984, з 26.11.1984 по 06.02.1989, з 29.03.1989 по 06.06.1991 в районах Крайньої Півночі з розрахунком одного року роботи за півтора року та зробити перерахунок пенсії з 27.07.2011 (а.с.13-14).

У відповідь на звернення, відповідач направив позивачу листа від 28.10.2019 №1338/Б-15, у якому вказав, що оскільки ОСОБА_1 при призначенні пенсії не було надано копій строкових трудових договорів за період роботи з 16.11.1982 по 06.02.1989 та з 29.03.1989 по 06.06.1991, тому для зарахування даного періоду роботи у півтора кратному розмірі немає законних підстав (а.с.15-16).

Не погоджуючись із такою відповіддю, з метою захисту свого порушеного права, позивач звернувся із позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд керується Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, а також, положеннями Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 10.02.1960, Інструкції про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967, Указу Президії Верховної Ради СРСР "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року, та інших законів і підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також - Закон №1058-IV).

Так, пунктом 5 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, було встановлено Указами Президії Верховної Ради СРСР "Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі" від 01.08.1945, "Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 10.02.1960, "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26.09.1967, а також Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.1967 (надалі, також - Інструкція).

Пунктом 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" (надалі, також - Указ від 10.02.1960) передбачено працівникам, яких переводять, направляють або запрошують на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах на термін п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові пільги.

Підпунктом "д" цього ж пункту Указу до таких пільг віднесено зарахування одного року роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком та за інвалідністю.

Пільги, передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, за власною ініціативою і уклали строковий трудовий договір про роботу в цих районах.

Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Пільги, передбачені пунктом 5 вищевказаного Указу, зокрема, щодо пільгового обчислення стажу, надавалися при умові укладення строкових трудових договорів про роботу в цих районах, що відповідає абзацам 1 та 2 пункту 2 Інструкції.

Надалі, Президією Верховної Ради СРСР затверджено Указ "Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" від 26 вересня 1967 року, пунктом 3 якого скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі ", з п`яти до трьох років. Встановлено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

З урахуванням наведених правових положень суд зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців ) є сукупність наступних обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії ВР СРСР від 10.02.1960 та від 29.09.1967 та Постановою № 148.

При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка. Водночас, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, окрім трудової книжки можуть бути надані письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Такий висновок суду відповідає і правовій позиції Верховного Суду, висвітленій у постановах від 21.08.2019 по справі №750/1717/16-а, від 07.06.2018 у справі №173/637/17, від 03.07.2018 у справі №302/662/17-а, від 25.09.2018 у справі № 554/1723/17.

Водночас зі змісту трудової книжки позивача видно, що робота в період з 16.11.1982 по 25.11.1984 виконувалася ним не вахтово-експедиційним методом, оскільки про це запис не здійснено, натомість наступні записи трудової книжки, а саме в періоди з 26.11.1984 по 06.02.1989, з 29.03.1989 по 06.06.1991 свідчать про роботу позивача вахтовим (вахтово-експедиційним) методом (а.с.11-12). Протилежного позивачем та відповідачем не доведено. З огляду на вищенаведене, наявні записи в трудовій книжці позивача є достатніми для висновку про належне оформлення його трудових відносин на підставі трудового договору, так як відповідачем вказаний факт не спростований. Тому, вимога відповідача надати копію строкового трудового договору у позивача за період з 16.11.1982 по 25.11.1984, з 26.11.1984 по 06.02.1989, з 29.03.1989 по 06.06.1991 судом розцінюється як покладення надмірного тягаря з урахуванням вірності записів трудової книжки.

Суд зазначає, що виробниче об`єднання «Ноябирськнафтогаз» знаходиться на території м.Ноябрськ, Ямало-Ненецького автономного округу Тюменської області, який згідно Постанови Ради Міністрів СССР від 10.10.1967 №1029 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» віднесений до районів крайньої півночі.

Таким чином, на переконання суду стаж роботи позивача з 16.11.1982 по 25.11.1984 в цеху навантажувально-розвантажувальних робіт вантажником на виробничому об`єднанні «Ноябирськнафтогаз», місце розташування якого віднесено до районів Крайньої Півночі регламентованих Указом Президії ВР СРСР від 29.09.1967, підлягає зарахуванню одного року роботи за півтора року.

З приводу періодів роботи позивача з 26.11.1984 по 06.02.1989, з 29.03.1989 по 06.06.1991, суд зазначає таке.

За змістом пункту 7 Інструкції трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави.

Згідно з пунктом 6 Інструкції пільги, передбачені Указами від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року, надаються працівникам експедицій, цілорічних партій, нафторозвідок, загонів, які розташовані (базуються) у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також працівникам експедицій та інших геологорозвідувальних і топографо-геодезичних організацій, які розташовані (базуються) поза районами Крайньої Півночі і місцевостями, прирівняними до районів Крайньої Півночі, направленим на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, в цілорічні партії, нафторозвідки, загони.

Відповідно до пункту 5.9 Основних положень про вахтовий метод організації робіт, затверджених постановою Держкомпраці СРСР, Секретаріату ВЦРПС та Міністерства охорони здоров`я СРСР від 31 грудня 1987 рік № 794/33-82, працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10 лютого 1960 року.

Отже, на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5 цього Указу, зокрема, зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються.

За наведених підстав та вказаних правових норм, на позивача, за періоди роботи з 26.11.1984 по 06.06.1991 не поширюється пільгове обчислення страхового стажу, оскільки він працював вахтовим (вахтово-експедиційним) методом в місцевості, прирівняній до районів Крайньої Півночі та в районах Крайньої Півночі.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою, зокрема, у постановах від 02 грудня 2015 року у справі № 338/357/15-а, від 13 квітня 2016 року у справі № 21-5592а15 та Верховного Суду, висловленою у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 338/1152/14-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 338/1096/15-а та від 14 березня 2019 року у справі № 343/859/15-а, від 31 липня 2019 року у справі №438/87/17.

Щодо здійснення перерахунку пенсії позивачу з 22.07.2011, суд в ухвалі про відкриття провадження зазначив, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв`язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб`єкта владних повноважень, немає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно.

Принцип добросовісності - загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність може розглядатися як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Суд звертає увагу, що в прохальній частині позовної заяви позивачем допущена описка в частині визначення дати "26.01.2011" з якої позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з врахуванням пільгового страхового стажу, оскільки вказана позивачем дата не відповідає змісту наданих суду письмових доказів та копії пенсійної справи, натомість вірною є дата - 22.07.2011.

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов до висновку про те, що відмова відповідача у зарахуванні періоду роботи з 16.11.1982 по 25.11.1984 у пільговому обрахунку стажу рік за півтора є необґрунтованою, не добросовісною, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в цій частині.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією №0.0.1526634435.1 від 18.11.2019 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн (а.с.4). Доказів про понесення ОСОБА_1 інших витрат, пов`язаних із розглядом справи суду не надано. Відтак, враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позову, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає половина сплаченого позивачем судового збору.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 263, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо обчислення страхового стажу ОСОБА_1 за період роботи з 16.11.1982 по 25.11.1984 без урахування права на пільгове обчислення стажу за роботу в районах Крайньої Півночі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 22.07.2011 із урахуванням стажу з 16.11.1982 по 25.11.1984 роботи на посаді вантажник на базі виробничо-технічного та комплектації устаткування №2 виробничого об`єднання «Ноябрськнафтогаз», яке знаходиться в районах Крайньої Півночі із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, із урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти вимог позовної заяви - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Січових Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ - 20551088.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.