Ухвала суду № 86314385, 13.12.2019, Чернівецький районний суд Вінницької області

13.12.2019

Справа №146/1638/17

Провадження по справі №1-кп/150/10/19

УХВАЛА

13 грудня 2019 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Цимбалюк Л.П,

при секретарі Гендзьорі О.О.,

з участю:

прокурора Дацюка С.М.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників – адвокатів Семко В.М., Помаза А.П.,

потерпілого ОСОБА_3 та його представника – адвоката Дунаєва І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у дистанційному режимі відеоконференції із Чернігівським районним судом Чернігівської області матеріали кримінального провадження, зареєстрованого у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12017020290000254 від 29.07.2017 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Сліди Могилів – Подільського району Вінницької області, зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактично проживаючої в АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, із середньою освітою, непрацюючої, раніше не судимої

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_3 , українця, громадянина України із середньою спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого:

- 24.04.2011 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, зі звільненням від відбуванням покарання відповідно до ст., ст.75, 104 КК України та встановленням іспитового строку 6 місяців;

- 08.11.2011 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 17.04.2013 року умовно-достроково, невідбутий термін покарання становить 1 рік 5 місяців 19 днів;

- 19.03.2014 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ч.3 ст. 185 України до трьох років двох місяців позбавлення волі

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

Стороною обвинувачення – прокурором Дацюком С.М. заявлено клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , оскільки ризик, визначений ухвалою про обрання запобіжного заходу, не відпав. Термін дії ухвали закінчується 30 грудня 2019 року. Крім того, прокурором Дацюком С.М. заявлено клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник – адвокат Помаз А.П. заперечили проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що у ОСОБА_2 міцні соціальні зв`язки. Крім того, ОСОБА_4 зауважив, що на час розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відпали ризики, які би були підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Вирішення клопотання прокурора Дацюка М.М. щодо продовження відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносить на розсуд суду.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник – адвокат Семко В.М. вирішення клопотання, заявленого прокурором, щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 , відносять на розсуд суду. Не заперечують проти клопотання, заявленого прокурором, щодо продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Потерпілий ОСОБА_3 та його представник – адвокат Дунаєв І.Б. підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Що стосується клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, зазначили, що це є занадто м`яким запобіжним заходом, тому просили застосувати відносно неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку про задоволення клопотань прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 та про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у виді особистого зобов`язання, ґрунтуючись на наступних підставах.

Частиною 3 статті 331 КПК України встановлено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як свідчить реєстр матеріалів досудового розслідування №12017020290000254 від 29.07.2017 року, доданий до обвинувального акта, під час досудового розслідування згідно ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду від 31.07.2017 року підозрюваному ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали відповідно до вимог ч.1 ст.197 КПК України встановлено терміном 60 (шістдесят) діб.

Згідно ухвали слідчого судді Чернівецького районного суду Вінницької області від 31.07.2017 відносно підозрюваного ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Згідно ухвал від 28.09.2017 року, 26.10.2017 року, 22.12.2017 року, 16.02.2018 року, 05.04.2018 року, 25.05.2018 року, 17.07.2018 року, 11.09.2018 року, 08.11.2018 року, 21.12.2018 року, 15.02.2019 року, 05.04.2019 року, 23.05.2019 року, 12.07.2019 року, 09.09.2019, 01.11.2019 року термін перебування під вартою ОСОБА_2 продовжено строком на 60 діб. Термін перебування під вартою ОСОБА_2 закінчується 30.12.2019 року.

Частиною 4 статті 176 КПК України встановлено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження – судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб. На досудовому розслідуванні ОСОБА_2 відповідно до встановленого законом порядку затримано 29.07.2017 року та повідомлено про підозру у вчиненні вказаного злочину 30.07.2017 року, обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 надійшов для розгляду до суду.

Вище наведене свідчить про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного (обвинуваченого); наявність у підозрюваного (обвинуваченого) постійного місця роботи, навчання, та інші, встановлені частиною 1 статті 178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Строк дії ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 01.11.2019 року про продовження застосованого відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 30.12.2019 року, у зв`язку із чим прокурор Дацюк С.М. клопоче про продовження строку зазначеного запобіжного заходу.

Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, що під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України , і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Судом встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, а також наявність ризиків.

Так, підставою вважати, що ОСОБА_2 буде переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення є те, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення тяжких корисливих злочинів - крадіжок, ОСОБА_2 по відбуттю строку покарання на шлях виправлення не став і знову обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину.

При вирішенні питання про продовження терміну перебування під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує вагомість наявних доказів про кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.2 КК України (від 7 до 10 років позбавлення волі); його вік; відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.

Крім того, судом враховується, що ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, а також ризик вчинення обвинуваченим інших подібних кримінальних правопорушень у випадку не продовження терміну запобіжного заходу.

Крім того, судом враховується, що ОСОБА_2 не одружений, не має утриманців та міцних соціальних зв`язків, не має офіційного місця роботи та постійних джерел для існування, проживає за рахунок тимчасових заробітків, що є окремою підставою вважати, що він в подальшому може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

На підставі вище викладено, суд дійшов висновку про наявність належних та достатніх підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатнім застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_2 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам перешкоджати кримінальному провадженню, ухилятися від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійснення з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у вигляді особистого зобов`язання, судом враховується наступне.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, що кваліфікується за ст.187 ч.2 КК України, на досудовому розслідуванні вона повідомлена про підозру у вчиненні вказаного злочину, обвинувальний акт відносно неї надійшов до суду для розгляду, що свідчить про наявне обґрунтоване обвинувачення у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ст.187 ч.2 КК України.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд виходить із того, що остання після вчинення злочину, в якому вона обвинувачується, переховувалась від органів досудового розслідування, намагаючись уникнути таким чином кримінальної відповідальності за вчинене діяння; ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак, по місцю реєстрації на проживає, часто змінюючи місце свого проживання, востаннє чотири рази змінила місце проживання. Зазначені обставини є підставами вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується.

Крім того, судом враховується, що у ОСОБА_1 відсутнє постійне місце роботи, постійний та регулярний заробіток, відсутні будь – які джерела доходів, що необхідні для проживання, тому з метою особистого збагачення ОСОБА_1 може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення.

Окрім цього, суд бере до уваги відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків, тому за сукупністю вище викладених обставин суд задля запобігання ризикам, вказаним, передбаченим ст.177 КПК України, з врахуванням суспільного інтересу, який полягає у виконанні завдань, визначених статтею 2 КПК України, характеру та обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, в якому вона обвинувачується, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає за доцільне застосувати відносно обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який на думку суду зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Частиною 5 статті 194 КПК України встановлено, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців (ч.6 ст.194 КПК України).

Крім того, з врахуванням того, що надані прокурором Дацюком С.М. докази, доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, в силу положень ч.5 ст.194 КПК України суд приходить до висновку про зобов`язання обвинуваченої ОСОБА_1 прибувати до суду за першою вимогою, а також виконувати кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

На підставі наведеного, керуючись ст., ст.177, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дацюка С.М. про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , – задоволити.

Продовжити строк застосованого відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб: з 13 грудня 2019 року по 10 лютого 2020 року включно.

Клопотання прокурора Дацюка С.М. про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , - задоволити.

Продовжити щодо обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) не відлучатися за межі м. Могилів – Подільський без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком випадків прибуття до прокурора, суду за викликом, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції профілактичного нагляду за ОСОБА_1 задля недопущення нею спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення та переховуватись від органів слідства та суду;

2) повідомляти прокурора чи суд залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення працівникам поліції можливості виклику ОСОБА_1 для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

Відповідно до ч.6 ст.194 КПК України вище зазначені обов`язки покласти на обвинувачену ОСОБА_1 строком на 60 (шістдесят) діб, який обчислювати з дня проголошення ухвали, тобто з 13 грудня 2019 року по 10 лютого 2020 року включно.

Копію ухвали надіслати до Могилів – Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з моменту її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття провадження в порядку, передбаченому ст., ст.284, 288, п.2 ч.2 ст.314, ч.6 ст.340, ст.417, п.3 ч.1 ст.346 КПК України.

Суддя: Л.П. Цимбалюк