Рішення № 86314289, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/7127/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Мазур А.С. при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом Державного підприємства «Еко»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

треті особи: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про визнання протиправним та скасування постанови,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явились

від відповідача - Ткаленко А.В.

від третіх осіб - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Державне підприємство «Еко» (надалі - позивач) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - відповідач), треті особи: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:

- визнати необґрунтованими та незаконними протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2018 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2018 №10/18/073-3355;

- скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2018 та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2018 №10/18/073-3355.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Позивач також заявив клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018 клопотання позивача задоволено, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Регіональне відділення Фонду державного майна України.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовано тим, що за результатами проведеної відповідачем позапланової перевірки позивача, що проводилася у період з 08.02.2018 по 21.02.2018, та з 10.04.2018 по 14.04.2018 та була оформлена актом, складеним за результатами проведеного планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №б/н від 11.04.2018 (надалі - Акт перевірки), відповідачем 11.04.2018 було винесено позивачу припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Крім того, на підставі складеного відповідачем з результатами проведеної перевірки позивача протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2018, відповідач виніс постанову №10/18/073-3355 від 17.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою наклав на позивача штраф у розмірі 63432,00 грн.

Аргументуючи протиправність винесених відповідачем протоколу та постанови, позивач посилається на п.11 ст.7 та п.9 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно яких у разі виконання в повному обсязі припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Враховуючи, що відповідно до припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складеного 11.04.2018, позивачу було надано строк на усунення виявлених порушень до 11.07.2018, тому, на думку позивача, складання відповідачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 11.04.2018 та винесення на його підставі постанови №10/18/073-3355 від 17.04.2018 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, є порушенням вимог п.11 ст.7 та п.9 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Крім того позивач посилається на те, що відповідачем не було встановлено коли саме було здійснено реконструкцію у приміщенні, яке займає позивач, та не доведено факту, що цю реконструкцію здійснено саме позивачем. Враховуючи, що будинок був побудований ще у 1973 році, тому вказану реконструкцію могло бути проведено ще у радянські часи, тому притягати позивача до відповідальності за дії, які він не вчиняв, є протиправним. Також позивач вказував на те, що, оскільки, він заснований на державній власності та належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, тому майно, яке передане державним комерційним підприємствам, установам та організаціям, є об`єктом управління державної власності. Усі питання щодо розпорядження переданим позивачу в господарське відання нерухомим майном належать до компетентності Фонду державного майна України по місту Києву.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позову, та стверджує, що при винесенні постанови №10/18/073-3355 від 17.04.2018 він діяв в порядку, у спосіб та в межах наданих йому повноважень. На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідач зазначає, що під час проведення позапланової перевірки, яка проводилася відповідачем на об`єкті позивача, відповідачем було встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві в 2014 році проводилася позапланова перевірка дотримання позивачем вимог у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва: реконструкція приміщень загальною площею 107,5 кв.м цокольного поверху у житловому будинку за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 36-Б . З наданих Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на вимогу відповідача документів, вбачається, що проведеною перевіркою було встановлено, що приміщення площею 107,5 кв.м самовільно реконструйовані, на що дозволу інспекція не надавала. На момент перевірки будівельні і підготовчі роботи не виконувалися, будівельники були відсутні, будівельної техніки не було. На момент проведення перевірки вказані приміщення площею 107,5 кв.м знаходилися на балансі позивача та були передані в оренду на 2 роки 11 місяців відповідно до договору оренди від 31.07.2012 №6260. За результатами перевірки, проведеної у 2014 році контролюючим органом було винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.06.2014 з вимогою з 13.06.2014 заборонити експлуатацію самовільно реконструйованих приміщень загальною площею 107,5 кв.м цокольного поверху у житловому будинку за адресою: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 36-Б , та складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.06.2014. За результатами розгляду протоколу інспекцією було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.06.2014 №158/14/7/26-21/2406/02/3, якою позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення, визначеного абз. 3 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Як зазначає відповідач, у вересні 2017 році ним проводилася ще одна позапланова перевірка позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. За результатами вказаної перевірки щодо позивача був складений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.09.2017. У своєму відзиві відповідач наполягає на законності проведеної ним у квітні 2018 року перевірки та винесених за її результатами протоколу та постанови, які оскаржуються позивачем, посилаючись, у тому числі на те, що частина 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на відповідача не розповсюджується.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву у наданих суду поясненнях навело інформацію про взаємовідносини, які склалися між регіональним відділенням, позивачем та ПП «Лагода», що орендувало нерухоме майно, яке перебуває на балансі позивача, а саме - нежитлове приміщення №231 (цокольний поверх літ. А) та нежитлове приміщення №230 (підвал літ. А) (а.с.204, 205, том І).

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України надало пояснення, у яких зазначало про не встановлення та не доведення відповідачем як дати проведення реконструкції приміщень, за експлуатацію яких на позивача накладено штраф, так і того, що вказану реконструкцію здійснив саме позивач. Вказана третя особа також посилалася на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 по справі №826/9330/18, яким було встановлено, що точної інформації щодо здійснення реконструкції приміщення за адресою: м. Київ . бульв . Лесі Українки , 36-Б ДП «Еко» суду позивач не надав.

04.07.2019 через канцелярію суду позивач подав додаткові пояснення, в яких також посилається на факти, встановлені рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 по справі №826/9330/18 щодо недоведеності дати проведення реконструкції приміщень та не підтвердження того, що вказану реконструкцію було проведено саме позивачем. З цих підстав позивач просить суд задовольнити його позов та скасувати оскаржувану постанову і протокол.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 закінчено підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив наступне.

08.02.2018 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видав наказ №18 «Про проведення позапланової перевірки» (а.с.114 том І). Відповідно до якого було вирішено здійснити проведення позапланової перевірки державного підприємства «ЕКО» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва «реконструкція нежитлових приміщень цокольного поверху у житловому будинку на бульв. Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі міста Києва».

Як вбачається з наказу відповідача №18 від 08.02.2018 позапланова перевірка позивача була призначена у зв`язку з необхідністю проведення перевірки дотримання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.09.2017.

Приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.09.2017 від позивача вимагалося з 22.09.2017 заборонити експлуатацію самовільно реконструйованих приміщень цокольного поверху у житловому будинку на бульв. Лесі Українки, 36-Б та у термін до 22.11.2017 усунути виявлені порушення у відповідності до вимог законодавства.

Порушеннями, які вимагалося усунути у приписі від 22.09.2017, були наступні порушення, зафіксовані за результатами позапланової перевірки позивача: «за вказаною адресою Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві видано ДП «Еко» припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 13.06.2014. ДП «Еко» вимоги припису від 13.06.2014 не виконало. Також під час перевірки ДП «Еко» не надано документи в повному обсязі, а саме - інвентаризаційну справу (на цокольний та перший поверх) та додаток №2 до наказу №32 від 18.02.2003 про передачу нерухомого майна, чим порушено п.3 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011».

Також, відповідачем за невиконання позивачем припису від 13.06.2014 складено стосовно останнього протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 22.09.2017, відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Приписом від 13.06.2014, винесеним Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, було встановлено, що під час перевірки на відповідність наданій технічній документації (по поверховий план станом на 1973 рік) встановлено, що нежитлове приміщення площею 107,5 кв.м цокольного поверху у житловому будинку на бульв. Л. Українки, 36-б у м.Києві, самовільно (без документа, що дає право на виконання будівельних робіт) реконструйовані, а саме: здійснена зміна архітектурно-планувальних рішень шляхом демонтажу частини внутрішніх перегородок, влаштування додаткових внутрішніх перегородок, дверних прорізів та прорізів арочного типу замість частини демонтованих внутрішніх перегородок, закладання деяких дверних прорізів, чим змінено техніко-економічні показники. Таким чином, виявлено невідповідність технічній документації, пред`явленій на момент перевірки. Також відповідно до технічної документації в склад цих приміщень входить квартира №1 загальною площею 48,9 кв.м, жилою 21,2 кв.м, яка використовується у якості нежитлових приміщень, чим змінено функціональне призначення квартири. Рішенням виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів від 25.07.1990 №527 «Про затвердження акту комісії по обстеженню технічного стану кв. 1 по бул. Л.Українки , 36-б» вирішено затвердити акт комісії по обстеженню житлових приміщень кв.1 будинку №36-б по бул . Л. Українки про непридатність для постійного проживання. Документів, які підтверджують переведення житлової квартири в нежитлову не надано. Проведення реконструкції також підтверджується актом від 29.05.2014 обстеження приміщення, розташованого на цокольному поверсі будинку №36-б по бульв . Л. Українки , яке надано в оренду ТОВ «УТГ Констракшн», проведеного комісією в складі представників ДП «Еко». Згідно з листом прокуратури міста Києва від 27.05.2014 №07/1/1-2016-10 роботи по реконструкції вказаних вище приміщень були виконані приблизно у 2007 році.

Крім того, приписом була встановлена експлуатація зазначених самовільно реконструйованих приміщень у якості офісних приміщень, без прийняття їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку після виконання будівельних робіт із реконструкції. Відповідно до договору оренди №6260 нерухомого майна, що належить до державної власності від 31.07.2012 нежилі приміщення загальною площею 107,50 кв.м, розміщені за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 36-б на цокольному поверсі будівлі, що перебуває на балансі ДП «Еко» передано в оренду строком на 2 роки 11 місяців з метою розміщення суб`єкта господарювання, що здійснює проектно-конструкторські роботи, що є порушенням ч.1 ст.34, ст.36, ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку виконання будівельних робіт, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466 та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.

На підставі вищевикладеного, від позивача вимагалося з 13.06.2014 заборонити експлуатацію самовільно реконструйованих приміщень загальною площею 107,5 кв.м цокольного поверху у житловому будинку за адресою: м. Київ, бул. Л.Українки, 36-б , які експлуатуються у якості офісних приміщень, без прийняття їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку після виконання будівельних робіт і реконструкції. У термін до 13.08.2014 усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку.

На виконання наказу №18 від 08.02.2018 головному державному інспектору інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Сільвеструку О.І. було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №б/н від 08.02.2018 зі строком дії - з 08.02 до 21.02.2018 (а.с. 115,116 том І). Копію направлення представник позивача - заступник директора ДП «Еко» 13.02.2018.

На підставі службової записки начальника інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Радченка М.М., на якій була проставлена резолюція директора відповідача, строк перевірки був продовжений на два робочих дня - з 10.04.2018 по 11.04.2018 (а.с.117 том І).

10.04.2018 головному державному інспектору інспекційного відділу №2 управління контролю за будівництвом Сільвеструку О.І. було видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу №б/н від 10.04.2018 зі строком дії - з 10.04 до 11.04.2018 (а.с.118,119 том І). Доказів вручення копії направлення позивачу матеріали справи не містять.

10.08.2018 посадовою особою відповідача, зазначеною у направленнях, був складений Акт перевірки (а.с.129-132, том І), яким були зафіксовані порушення: ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме: під час проведення перевірки на відповідність наданій технічній документації (технічний паспорт №1194, виготовлений Київським бюро технічної інвентаризації 10.12.1973) встановлено, що група нежитлових приміщень №232 самовільно (без проектної документації та документа, що дає право на виконання будівельних робіт) реконструйована, а саме: в приміщенні №3 перенесено стіну, між приміщенням №4 та місцем загального користування №ХХХІХ демонтовано стіну, чим збільшено приміщення №4, біля приміщення №3 замурований коридорний прохід, між приміщеннями (місця загального користування №ХХХІІІ та №ХХХІV замурований прохід, чим змінено техніко економічні показники об`єкта реконструкції. Встановити дату виконання зазначених робіт не вдалося. Доступу до квартир №№131,132,133 не було. Житлові квартири №65 та № 130 використовуються ДП « ЕКО » у якості офісних приміщень. У групі нежитлових приміщень №231 виявлені ознаки виконання будівельних робіт. Згідно договору оренди від 31.10.2017 №7973 Регіональне відділення Фонду державного майна передало ПП «Лагода» в оренду Нежитлові приміщення у підвалі літ. А та цокольному поверсі літ. А, загальною площею 367 кв.м на бульв. Лесі Українки, 36-Б у Печерському районі м. Києва. Планування приміщень підвального поверху відповідає технічному паспорту №1194, виготовленому Київським міським бюро технічної інвентаризації 10.12.1973). Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 13.06.2014 проведено перевірку нежитлового приміщення площею 107,5 кв.м. В склад цих приміщень входить вестибюль №ХХІІІ площею 13.3 кв.м, зазначене приміщення передано в оренду ПП «Лагода» відповідно до договору оренди від 31.10.2017 №7973. Доступу до групи приміщень №230а (відповідно до технічного паспорту від 07.06.2018, виготовленого «Всеукраїнське бюро технічної документації, реєстрації та оцінки нерухомого майна»), які орендовані ПП «Лагода» не було. ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - самочинно реконструйовані нежитлові приміщення №232 експлуатуються ДП «Еко» без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку у якості офісних приміщень. Відповідно до таблиці 1 ДСТУ-НБВ.1.2-16:2013 зазначений об`єкт належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Під час перевірки був присутній представник позивача - заступник директора ДП «Еко» Шполянський Н.М., який діяв на підставі довіреності від 06.09.2017 №47, що підтверджується підписом останнього в Акті перевірки.

11.04.2018 перевіряючим було складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язав позивача у строк до 11.07.2018 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, що зафіксовані в Акті перевірки, та заборонено експлуатацію нежитлового приміщення №232 до усунення виявлених порушень (а.с.133,134 том І).

11.04.2018 посадовою особою відповідача складено протокол про порушення у сфері містобудівної діяльності щодо порушення позивачем ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.135 том І). Представник позивача Шполянський Г.М. був ознайомлений з протоколом та надав у його тексті заперечення, а саме: «згідно наказу Мінекономіки та європейської інтеграції №32 від 2003р. вказані приміщення передані підприємству у тому вигляді, у якому вони знаходяться на цей час».

17.04.2018 директором відповідача було винесено постанову №10/18/073-3355 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у розмірі 63432,00 грн., передбачений абз.2 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (а.с.138-140). Примірник постанови був вручений під підпис представнику позивача - Шполянському Г.М. , який був присутній під час розгляду справи.

Позивач не погоджуючись з постановою №10/18/073-3355 від 17.04.2018 відповідача та протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2018, вважаючи, що вони порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 2 Закону).

Відповідно до визначення, наведеного в ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з абз. 3 ч.1 ст.41 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до абз. 5 ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (надалі - Порядок №553) позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно з абз. 6 ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення і перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок, виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи позапланова перевірка позивача була призначена наказом відповідача №18 від 08.02.2018 у зв`язку з необхідністю проведення перевірки дотримання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22.09.2017.

Підстави призначення позапланової перевірки позивачем не оскаржуються.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Згідно із ч.1-5 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід;

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення) (ч.5).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Відповідно до п.9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що позапланова перевірка проводилася у присутності представника позивача - заступника директора Шполянського Г.М., який діяв на підставі довіреності від 06.09.2017 №47.

Відповідно до п.п.15-19, 21 та 22 Порядку №553, форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб`єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Акт перевірки містить підпис головного державного інспектора, який проводив позапланову перевірку та підпис представника позивача Шполянського Г.М. про ознайомлення з Актом перевірки. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.04.2018 містить підпис представника позивача Шполянського Г.М. та його заперечення на протокол. У Постанові від 17.04.2018 №10/18/073-3355 міститься підпис представника позивача Шполянського Г.М. про отримання ним примірника постанови 11.04.2018.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.4 та ст.5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (надалі - Закон №208/94-ВР), порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України. Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.

Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову (ст.5).

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Пунктом 3 Порядку №244 передбачено, що штрафи накладаються на суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.9 Порядку №244).

Згідно пункту 6 Порядку №244, штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Відповідно до п.10 Порядку №244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Згідно з п.13 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності).

Як встановлено судом, 11.04.2018 року посадовою особою відповідача був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. З протоколом був ознайомлений уповноважений представник позивача Шполянський Г.М., що підтверджується його підписом на протоколі.

З протоколу від 11.04.2018 вбачається, що позивача було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 17.04.2018 року об 11:00.

Згідно з п. 22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу).

Як було встановлено судом вище, оскаржувана постанова №10/18/073-3355 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2018 була винесена у зв`язку з порушенням позивачем вимог ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена абзацом 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності».

Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 №208/94-ВР (надалі - Закон №208/94-ВР).

Статтею 1 Закону №208/94-ВР передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб`єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 частини 2 статті 2 Закону №208/94-ВР, суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації об`єктів II категорії складності - у розмірі сорока п`яти мінімальних заробітних плат.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно пункту 4 части 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

У даній категорії справ з`ясуванню підлягає питання щодо наявності в діях суб`єкта містобудування складу правопорушення, зокрема, факту закінчення будівництва відповідного об`єкта, наявності на той момент встановленого законодавством обов`язку вводити об`єкт в експлуатацію, не введення в експлуатацію та використання об`єкта, закону, який би встановлював відповідальність за невиконання обов`язку із введення в експлуатацію, а також дотримання строків притягнення до публічної відповідальності.

Стаття 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 12.03.2011, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об`єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей Закон не містить темпоральних (часових) застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», стаття 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об`єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення закріплено у вказаному законі 24 жовтня 2000 року шляхом доповнення частини першої зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21 вересня 2000 року №1988-III).

З 19 січня 2012 року Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» викладено у новій редакції. Пункт 6 частини 2 статті 2 вказаного Закону передбачає, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи акті готовності об`єкта до експлуатації.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму рішенні від 09.02.1999 р. № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», зокрема, положення пункту 6 частини другої статті 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб`єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не ввели в експлуатацію відповідні об`єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об`єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов`язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об`єкта містобудування з початку його використання.

Частиною восьмою статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, логічним висновком має бути судження про те, що обов`язок введення об`єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об`єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб`єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов`язок, не ввели об`єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 04.03.2014 року у справі №21-433а13 та Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №826/19576/13-а.

Житловий будинок, у якому знаходиться група самовільно реконструйованих приміщень №232, був побудований у 1973 році. В Акті перевірки, який став підставою для складання оскаржуваного протоколу та постанови, відповідач, роблячи висновок про те, що саме позивач провів незаконну реконструкцію, посилається на технічний паспорт №1194, виготовлений Київським бюро технічної інвентаризації 10.12.1973.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем, дату виконання будівельних робіт з реконструкції групи приміщень №232, що знаходяться в місті Києві по бульвару Лесі Українки, 36-Б встановити не вдалося.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2019 у справі №826/9330/18 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ДП «ЕКО», треті особи: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, ПП «Лагода» про зобов`язання вчинити дії, встановлено, що на підставі наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 18.02.2003 №32 «Про створення державного підприємства «Еко» з експлуатації об`єктів житлово-комунального господарства Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України» створено ДП «Еко», затвердженого його стату, передано на баланс ДП «Еко» житловий будинок в м.Києві по бульв. Лесі Українки, 36-Б за закріплено за підприємством службові приміщення за вказаною адресою площею 200 кв.м.

Відповідно до пп.5.4 п.5 Статуту ДП «Еко», затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 08.08.2014 №958 «Про затвердження нової редакції Статуту державного підприємства «Еко», майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

З пояснень позивача вбачається, що вказана група приміщень №232 використовується позивачем з 2003 року (з моменту його створення) і жодного перепланування чи ремонту в цьому приміщенні з 2003 року позивачем не проводилося. Позивач та треті особи у наданих ними поясненнях наполягають на тому, що реконструкція цього приміщення була здійснена ще за радянських часів, коли у цьому приміщенні знаходився житловий відділ Держплану УРСР.

Достовірної інформації щодо часу здійснення відповідної реконструкції та особи, якою було вчинено будівельні роботи відповідачем не надано, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити особу, яка здійснила реконструкцію та рік її проведення, оскільки, така реконструкція могла мати місце до 2003 року, тобто, до передачі житлового будинку у м.Києві по бульв. Лесі Українки 36-Б на баланс ДП «Еко».

Зважаючи на недоведеність періоду проведення реконструкції, у суду відсутні підстави вважати, що на час закінчення реконструкції та початку використання об`єкту закон, на підставі якого на позивача накладено штраф (Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в редакції, що діє з 19.01.2012), діяв, що, у свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до відповідальності на підставі цього закону.

У той же час, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У даному випадку, дотримуючись принципів верховенства права, законності, поділу влади, в межах компетенції, визначеної Конституцією та законами України, а також виходячи з повноважень суду, визначених ст.245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушених прав позивача, який є ефективним відповідно до встановлених обставин та правового регулювання спірних відносин, а саме: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2018 №10/18/073-3355, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог ч.9 ст.4, ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (надалі - Закон №877-V), суд керується наступним.

Згідно ч.9 ст.4 Закону №877-V, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом.

Частиною 11 статті 7 Закону №877-V передбачено, що у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Водночас, частиною 4 статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Відповідно до ч.5 ст.2 цього ж Закону, зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Положенням ч.5 ст.2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» кореспондують положення пунктів 17 та 20 Порядку №553.

Відповідно до пункту 17 Порядку №553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Згідно пункту 20 Порядку №553, протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що положення частини 11 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на заходи контролю, які здійснюються органами державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), не розповсюджується. Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про необгрунтованість аргументів позивача в даній частині.

Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідач правомірність своїх дій під час прийняття оскаржуваної постанови не довів, натомість доводи позивача знайшли своє підтвердження та обґрунтування в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Еко» (01042, м. Київ, бул. Лесі Українки, 36-Б, код ЄДРПОУ 32309772 ) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2018 №10/18/073-3355, винесену Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стягнути на користь Державного підприємства «Еко» (01042, м. Київ, бул. Лесі Українки, 36-Б, код ЄДРПОУ 32309772) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 (тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складено: 13.12.2019

Суддя А.С. Мазур