Ухвала суду № 86313863, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 грудня 2019 року м. Київ №640/45/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді Шейко Т.І. в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до третя особаКиївської міської державної адміністрації Олійник Дмитро Вячеславовичпровизнання протиправним та скасування розпорядженьВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської державної адміністрації, в якому просила визнати невідповідними Конституції, незаконними та нечинними з моменту прийняття:

- розпорядження Київської міської державної адміністрації від 26.04.2018 №700 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго";

- розпорядження Київської міської державної адміністрації від 23.07.2018 №1294 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго";

- розпорядження Київської міської державної адміністрації від 22.12.2018 №2340 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Ухвалою суду від 09.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.01.2019 позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з невиконанням у повному обсязі вимог ухвали суду від 09.01.2019 про усунення недоліків.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2019 скасовано, а справу направлено до названого суду для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 08.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 13.05.2019 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, обгрунтованому її складністю.

Проте, задоволено клопотання як позивача, так і відповідача про загальне позовне провадження з огляду на оскарження позивачем нормативно-правових актів, про що постановлено ухвалу суду від 05.12.2019 року.

До матеріалів справи позивачкою 04.06.2019 надано відповідь на відзив, у якій також викладено заяву про відвід судді Шейко Т.І., мотивовану тим, що висновок судді, викладений в ухвалі суду від 13.05.2019, про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження є хибним.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2019 року заяву позивача про відвід судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу та визначення судді для розгляду заяви про відвід.

Згідно з частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу вирішення питання про відвід судді Шейко Т.І. здійснюється суддею Вєкуа Н.Г., яка не входить до складу суду, що розглядає справу №640/45/19, і визначений у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За приписами п. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви позивача про відвід судді Шейко Т.І. по справі №640/45/19 у письмовому провадженні.

Вирішуючи по суті вказану заяву суд виходить з наступного.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому, суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (стаття 6 частина 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.

З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.

Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ, у т.ч. подібних.

Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна-центр" проти України" від 15 липня 2010 року зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію слід визначити чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, "правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться". На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість.

Також, щодо об`єктивної неупередженості зазначено у справі "Фей проти Австрії". Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Посилання заявника на незгоду з процесуальними рішеннями судді під час розгляду справи (розгляд справи у спрощеному провадженні до моменту винесення ухвали суду від 05.12.2019), судом відхиляються, адже у випадку незгоди сторони по справі з процесуальними рішеннями судді, така сторона не позбавлена можливості оскаржити судове рішення в апеляційному та касаційному порядку за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.

На думку суду, наведені заявником обставини не можуть бути підставою для відводу головуючого судді у справі, оскільки твердження про упередженість та необ`єктивність судді Шейко Т.І. під час розгляду справи базуються на суб`єктивних припущеннях позивача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем в заяві про відвід не наведено обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які викликають сумнів у прямій чи опосередкованій заінтересованості у розгляді справи, неупередженості або об`єктивності судді Шейко Т.І., або свідчать про існування інших визначених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про відвід судді Шейко Т.І.

Враховуючи викладене та керуючись положеннями статей 36, 37, 39, 40, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шейко Т.І.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа