Рішення № 86313572, 11.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2019 року № 640/17963/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., вирішивши у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування за допомогою звукозаписувального засобу, адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного територіального управління юстиції у Київській областіпро визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Київській області (м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.15, код ЄДРПОУ 34481907) щодо не виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження: арешт рухомого майна, зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілепа Євген Миколайович, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Київській області (м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд.15, код ЄДРПОУ 34481907) виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження: арешт рухомого майна зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілена Євген Миколайович , Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 року у справі №826/7564/16, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 року, визнано протиправною та скасовано постанову ВП №45951233 від 13.01.2015 року про арешт майна боржника та заборону його відчуження; визнано протиправною та скасовано постанову ВП №45951233 від 20.02.2015 року про стягнення з боржника виконавчого збору; визнано протиправною та скасовано постанову ВП №45951233 від 20.02.2015 року про арешт майна боржника в частині накладення в межах суми виконавчого збору 606856, 80 грн.; визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49831433 від 18.01.2016 року.

Постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №49831433 від 18.01.2017 року зокрема, припинено чинність арешту, накладеного постановою від 20.02.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 (номер запису обтяження 8801689).

В свою чергу, маючи намір продати належний позивачу автомобіль, 12.09.2019 року останній звернувся до Регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області для зняття автомобіля з обліку.

Водночас, з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 12.09.2019 року, наявний запис про публічне обтяження майна позивача: арешт рухомого майна зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілена Євген Миколайович , Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ, на підставі постанови про арешт майна боржника №45951233 від 20.02.2015 року, обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області.

Дізнавшись про існування вказаного запису, 12.09.2019 року позивач звернувся до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чміля Артема Володимировича із заявою про скасування арешту, в якій просить виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження: арешт рухомого майна зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілена Євген Миколайович, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.

Державним виконавцем, в свою чергу, повідомлено позивача про відмову у знятті арешту, оскільки арешт накладався не ним, а виконавче провадження є архівним.

Враховуючи викладене, позивач вважає свої конституційні права вільно розпоряджатися своїм майном порушеними бездіяльністю відповідача, з огляду на що, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, яке призначено на 13.11.2019 року.

Пунктами 6, 8 цієї ухвали зобов`язано відповідача подати до суду належним чином засвідчені копії виконавчого провадження ВП №45951233 та №49831433 та відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, який, з урахуванням вимог статей 269, 287 КАС України у строк до початку судового засідання у цій справі. Попереджено відповідача, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У судове засідання 13.11.2019 року належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду сторонами участь уповноважених представників не забезпечено.

Водночас, з матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем у встановлений строк ухвалу суду від 05.11.2019 року не виконано, а саме не надано відзив на позовну заяву та витребувані матеріали виконавчого провадження, з огляду на що, суд дійшов висновку про поставлення на обговорення питання застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 року застосовано до Головного територіального управління юстиції у Київській області захід процесуального примусу шляхом накладення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини першої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України. Стягнуто в дохід Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Київській області штраф у сумі 3 842,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2019 року витребувано повторно у Головного територіального управління юстиції у Київській області належним чином засвідчені копій виконавчих проваджень №45951233 та №49831433. Належним чином засвідчені копій виконавчих проваджень №45951233 та №49831433 (із супровідним листом) зобов`язано подати до канцелярії суду до 20.11.2019 року. Відкладено судове засідання до 27.11.2019 року.

У судове засідання 27.11.2019 року прибув представник відповідача. Належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання позивачем явку уповноваженого представника не забезпечено.

Під час судового засідання 27.11.2019 року представником відповідача подано матеріали витребуваних виконавчих проваджень.

В свою чергу, представник відповідача державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чміль Артем Володимирович проти задоволення позову не заперечує, оскільки наявні усі законні підстави для скасування арешту з майна позивача та виключення запису про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Зауважив, що постанову від 20.02.2015 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні №45951233 виносив не він, а інший державний виконавець, тому зняти арешт з майна ОСОБА_1 не може.

Крім того, з огляду на те, що виконавче провадження, в якому позивач перебував у статусі боржника, є архівним, державний виконавець Чміль Артем Володимирович особисто запропонував позивачу звернутися до суду із цим позовом.

Враховуючи те, що представником відповідача подано витребувані матеріали виконавчих проваджень у судове засідання 27.11.2019 року, в той час, як частиною першою статті 271 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено проголошення повного рішення суду в цій категорії справ, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи до 02.12.2019 року з метою підготовки повного тексту рішення суду у справі №640/17963/19.

У судове засідання 02.12.2019 року сторони не прибули.

Зважаючи на неявку представників сторін у судове засідання в адміністративній справі № 640/17963/19, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, розгляд справи відкладено.

У порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України судом повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 11.12.2019 року.

Через канцелярію суду 07.12.2019 року позивачем подано заяву про зміну предмета позову, в якій просить суд здійснити розгляд справи за позовними вимогами, викладеними у наступній редакції:

- визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції в Київській області щодо неподання реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяження і виключення його з Реєстру;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції в Київській області подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження і виключення з Реєстру запису про публічне обтяження: арешт рухомого майна, зареєстрованого 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілепа Євген Миколайович , Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ.

Через канцелярію суду 11.12.2019 року позивачем подано заяву, якою просить вважати подану ним 07.12.2019 року заяву такою, що подана в порядку статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судове засідання 11.12.2019 року сторони не прибули.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи без участі сторін.

Судом розглянуто заяви позивача від 07.12.2019 року та від 11.12.2019 року та ухвалено прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову у зв`язку із дотриманням позивачем вимог, встановлених статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подібних заяв.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

26.12.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області відкрито виконавче провадження №45951233 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на нерухоме майно ОСОБА_1 .

13.01.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову ВП№45951233 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

20.02.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову ВП№45951233 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 606856,80 грн.

20.02.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову ВП№45951233 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в частині накладення арешту в межах суми виконавчого збору 606856,80 грн. Накладено арешт на все майно в межах суми боргу, що належить боржника ОСОБА_1 у межах суми, звернення стягнення: 60 6856, 80 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу. Арешт накласти з моменту надходження постанови.

14.01.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві на підставі заяви директора Київської філії ПАТ "Промислово-Фінансовий банк" Голуб А.В., згідно пункту 1 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

18.01.2016 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49831433 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору 606856,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 року у справі №826/7564/16 за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, про визнання протиправними та скасування постанов, позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною та скасувано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 від 13.01.2015. Визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про стягнення з боржника виконавчого збору №45951233 від 20.02.2015. Визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 від 20.02.2015, в частині накладення арешту в межах суми виконавчого збору 606856,80 грн. Визнано протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження №49831433 від 18.01.2016. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 року у справі №826/7564/16 апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов - залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.10.2016 року - залишено без змін. Постановою Заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Наталією Іванівною від 18.01.2017 року закінчено виконавче провадження ВП №49831433 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №45951233 від 20.02.2015 року. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Припинено чинність арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 від 13.01.2015 (номер запису про обтяження 8543866, 8542752) та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 від 20.02.2015 (номер запису обтяження 8801689).

Відповідно до копії Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 12.09.2019 року за параметрами запиту «суб`єкт: фізична особа ОСОБА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 » зареєстровано запис про публічне обтяження майна позивача: арешт рухомого майна зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілена Євген Миколайович , Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ., на підставі постанови про арешт майна боржника №45951233 від 20.02.2015 року, обтяжувач: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Ахмад Н.І..

12.09.2019 року представник позивача звернувся до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про скасування арешту за записом про обтяження №15179962, зареєстрованого на підставі постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області від 20.02.2015 року ВП№45951233 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в частині накладення арешту в межах суми виконавчого збору 606856,80 грн., оскільки така постанова скасована у судовому порядку.

Як вказано позивачем, та не заперечується відповідачем, 17.09.2019 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Чмільом Артемом Володимировичем у телефонному режимі повідомлено представника позивача про відмову зняти цей арешт, оскільки арешт накладено не ним, а виконавче провадження є архівним.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує конституційні права позивача вільно розпоряджатися своїм майном, останній звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (із змінами і доповненнями) (далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно з частиною першою, пунктами 16, 18 частини третьої статті 18 Закону №1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 59 Закону №1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 року № 830 затверджено Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (далі також - Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку державна реєстрація обтяжень рухомого майна проводиться з метою забезпечення виконання зобов`язань і захисту прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та надання в інтересах цих осіб інформації про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: Державний реєстр обтяжень рухомого майна (далі - Реєстр) - єдина комп`ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження; держатель Реєстру - Мін`юст, що забезпечує ведення Реєстру; адміністратор Реєстру - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін`юсту, що відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі; реєстратори - державне підприємство "Інформаційний центр" Мін`юсту та його філії, державні нотаріальні контори, банки, інші фінансово-кредитні установи державної форми власності, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, проводять державну реєстрацію відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження, приймають заяви, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Відповідно до пункту 6 Порядку відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи або рішення суду.

Згідно з пунктами 24-26 Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Обтяжувач чи уповноважена ним особа має право в будь-який час подати заяву про припинення обтяження і виключення запису з Реєстру чи про продовження строку дії реєстрації не більш як на п`ять років.

Після припинення обтяження обтяжувач самостійно, на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати реєстратору заяву про припинення обтяження і виключення його з Реєстру.

Відомості про припинення публічного обтяження підлягають державній реєстрації протягом п`яти днів після його припинення. Проведення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган чи на уповноважену ним особу.

Записи про обтяження, які втратили чинність, підлягають виключенню з Реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Реєстратор вносить до Реєстру відомості про припинення обтяження в день надходження заяви чи рішення уповноваженого органу.

У разі припинення обтяження до Реєстру вносяться дата і номер заяви про припинення обтяження, дата внесення запису про припинення обтяження, підстава припинення обтяження, відомості про реєстратора.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що у спірних правовідносинах відповідач виступає обтяжувачем, який звернувся до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна з метою накладення обтяження на рухоме майно позивача, як боржника у виконавчому провадженні на підставі постанови від 20.02.2015 року, винесену у межах виконавчого провадження №45951233.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2016 року у справі №826/7564/16, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 року, визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області: про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 від 13.01.2015 року; про стягнення з боржника виконавчого збору №45951233 від 20.02.2015 року; про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №45951233 від 20.02.2015 року, в частині накладення арешту в межах суми виконавчого збору 606856,80 грн.; про відкриття виконавчого провадження №49831433 від 18.01.2016 року.

Отже, слід дійти висновку, що усі арешти, накладені державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні №45951233, скасовано судом, враховуючи арешт рухомого майна боржника, зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілена Євген Миколайович , Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.

Водночас, з матеріалів виконавчого провадження судом встановлено відсутність доказів направлення державним виконавцем, як обтяжувачем, відповідної заяви, постанови або судових рішень з метою подальшого внесення змін реєстратором Державного реєстру рухомого майна щодо зняття арешту з транспортного засобу ОСОБА_1 .

Представником відповідача у судовому засіданні та у відзиві не спростовано встановлених судом обставин. Навпаки, представник відповідача проти задоволення позову не заперечував.

Отже, з огляду на те, що копією витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 12.09.2019 року, наданого позивачем до суду, підтверджується наявність відомостей, що рухоме майно, арештоване на підставі постанови відповідача від 20.02.2015 року у межах виконавчого провадження №45951233, слід дійти висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не здійснення відповідних дій, встановлених Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про публічне обтяження: арешт рухомого майна, зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілепа Євген Миколайович , Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Враховуючи положення Порядку, слід дійти висновку, що відповідач не має альтернативних варіантів поведінки, ніж у відповідності до пункту 24 Порядку, подати заяву реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження: арешт рухомого майна зареєстрований 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілена Євген Миколайович, Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, м. Київ.

З огляду на встановлені судом обставини, висновується, що позовні вимоги (відповідно до заяви про зміну предмета позову) підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з квитанцією 18.09.2019 року №П372225 позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 536 грн. 80 коп. Відтак, з огляду на задоволення позову, суд дійшов висновку про присудження на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 1 536 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 205, 229, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного територіального управління юстиції в Київській області щодо неподання реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяження щодо запису про публічне обтяження: арешт рухомого майна, зареєстрованого 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілепа Євген Миколайович , Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ, і виключення його з Реєстру;

3. Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції в Київській області подати реєстратору Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяву про припинення обтяження щодо запису про публічне обтяження: арешт рухомого майна, зареєстрованого 26.02.2015 року №15179962 реєстратором Цілепа Євген Миколайович , Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, м. Київ, і виключення його з Реєстру.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції в Київській області суму судового збору у розмірі 1 536 грн. 80 коп. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне територіальне управління юстиції в Київській області (код ЄДРПОУ 34481907, адреса: 02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 15).

Повне рішення складено 11.12.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна