Ухвала суду № 86313165, 13.12.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 158/618/19

Провадження № 2-р/161/14/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого – судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Загоровській І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення про відмову у задоволенні відводу судді Рудської С.М. при розгляді заяви представника відповідачів ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Серпанок», ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває цивільна справа за заявою представника відповідачів ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Серпанок», ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди.

10.12.2019 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про роз`яснення судового рішення, в якій просив роз`яснити ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2019 року, а саме підстави, з яких заявлений відвід було визнано необґрунтованим.

На обґрунтування заяви посилався на те, що будь-яка оцінка аргументів з яких виходила сторона позивача, заявляючи відвід, у змісті ухвали відсутня. Вказував, що з ухвали суду не зрозуміло, з яких підстав суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого ним відводу. Крім того, просить роз`яснити, чому судове засідання було проведено у його відсутності.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, на підставі ч. 3 ст. 271 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, суд виходить із наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 05 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 заявив відвід судді Рудській С.М. від розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №158/618/19, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, наявність у судді Рудської С.М. особистого інтересу при розгляді даної справи.

Як зазначено в ухвалі Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.12. 2019 року, що заслухавши думку осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та заяву про відвід, суддя прийшла до висновку про необгрунтованість заявленого відводу та його невідповідність вимогам ст.ст. 36, 37 ЦПК України, не підтвердженість належними, допустимими, законними та достатніми доказами. У зв`язку з чим, провадження у справі було зупинено до вирішення питання про відвід судді Рудської С.М. відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України.

Справу передано до канцелярії суду для автоматизованого розподілу судді відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.12.2019 року визначено суддю Пушкарчук В.П. для вирішення заяви про відвід.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12. 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Рудської С.М. залишено без задоволення.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Тому заяву про відвід судді Рудської С.М. було розглянуто у відсутності ОСОБА_1 , що відповідає вимогам ст. 40 ЦПК України.

Згідно з ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається декілька варіантів тлумачення.

Отже, підставою для роз`яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє у роз`ясненні рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Виходячи зі змісту статті 271 ЦПК України роз`ясненню підлягає судове рішення, яке може бути пред`явлено до примусового виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, судове рішення, яке просить роз`яснити позивач є ухвалою, за змістом якої у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Рудської С.М. відмовлено.

Вказана ухвала не підлягає примусовому виконанню, не допускає кілька варіантів тлумачення. Доводи заявника зводяться до роз`яснення мотивів ухваленого судового рішення, а відтак заява позивача про роз`яснення ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06.12.2019 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення про відвід судді Рудської С.М. при розгляді заяви представника відповідачів ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Серпанок», ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння та відшкодування шкоди.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук