Рішення № 86313107, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/17076/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років та про зобов"язання Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років, з дня звернення із заявою від 02.03.2018 відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" наступні періоди роботи:

- з 08.06.1981 по 25.09.1981 на посаді техніка під час проходження виробничої практики в польовій партії Об"єднаної компенсаційної експедиції № 5 Українського підприємства № 13;

- з 30.08.1982 по 01.10.1985 на посаді техніка-топографа в польовій партії № 4 ОКЕ №310 "Союзмаркштрест";

- з 03.09.2001 по 02.08.2010 на посаді "топографа 1-х категорії" в Луганському геодезичному центрі ДП "Донбасгеоінформ", на посаді виконуючого обов"язки начальника ЛГЦ по 27.11.2017.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, та зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно лише частково враховано в пільговий стаж для призначення пенсії періоди роботи з 1981 по 2014 роки.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на закони України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, Постанову Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.11.2014 № 1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» та зазначає, що надані позивачем документи не дають права на призначення пенсії за вислугу років.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 звернувся до Правобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за вислугу років.

До заяви позивачем додано:

копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

довідку про період роботи за сумісництвом;

копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру;

довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників;

копію паспорту;

копію трудової книжки;

фотокартку.

Листом від 11.04.2018 Правобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача про відсутність правових підстав для призначення даного виду пенсії, оскільки на підставі наданих довідок про характер виконуваної роботи та відомостей, що містяться в системі персоніфікованого обліку про нараховані суми заробітної плати в цих підприємствах, до стажу роботи в польових умовах можливо зарахувати 06 років 11 місяців 13 днів.

Не погоджуючись з прийняти рішення, позивач звернувся з скаргою до Пенсійного фонду України.

Листом від 05.08.2018 за № 17800/К-11 Пенсійний фонд України повідомив позивача, що документи, в тому числі уточнюючі документи про періоди роботи, видані підприємствами, які знаходяться на окупованій території, є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії. Додатково в листі зазначено, що дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру відображені на підставі звітності, поданої страхувальником Луганський геодезичний центр Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» за результатами перевірки, проведеної управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська у квітні 2014 року. Доступ до первинних документів, на підставі яких внесено в РЗО відповідні дані, у органів Пенсійного фонду України відсутній, перевірити відповідність поданих страхувальником даних немає можливості.

Аналогічний за змістом лист надіслало на адресу позивача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Також в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.09.2018 за № 70692/02/К-5557 вказано, що спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 6 років 11 місяців 28 днів, в тому числі 3 роки 7 місяців 20 днів - згідно наданих уточнюючих довідок, 3 роки 4 місяці 8 днів - згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу, що не дає права на призначення пенсії за вислугу років.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 2-1 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-IV) особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту б) частини першої статті 55 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, визначено перелік документів, що додаються до заяви про перерахунок пенсії.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, які дають право на отримання пільгової пенсії.

Відповідно до розрахунку стажу позивача, здійсненого Правобережним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, загальний стаж ОСОБА_1 складає 38 років 10 місяців 24 дні, з якого загальний стаж після 2004 року - 13 років 6 місяців 18 днів, стаж геолога - 6 років 11 місяців 13 днів.

При визначення стажу необхідного для призначення пенсії за вислугу років відповідачем враховано дані трудової книжки позивача та надані: уточнюючу довідку № 10 від 24.01.2018, видану Державним підприємством «Українське державне аерогеодезичне підприємство» за період роботи з 08.06.1981 по 25.09.1981; довідку про заробітну плату № 12 від 24.01.2018, видану Державним підприємством «Українське державне аерогеодезичне підприємство»; уточнюючу довідку № 169 від 11.12.2017, видану Державним підприємством «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» за період роботи з 30.08.1982 по 01.10.1985; довідку № 170 від 11.12.2017, видану Державним підприємством «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» за період роботи з вересня 1982 року по серпень 1985 року; довідку про перейменування організації № 168 від 11.12.2017.

При цьому, як вбачається із зазначеного розрахунку, відповідачем не враховано при визначенні стажу необхідного для призначення пенсії за вислугу років уточнюючу довідку Луганського геодезичного центру Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» № 119/14 від 27.06.2014 про характер виконаних робіт, необхідний для призначення пенсії за вислугу років згідно з пунктом 6 статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та довідку Луганського геодезичного центру Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» № 118/14 від 27.06.2014 про кількість днів, відпрацьованих ОСОБА_2 в польових умовах при 5-денному робочому тижні, відповідно до яких за період з 03.09.2001 по 31.05.2014 польовий стаж позивача складає 9 років 01 місяць 17 днів.

Також відповідачем не прийнято до уваги дані реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, відображених на підставі звітності поданої страхувальником Луганський геодезичний центр Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» за результатами перевірки, проведеної управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська у квітні 2014 року.

Підставою для неврахування зазначеної інформації відповідачем визначено ті обставини, що уточнюючі документи про періоди роботи та відомості Державного реєстру застрахованих осіб сформовані підприємством, яке знаходиться на окупованій території, а тому є недійсними і не створюють правових наслідків і, відповідно, не можуть бути враховані при призначенні пенсії.

Водночас, суд критично ставиться до наведених доводів відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України від 18 січня 2018 року №2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон №2268-VIII) тимчасово окупованими територіями у Донецькій та Луганській областях на день ухвалення цього Закону визнаються частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль, а саме:

1) сухопутна територія та її внутрішні води у межах окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей;

2) внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території, визначеної пунктом 1 цієї частини;

3) надра під територіями, визначеними пунктами 1 і 2 цієї частини, та повітряний простір над цими територіями.

Межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, визначаються Президентом України за поданням Міністерства оборони України, підготовленим на основі пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України.

Згідно зі статтями 3 та 4 Закону №2268-VIIІ, державна політика із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях базується на Конституції та законах України, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципах і нормах міжнародного права.

Цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є:

1) звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу;

2) захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;

3) забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України.

У відповідності до абзацу 3 статті 2 Закону №2268-VIIІ, діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв`язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

Разом з цим, суд вважає необхідним зазначити, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів".

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туречиини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 31 січня 2019 року у справі №233/1181/17.

Разом з тим, судом встановлено, що довідка про підтвердження наявного трудового стажу позивача для призначення пільгової пенсії видана 27 червня 2014 року Луганським геодезичним центром Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії». Інформацію до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру відображено на підставі звітності поданої страхувальником Луганський геодезичний центр Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» за результатами перевірки, проведеної управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська у квітні 2014 року.

Разом з тим, постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року №254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», яка набрала законної сили 17 березня 2015 року, визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

З огляду на викладене, станом на час видачі спірної довідки та внесенння інформації до до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру, територія Луганської області не була визнана тимчасово окупованою.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність не врахування до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 відомості надані страхувальником Луганським геодезичним центром Державного підприємства «Донбаське державне підприємство геоінформатики та маркшейдерії» та як наслідок відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію на пільгових умовах за вислугу років відповідно до пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення із заявою від 02.03.2018 наступні періоди роботи:

- з 08.06.1981 по 25.09.1981 на посаді «техніка» під час проходження виробничої практики в польовій партії Об`єднаної компенсаційної експедиції № 5 Українського підприємства № 13;

- з 30.08.1982 по 01.10.1985 на посаді «техніка-топографа» в польовій партії № 4 ОКЕ №310 "Союзмаркштрест";

- з 03.09.2001 по 02.08.2010 на посаді «топографа 1-х категорії» в Луганському геодезичному центрі ДП "Донбасгеоінформ", на посаді «виконуючого обов`язки начальника ЛГЦ» по 27.11.2017.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1 409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева