Рішення № 86312932, 12.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року справа № 580/3627/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білоноженко М.А.,

секретаря судового засідання – Кучеренко І.О.,

представника позивача — Микитенка В.І. (за довіреністю);

представника відповідача — Вельган В.В. (за дорученням)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Черкаської міської ради до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло” Черкаської міської ради (далі – позивач) до Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (далі – відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області щодо неповернення сплаченого виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 59411574.

- зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області повернути комунальному підприємству електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради сплачений в рамках виконавчого провадження № 59411574 виконавчий збір в розмірі 16 692,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що державним виконавцем на підставі наказу Господарського суду Черкаської області №05/5026/1940/2012 прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн., які позивачем сплачено в повному обсязі. Представник позивача зазначив, що виконавчий документ не містить зобов`язальної частини а також підлягає негайному виконанню, в зв`язку з чим виконавчий збір не стягується, постанова про стягнення виконавчого збору є незаконною, а сплачений виконавчий збір підлягає поверненню. Крім того, звернуто увагу, що з метою повернення сплаченого виконавчого збору позивач звернувся із листом до органу виконавчої служби, за наслідками розгляду якого отримав відповідь, якою повідомлено про відсутність підстав для повернення сплаченого виконавчого збору. З урахуванням зазначеного, представник позивача вважає зазначену бездіяльність протиправною а позовні вимоги обгрунтованими.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 12.12.2019р.

11.12.2019р., у встановлений судом строк, до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнаються та у задоволенні яких належить відмовити. В обгрунтування відзиву зазначено, що Господарським процесуальним кодексом України передбачено обмежений перелік рішень, що підлягають до негайного виконання, натомість ухвала від 25.06.2018р., на підставі якої видано наказ від 11.06.2019р., постановлена з врахуванням ст. 81 ГПК, з огляду на що вищевказані виконавчі документи не підлягають до негайного виконання. Крім того, представником відповідача зазначено, що підстави визначені ч.7 ст. 27 ЗУ “Про виконавче провадження” для повернення виконавчого збору відсутні а постанова про стягнення виконавчого збору від 27.06.2019р. не скасована, в зв`язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у відзиві на адміністративний позов у повному обсязі та просив у задоволенні позову відповити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

25.06.2018р. Господарським судом Черкаської області у справі №05/5026/1940/2012 постановлено ухвалу якою до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради застосовано захід процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення переліку документів комунального підприємства «Черкасимедтранс».

11.06.2019р. Господарським судом Черкаської області, на виконання ухвали від 25.06.2018р. у справі №05/5026/1940/2012 видано наказ про застосування до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення документів комунального підприємства «Черкасимедтранс» (згідно переліку).

27.06.2019р. Державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції в Черкаській області Луговською В.В. ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59411574 та про стягнення з комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради виконавчого збору в сумі 16 692,00 гривні.

09.09.2019р. КП електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради направлено на адресу Центрального ВДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області лист б/н щодо повернення сплаченого виконавчого збору.

05.11.2019р. відповідач листом №12864/15.1 повідомив, що виконання рішення суду не підпадає під негайне виконання та, у зв`язку з цим, про відсутність підстав для повернення стягнутого виконавчого збору.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо неповернення сплаченого виконавчого збору протиправною, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спірні правовідносини та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016р. №1404-VIII, зі змінами та доповненнями, далі — Закон №1404-VIII), а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. № 512/5 (далі - Інструкція №512/5), що визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно вказаного Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини другої статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Приписами статті 5 Закону №1404-VIII, визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів”.

Частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII, встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно до п.1.ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується: за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Відповідно до частини 3 статті 42 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) у випадку невиконання учасником справи його обов`язків, суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно зі статтями 131, 132 ГПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Заходами процесуального примусу, зокрема, є тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.

Відповідно до ч.3 ст. 134 ГПК України, ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

З аналізу зазначених приписів, судом вбачається, що ухвала про тимчасове вилучення доказів є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.

Розглянувши адміністративний позов по суті спору, предметом якого є бездіяльність державного виконавця щодо неповернення сплаченого виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 59411574, суд зазначає наступне.

В ході розгляду справи по суті судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11.06.2019р. у справі №05/5026/1940/2012 постановлено видано наказ на примусове виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.06.2018р., з огляду на неможливість виготовлення останньої як виконавчого документа та як наслідок невиконання судового рішення.

Відтак, 11.06.2019р. Господарським судом Черкаської області на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.06.2018р. видано наказ про застосування до комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради заходів процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення документів комунального підприємства «Черкасимедтранс» (згідно переліку).

Згідно до ч.3 ст. 327 ГПК України, наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Суд зазначає, що оскільки наказ від 11.06.2019р. є виконавчим документом та виданий на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 25.06.2018р. та фактично дублює його, то вказаний наказ підлягає негайному виконанню.

З приводу посилань представника відповідача, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 25.06.2018р. постановлена з врахуванням ст. 81 ГПК, з огляду на що являється виконавчим документом, що не підлягає до негайного виконання, суд зазначає наступне.

Статтею 81 ГПК України регулюється питання витребування доказів, натомість суд зазначає, що ухвалою від 25.06.2018р. застосовано заходи процесуального примусу у вигляді тимчасового вилучення доказів у порядку ст. 134 ГПК України, відповідно до частини 3 якої є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню, в зв`язку з чим зазначене посилання представника відповідача суд вважає необгрунтованим.

Суд звертає увагу, що у відповідності до приписів п.1.ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню та доходить висновку що державним виконавцем безпідставно ухвалено постанову від 27.06.2019р. про стягнення з позивача виконавчого збору.

При цьому, суд погоджується з доводами представника відповідача та зазначає, що вказану постанову позивачем не оскаржено, вона є чинною та не скасованою, в зв`язку з чим позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неповернення сплаченого виконавчого збору в рамках виконавчого провадження № 59411574, суд вважає не обгрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

З приводу посилань представника відповідача щодо відсутності правових підстав визначених ч.7 ст. 27 ЗУ “Про виконавче провадження” для повернення виконавчого збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.7 ст. 27 Закону №1404-VIII, у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Судом вбачається, що постановою державного виконавця від 24.09.2019р. закінчено виконавче провадження №59411574 з інших підстав ніж встановлені ч.7 ст. 27 Закону №1404-VIII.

Разом з тим, судом, у відповідності до копії платіжного доручення №238 від 25.07.2019р., на суму 16692,00 грн. із призначенням платежу - погашення виконавчого збору згідно Постанови №ВП59411574 від 27.06.2019р., вбачається, що позивачем сплачено виконавчий збір у повному розмірі.

З огляду на те, що позивачем сплачено виконавчий збір у відповідності до постанови, яку, як встановлено судом в ході розгляді даної справи, державним виконавцем прийнято безпідставно та всупереч вимог п.1.ч.5 ст. 27 Закону №1404-VIII, суд доходить висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути позивачу сплачений в рамках виконавчого провадження № 59411574 виконавчий збір в розмірі 16692,00 грн., є обгрунтованою та такою що належить задовольнити.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, підстав для повернення виконавчого збору у зв`язку із закінченням виконавчого провадження визначених Законом №1404-VIII, у відповідача не було, у зв`язку з чим підстави для визнання протиправною бездіяльності - відсутні. Проте, з огляду на те, що в цілому у відповідача не було законних підстав для стягнення виконавчого збору у такому виконавчому провадженні, суд доходить висновку про його повернення.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 1921,00 грн, що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 18.11.2019р. № 355 наявного у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 960,50 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Центральний відділ державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (пр-т Хіміків, 50, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ - 36157425) повернути Комунальному підприємству електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради (вул. Гоголя, 301, м. Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ - 03356849) сплачений в рамках виконавчого провадження № 59411574 виконавчий збір в розмірі 16 692 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального відділу державної виконавчої служби міста Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (пр-т Хіміків, 50, м. Черкаси, 18018, код ЄДРПОУ - 36157425) на користь Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» Черкаської міської ради (вул. Гоголя, 301, м. Черкаси, 18015, код ЄДРПОУ - 03356849) судові витрати із сплати судового збору у сумі 960 (дев`ятсот шістдесят) грн. 50 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя М.А. Білоноженко