Ухвала суду № 86312925, 09.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

09 грудня 2019 року справа № 580/3844/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позовної заяви комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

03.12.2019 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулось комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (далі – позивач) із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області (далі – відповідач), в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення відповідача від 29.05.2018 №0005031401, від 29.05.2018 №0005041401, від 17.08.2018 №0008791401.

Суддя в силу ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) перевіривши позовну заяву, вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, виходячи з такого.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач не додав до позовної заяви документу про сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674).

За подання юридичною особою до адміністративного суду позову майнового характеру відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2019 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня – 1921грн.

З огляду на викладене позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 19200 грн. (24193866,2 х 1.5%, проте не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі:

розрахунковий рахунок UA658999980000034313206084028, одержувач платежу: УК у м. Черкасах/Черкаси/22030101, код ЄДРПОУ:38031150, Банк: Казначейство України (ел. адм. подат.).

Суддя врахував, що позивач, не є суб`єктом, на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону № 3674-VI.

Крім того, згідно частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Проте, позивачем не надано копії додатків до акта перевірки від 07.05.2018 для відповідача, доданих до матеріалів позовної заяви.

Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що ним розпочато процедуру адміністративного оскарження ППР від 29.05.2018 № 0005041401, проте до матеріалів позовної заяви не надано доказів на підтвердження зазначеної обставини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Обов`язковою передумовою для застосування вказаної норми є проведення процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2018 у справі 805/1146/17-а (ЄДРСР 74767707).

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 256, 294 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради залишити без руху.

2.Надати комунальному підприємству «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом подання до Черкаського окружного адміністративного суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 19200 грн.;

- копій додатків до акта перевірки від 07.05.2018 для відповідача;

- доказів, на які позивач посилається у обґрунтування позовних вимог.

3.У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

4.Копію ухвали надіслати позивачу.

Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя О.А. Рідзель