Рішення № 86312901, 13.12.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3675/19

РІШЕННЯ

іменем України

13 грудня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійний фонд України , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду Пенсійного фонду України щодо не розгляду звернення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 липня 2019 року за вих. № 23279/03 про виплату для ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року за період з 31.01.2018 року по 2 червня 2019 року в сумі 179067.15 грн.

Зобов`язати комісію з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду Пенсійного фонду України розглянути звернення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 липня 2019 року за вих. № 23279/03 та прийняти рішення про виплату для ОСОБА_1 заборгованості по пенсії державного службовця по інвалідності 2 - ї групи за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року за період з 31.01.2018 року по 2 червня 2019 року в сумі 179067.15 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Сторони в судове засідання не з`явились будучи завчасно повідомлені про місце і час проведення судового засідання.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Наказом № 3-ос від 29 січня 2018 року звільнена з посади заступника начальника Шепетівського об`єднаного УПФ України Хмельницької області у зв`язку із реорганізацією територіальних органів Пенсійного фонду України.

31 січня 2018 року позивач звернулась до Шепетівського об`єднаного УПФ України Хмельницької області з заявою про переведення її з пенсії по інвалідності 2 - ї групи призначеної відповідно до Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування « на пенсію по інвалідності 2-ї групи державного службовця у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу « в редакції від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Відповідач листом № 1653/04 від 1 лютого 2018 року відмовив її в призначенні пенсії державного службовця по 2 - й групі інвалідності мотивуючи тим, що з 1 травня 2016 року набрав чинності Закон України « Про державну службу « № 899-УІІІ у відповідності до п.п. 10,12 Прикінцевих положень і вона не має права на пенсію по інвалідності згідно ст. 37 Закону України « Про державну службу «, а набуде таке право лише після досягнення віку 60 років.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Шепетівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області в переведенні та призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2-ї групи відповідно до ч. 9 ст. 37 Закону України « Про державну службу « , оформлену листом № 1653/04 від 1 лютого 2018 року.

Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити для ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України « Про державну службу « від 16 грудня 1993 року № 3723-XII з 31 січня 2018 року в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати зазначеної в довідці № 2/я-14 від ЗО січня 2018 року. В решті позову відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року змінено.

Зобов`язано головне Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України « Про державну службу « від 16 грудня № 3723 - XI з 31 січня 2018 року, в розмірі 60 % суми заробітної плати зазначеної в довідці № 2/я-14 від 30.01.2018 року.

На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2019 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року Головним УПФ України в Хмельницькій області позивачу призначено та виплачується пенсія.

Пенсія за період з 31 січня 2018 року по 2 червня 2019 року в сумі 179067.18 грн. нарахована, а виплату не здійснено.

16 липня 2019 року за вих. № 23279/03 Головним УПФ України в Хмельницькій області направлено матеріали до Пенсійного фонду України для розгляду на комісії відповідно до Постанови КМ України № 649 від 22 серпня 2018 року якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

20 вересня 2019 року позивачка письмово звернулась до Пенсійного фонду України для направлення її рішення комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду з розгляду звернення Головного УПФ України в Хмельницькій області про виплату заборгованості по пенсії за період з 31 січня 2018 року по 2 червня 2019 року за рішеннями Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03. 2019 року та Постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року.

Пенсійний фонд України на її письмову заяву листом за № 25183 / Я -11 від 25.10.2019 року повідомив, що Комісією з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду звернення Головного УПФ України в Хмельницькій області від 16 липня 2019 року за вих. № 23279/03 не розглядалось і рішення не приймалось.

Представник відповідача надав до суд відзив на позов, в якому зазначив, що 22.08.2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті Пенсійному фонду України.

Дія зазначеного Порядку поширюється на рішення судів, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (з 01.01.2013 року). Згідно частини 4 Порядку черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Пунктом 2 постанови №649 встановлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою.

З урахуванням зазначеного, на виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року за період з 31.01.2018 року по 02.06.2019 року позивачу нарахована доплата до пенсії в сумі 179067.18 гри.

Виплату нарахованої доплати пенсії в сумі 179067.18 гри. головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області буде проведено у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649 після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду та виділення коштів для виплати Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Враховуючи зазначене, відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

По суті заявлених вимог суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України N 280 від 23.07.2014 р., визначає, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Одними із основних завдань Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного внеску; внесення пропозицій Міністру щодо формування державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 1 параграфа 32 глави 2 розділу 4 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 N 950, проекти актів Кабінету Міністрів готуються на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів, доручень Прем`єр-міністра, а також за ініціативою членів Кабінету Міністрів, центральних органів виконавчої влади, державних колегіальних органів, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій з дотриманням вимог цього Регламенту.

Частиною третьою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що взяття бюджетних зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, є порушенням бюджетного законодавства.

З метою забезпечення створення механізму виконання рішень судів з питань нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, які фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, для погашення існуючої заборгованості з їх виконання, Пенсійним фондом України розроблено відповідний проект постанови Уряду.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", Уряд на основі та на виконання Конституції та законі України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти: постанови та розпорядження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 N 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок), який визначив механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку боржник (орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення) веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Згідно з пунктом 4 Порядку черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до вищенаведеного, постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 N 20-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 за N 1189/32641) затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Пунктом 5 Порядку визначено, що для підтвердження суми, що підлягає виплаті, орган Пенсійного фонду України, який визнано судом боржником, подає до Пенсійного фонду України наступні документи: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

За змістом пунктів 6, 7 Порядку, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Комісія утворюється у складі не менше семи осіб. Персональний склад комісії, її голова, заступник голови та секретар затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України.

Засідання комісії є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її складу і проводяться у разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Згідно пунктів 8 та 9 Порядку Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови.

У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням і вважаються прийнятими, якщо за них проголосували більшість присутніх на її засіданні членів.

Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику (п. 10 Порядку).

Боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону (п. 11 Порядку).

Відповідно до частин першої та другої Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2018 N 280 "Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України" Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Згідно зі статтею 116 Конституції України, статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Уряд здійснює внутрішню політику держави, заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики, розробляє та виконує загальнодержавні програми з економічного та соціального розвитку.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року N 20-рп/2011 зазначив, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України, здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у практиці Європейського суду з прав людини.

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Сорінг проти Сполученого Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року "спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини". У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі "Ріс проти Сполученого Королівства" суд зазначив, що з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, "належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини".

У Рішенні від 02 листопада 2004 року N 15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті перед усім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв`язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України (пункт 3 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України" (Заява N 29979/04), в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року N 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ", підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду Пенсійного фонду України щодо не розгляду звернення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 липня 2019 року за вих. № 23279/03 про виплату для ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року, постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року за період з 31.01.2018 року по 2 червня 2019 року в сумі 179067.15 грн, а також зобов`язати комісію з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду Пенсійного фонду України розглянути звернення головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 16 липня 2019 року за вих. № 23279/03 та прийняти рішення про виплату для ОСОБА_1 заборгованості по пенсії державного службовця по інвалідності 2 - ї групи за рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 року , постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2019 року за період з 31.01.2018 року по 2 червня 2019 року в сумі 179067.15 грн. відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) Відповідач:Пенсійний фонд України (вул. Бастіонна, 9,Київ 14,01601 00035323) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 21318350)

Головуючий суддя П.М. Майстер