Рішення № 86312803, 12.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 р. № 520/11232/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд :

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області щодо припинення ОСОБА_1 виплати пенсії протиправною;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з квітня 2016 року та виплатити заборгованість за невиплаченою пенсією;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області негайно сплатити пенсію у межах суми за один місяць,

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області надати звіт суду про виконання судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 з 2004 року здобула право на отримання пенсії за віком. Позивач є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області. Позивачем зазначено, що відповідачем безпідставно не здійснюється виплата пенсії з квітня 2016 року, вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують право на пенсійне забезпечення.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позов, в якому зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, як переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції. З 01.04.2016 року виплату пенсії ОСОБА_1 , припинено згідно списків ВПО, які буди надані департаментом інформаційних та електронних реєстрів Пенсійного фонду України щодо яких наявна інформація про тривалу відсутність за місцем проживання (“Аркан”). Відновлення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам проводиться на підставі особистого звернення до органів Пенсійного фонду України за місцем перебування. Згідно п.12 п.2 “Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/неребування" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 соціальні виплати припиняються у разі: встановлення факту відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем прожнвання/перебування у згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї.. Просив у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

У зв`язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції у Луганській області, позивач був вимушений покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Харківської області, де 11.02.2019 року її поставлено на облік як внутрішньо переміщену особу, згідно довідки № 6337-50000030609.

Як зазначив позивач у позові до квітня 2016 року органами Пенсійного фонду позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія у належному розмірі.

Як зазначено у відзиві, наданому до суду з 01.04.2016 року виплату пенсії ОСОБА_1 , припинено згідно списків ВПО, які буди надані департаментом інформаційних та електронних реєстрів Пенсійного фонду України щодо яких наявна інформація про тривалу відсутність за місцем проживання (“Аркан”).

Такі дії позивач вважає незаконними та вважає, що є підстави для поновлення пенсійних виплат.

Дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 805/402/18 (Пз/9901/20/18).

Статті 19, 22, 46 Конституції України передбачають, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі по тексту - Закон № 1058-IV).

Відповідно до положень ч.3 ст.4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Питання виплати пенсій врегульовані положеннями ст.47 Закону №1058-IV, якою визначено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Вищезазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. (ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що припинення виплати пенсії позивачу здійснено не у спосіб, передбачений Законом № 1058-IV, а з точки зору положень ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод мало місце втручання у право власності, і таке втручання не було законним, а тому, позовні вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області відновити виплату пенсії ОСОБА_1 з квітня 2016 року та виплатити заборгованість за невиплаченою пенсією є такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач, звертаючись до суду із позовом, порушив питання, що стосується здійснення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також приписи ст.ст. 2,3,14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов`язковості судових рішень, ст.287 Кодексу адміністративного судочинства України щодо процесуальної можливості сторони виконавчого провадження оскаржити дії державного виконавця у процесі виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення контролю за виконанням даного рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м.Харків, м-н Свободи, Держпром, 3, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з квітня 2016 року та здійснити виплату заборгованість.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.