Рішення № 86312794, 09.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1366/19

09 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача Ходюк К.М.

представника відповідача Смик А.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач, ГУ ПФУ в Тернопільській області), в якому просив визнати протиправними дії Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо припинення виплати заборгованості пенсії ОСОБА_1 ,у розмірі 32225,67 грн. за період з 01.06.2016 по 31.12.2017, зобов`язати Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області відновити виплату заборгованості пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2016 по 31.12.2017.

Позов обґрунтований тим, що у відповідача існує заборгованість по пенсії ОСОБА_1 за минулий період з 01.02.2015 по 28.02.2018 при поновленні виплати, що становила 62092,17; в березні 2018 року виплачено 26211,64 грн.; невиплачена заборгованість становить 32225,67 за період з 01.06.2016 по 31.12.2017, з 01.07.2018 року припинено виплату заборгованості за минулий час ОСОБА_1 як внутрішньо переміщеній особі. Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання в даній справі призначено на 17.07.2019 о 10:00. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У строк, встановлений судом, представником відповідача подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача зазначив наступне. З 01.07.2018 припинено виплату за минулий час внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365"; даною постановою рішення про припинення виплати заборгованості пенсії згідно чинного законодавства не передбачено. Представник відповідача зазначив, що 25.04.2018 набули чинності зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, а саме, в Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зокрема пункт 15 викладено в такій редакції: "Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлю) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Аналогічного змісту доповнено пункти 16 та 18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування. Таким чином, просив відмовити у задоволенні даного позову.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.07.2019 розгляд даної справи відкладено до 09.09.2019 о 10:00 год.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив наступне. Представник позивача вважає, що аргументи, наведені відповідачем у відзиві на адміністративний позов, не спростовують обставин, викладених у позовній заяві. Зазначила, що пунктами постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365" визначено порядок виплати заборгованості по виплаті пенсії інший, який не відповідає статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що у цьому випадку, наявність статусу внутрішньо переміщеної особи обмежує право позивача на виплату пенсії за минулий період, встановлене ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Отже, просив даний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні даного позову.

09.09.2019 у відкритому судовому засіданні замінено відповідача Тернопільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області його правонаступником - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подав до суду відзив на адміністративний позов, аналогічного змісту з відзивом на адміністративний позов, який подано представником Тернопільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 зупинено провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №640/18720/18 за позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство юстиції України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправними та скасування окремих положень постанови Кабінету Міністрів України №335 від 25 квітня 2018 року.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15.11.2019 поновлено провадження в адміністративній справі №500/1366/19 та призначено справу до судового розгляду на 09.12.2019 о 11:00 год.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю, з мотивів, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов, запереченнях.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 20.12.2017 №0000445873, позивача взято на облік внутрішньо переміщеної особи, адреса фактичного проживання/перебування АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки №8951/04 від 13.06.2019 позивачу повідомлено про те, що заборгованість по пенсії ОСОБА_1 виникла при поновленні виплати і становить 62092,17 грн. за період 01.02.2015 по 28.02.2018.

В березні 2018 виплачено 26211,64 грн., в тому числі 23384,21 грн. - суму з дня звернення з 01.01.2018 по 28.02.2018 та заборгованість згідно статті 46 з 01.02.2015 по 28.02.2016; з 01.04.2018 по 30.06.2016виплачено 5482,29 (заборгованість згідно статті 46 за період з 01.03.2016 по 31.05.2016), не виплачена заборгованість становить 32225,67 грн. за період з 01.06.2016 по 31.12.2017.

З 01.07.2019 припинено виплату заборгованості за минулий час внутрішньо переміщеним особам, від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365"; даною постановою рішення про припинення виплати заборгованості пенсії згідно чинного законодавства не передбачено.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб визначені Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII.

Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості (пункт 1); у разі смерті пенсіонера (пункт 3); у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд (пункт 4); в інших випадках, передбачених законом (пункт 5).

Наведені підстави є вичерпними та не підлягають широкому трактуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу припинено виплату заборгованості за минулий час відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №335 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365", за яким орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що у розумінні, що згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

При цьому, відповідачем було повідомлено позивачу про те, що заборгованість ОСОБА_1 виникла при поновленні виплати і становить 62092,17 грн за період 01.02.2015 по 28.02.2018.

Відтак, на думку суду, припинення виплати пенсії позивачу не відповідало статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позаяк виплати припинено не на підставі визначених вичерпних підстав, встановлених пунктами 1, 3, 4 статті 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та не відповідно до приписів іншого закону України як це встановлено пунктом 5 статті 49 зазначеного Закону.

При цьому, суд вважає, що підстави виплати пенсії за минулий час визначені статтею 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Крім того, Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.06.2019 у справі №640/18720/18, адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365» в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 у справі №6400/18720/18, апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 - без змін. Отже, судове рішення у справі №640/18720/18.

Частиною четвертою ст.78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, позивач має право на отримання пенсії за період її невиплати з 01.06.2016 по 31.12.2017 року; неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акту, зокрема, як про це зазначалось стороною відповідача на умовах окремого порядку, не може бути підставою для обмеження права позивача в отриманні пенсії.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій щодо припинення виплати заборгованості пенсії позивачу, суд зазначає, що дана позовна вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги доводи сторони відповідача, що Пенсійний фонд України на момент виникнення спірних правовідносин не мав правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість проведення виплат пенсій, які не виплачені за минулий період. Отже, суд вважає, що відповідач на момент виникнення спірних правовідносин діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 14035769) виплатити заборгованість пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) у розмірі 32225 (тридцять дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 67 коп. за період з 01.06.2016 по 31.12.2017.

3. У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.