Рішення № 86312596, 12.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4153/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Соколенко О.М.

при секретарі судового засідання - Хлевитській С.І.,

за участю:

представника позивача - Забуранної А.О. (адвоката, за довіреністю),-

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» (далі - позивач, ТОВ «ТАВРІЯ ПЛЮС», товариство) до Головного управління Держпраці у Київській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Київській області, Головне управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року.

Ухвалою суду від 15.07.2019 року, на підставі положень ч.1 ст.169 КАС України, позовну заяву залишено без руху, та позивачу наданий десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: уточнення до позовної заяви в частині відомостей про представника позивача адвоката Навроцьку І.С., доказів на перерахування судового збору та доказів на підтвердження повноважень представника позивача адвоката Навроцької І.С.

На виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2019 року, представником позивача 23 липня 2019 року через канцелярію суду подано заяву про уточнення позову, в якій зазначено інформацію про представника позивача адвоката Навроцьку І.С., а також, надано довідку ПАО "МТБ БАНК" про перерахування судового збору згідно платіжного доручення № 10574 від 10.07.2019 та довіреність на представництво інтересів позивача в Одеському окружному адміністративному суді адвокатом Навроцькою І.С.

В заяві про уточнення позову, позивачем конкретизовано прохальну частину позовної заяви та позивач просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року (т.1 а.с.136).

Так, в обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві посилається на фактичні обставини справи та зазначає, що 28.05.2019 року на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 28.05.2019 року за №1102, яке діяло з 28.05.2019 р. по 10.06.2019 р., посадові особи відповідача (інспектори праці) з`явились до філії "Київська" приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» (далі - Філія) за адресою: пр. Оболонський, буд. 21-Б, м. Києві для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю. Про прибуття для проведення позапланового інспекційного відвідування вказані інспектори праці розписалися в журналі реєстрації перевірок № 1 філії "Київська" приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС», та, у присутності заступника директора Філії та начальника відділу кадрів оголосили мету свого заходу, і повідомили, що до них поступило звернення від колишнього працівника Філії та вручили заступнику директора Філії вимогу про надання/поновлення документів за № 1721 від 28.05.2019 р., в якій зазначено перелік документів, що вимагалися для перевірки, та надали термін до 03.06.2019 р. для надання їх засвідчених копій інспекторам праці для здійснення інспекційного відвідування.

Як вказує позивач, жодних документів інспектори праці одразу не вимагали, однак зажадали відібрання пояснень від працівників Філії та заповнення ними письмових анкет (пояснень), для чого розділилися та обійшли вибірково працівників адміністрації та магазину. Після цього, за твердженням позивача, інспектори праці залишили територію Філії та більше не поверталися, жодних пояснень або додаткових документі від Філії не запитували.

Позивач зазначає, що на виконання вимоги про надання/поновлення документів №1721 від 28.05.2019 р., запитувані документи надані інспектору праці у засвідчених копіях, у вказаний у вимозі строк.

12.06.2019 року Філія поштою отримала по 2 примірника акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № KB 1102/1721/АВ, що складений 10.06.2019 року, та припису про усунення виявлених порушень № KB 1102/1721/АВ від 10.06.2019 року. Позивач звертає увагу суду на те, що на інспекційне відвідування до Філії з`явилося два інспектори праці, однак акт та припис складено та підписано лише одним із них - головним державним інспектором Литвинюком Д.В. При цьому, як вказує позивач, в акті інспекційного відвідування зазначено про виявлення порушень Філією частини першої та другої статті 107 КЗпП (нездійснення плати працівникам за роботу у святкові дні у подвійному розмірі та ненадання жодному із них додаткового вихідного дня) та частини першої та другої статті 53 КЗПП (нескорочення тривалості робочого дня напередодні святкових днів на одну годину).

Позивач вказує, що Філією були подані до ГУ Держпраці у Київській області заперечення до акту інспекційного відвідування за вих. № 274 від 19.06.2019 р., та скарга на припис про усунення виявлених порушень за вих. № 273 від 19.06.2019 р., які вручені нарочно відповідачу 20.06.2019 року за вх. № 19271/5/19 та вх. № 19270/5/19, в яких Філія вказувала на помилковість табелювання працівників напередодні святкових днів і фактично відпрацювання працівниками на 1 годину менше, а також на надання працівникам інших вихідних днів за відпрацьовані святкові згідно відповідних наказів, що свідчить про фактичну відсутність вказаних у акті та приписі порушень Філії.

За твердженням позивача, жодної відповіді на заперечення Філії до акту інспекційного відвідування та на скаргу на припис або будь-якого рішення по вказаним документам відповідачем станом на час подання позову Філії не надано.

При цьому, у позові зазначається, що 24.06.2019 року Філія отримала повідомлення ГУ Держпраці у Київській області про проведення 25.06.2019 року о 10:40 год. розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю. У зазначений термін представник Філії (начальник відділу кадрів Філії Пужай А.Б.) з`явилася до ГУ Держпраці у Київській області для участі у розгляді справи про накладення штрафу, однак, за твердженням позивача, замість розгляду справи представнику Філії, без будь-яких пояснень, було вручено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ1102/1721/АВ/МГ/ФС-4П від 25.06.2019 року.

Згідно даної постанови вбачається, що на підставі акта інспекційного відвідування від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ за порушення вимоги частини 1 та частини 2 статті 107 КЗпП України, оскільки сімдесят п`ять працівників працювали в святкові дні, а відповідні виплати за роботу у святкові дні у подвійному розмірі їм не здійснено та не надано жодному із них додатковий вихідний день, на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України (недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці) на Філію "Київська" накладено штраф у розмірі 3129750 грн.

Тобто, як вказує позивач, оскаржуваною постановою штраф накладено на Філію лише за одне з виявлених порушень, а саме, за невиплату за роботу працівників у святкові дні у подвійному розмірі та не надання жодному із них додаткового вихідного дня.

08.07.2019 року Філія нарочно надала відповідачу повідомлення за вих. № 224, в якому наголосила на проведенні службового розслідування щодо виявлених технічних помилок у табелях робочого часу, надала пояснення працівників щодо роботи на 1 годину менше у передсвяткові дні, виправлені табелі робочого часу та копії наказів: № 9 від 21.12.2018 р., № 1 від 06.03.2019 р., № 2 від 26.04.2019 р., згідно яких працівникам, які працювали у святкові дні 25.12.2018 р., 01.01.2019 р., 07.01.2019 р., 08.03.2019 р., 28.04.2019 р., 01.05.2019 р., 09.05.2019 р., були надані інші дні для відпочинку згідно зі ст.ст.72-73 КЗпП України. Також позивач зазначає, що Філією було пояснено, що вказані накази не були зареєстровані у журналі реєстрації наказів з кадрових питань 2019 року, оскільки проходили як накази з основної діяльності та реєструвалися в іншому журналі (журналі наказів з основної діяльності), який в ході інспекційного відвідування не запитувався (як і відповідні накази).

Позивач зазначає, що не погоджується із постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року та приписом про усунення виявлених порушень № КB 1102/1721/АВ від 10.06.2019 року, вважає їх протиправними та прийнятими не у спосіб, встановлений чинним законодавством, з огляду на наступне.

Посилаючись на положення ст.259 КЗпП України позивач зазначає, що порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю вказаною нормою не визначено. При цьому, за твердженням позивача, норми закону, на підставі якої можливе проведення такої форми заходу як інспекційне відвідування, ані у направленні на проведення інспекційного відвідування, ані в акті інспекційного відвідування - не вказано.

Водночас, посилаючись на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», позивач зазначає, що управління Держпраці можуть здійснювати заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю виключно керуючись вимогами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закону №877), яким на думку позивача, врегульовані спірні правовідносини.

Зважаючи на приписи ст.2, ч.1 ст.6 Закону №877, позивач вказує про безпідставність проведення інспекційного відвідування Філії, розпочатого ГУ Держпраці 28.05.2019 р., оскільки в жодному документі ГУ Держпраці не вказано про наявність погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, та його копії Філії не надано.

З посиланням на ч. 6 ст. 7 Закону № 877, позивач зазначає, що надісланий Філії акт інспекційного відвідування був підписаний лише одним з перевіряючих інспекторів праці, і в ньому не вказано типу заходу (плановий або позаплановий), що свідчить про порушення ГУ Держпраці у Київській області вимог ч.6 ст.7 Закону № 877 щодо складання та оформлення акту інспекційного відвідування.

З урахуванням змісту абзацу десятого ч. 1 ст. 6 Закону № 877 позивач вважає, що вказані в акті інспекційного відвідування питання не могли бути предметом інспекційного відвідування Філії з 28.05.2019 р. по 10.06.2019 року, оскільки вони не визначені у направленні на проведення інспекційного відвідування.

Посилаючись на ч.ч.7,8,11 ст.7, ч.1 ст.12 Закону № 877 позивач вказує, що оскаржуваним приписом визначено строк на усунення порушень - до 09.08.2019 року, у зв`язку із чим у відповідача не було жодних законних підстав для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу 25.06.2019 р., оскільки строк для виконання припису не сплинув. При цьому, як вказує позивач, 08.07.2019 р. Філія повідомила ГУ Держпраці у Київській області про усунення виявлених помилок у табелях робочого часу та відсутність порушень, вказаних у приписі та акті, з наданням усіх необхідних підтверджуючих документів.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року прийнята відповідачем протиправно, без врахування норм ч.11 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Водночас, позивач зазначає про порушення відповідачем п.п.6-8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, оскільки про розгляд справи про накладення штрафу Філія була повідомлена лише за 1 день до дати розгляду, та при цьому такого розгляду справи про накладення штрафу за участю представника Філії фактично не відбулося, оскільки представника Філії не допустили до розгляду, не роз`яснили його права і обов`язки, не заслухали її пояснень та не дослідили наданих доказів.

Усі вищевказані порушення порядку призначення та проведення заходу державного контролю, розгляду заперечень і скарг Філії, а також відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування та складання постанови про накладення штрафу, на думку позивача, свідчать про безумовну протиправність постанови про накладення штрафу уповноваженими постановами особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року.

По суті порушень, зазначених в акті інспекційного відвідування, приписі про усунення вияснених порушень та постанові про накладення штрафу, а саме, щодо порушення ст.107 КЗпП про не оплату роботи працівників у святкові дні у подвійному розмірі та ненадання іншого вихідного дня, позивач зазначає, що на підставі наказів № 9 від 21.12.2018 р., № 1 від 06.03.2019 р., № 2 від 26.04.2019 р. про роботу у святкові дні, працівникам, які працювали у святкові дні 25.12.2018 р., 01.01.2019 р., 07.01.2019 р., 08.03.2019 р., 28.04.2019 р., 01.05.2019 р., 09.05.2019 р., за їхньою згодою, були надані інші дні для відпочинку згідно зі ст.ст. 72-73 КЗпП України. Дати інших днів для відпочинку вказані у відповідних додатках за підписом працівників.

Позивач зазначає, що вказані накази не надавалися інспекторам праці на перевірку у зв`язку з тим, що були відсутні у переліку запитуваних ними документів у вимозі про надання/поновлення документів № 1721 від 28.05.2019 р., а дослідження всіх документів на підприємстві інспекторами праці не здійснювалося. Також, позивач вказує, що ці накази не були зареєстровані у журналі реєстрації наказів з кадрових питань 2019 року, оскільки проходили як накази з основної діяльності та реєструвалися в іншому журналі - Журналі реєстрації наказів з основної діяльності Філії, який в ході інспекційного відвідування також не запитувався та інспекторами праці не досліджувався.

Таким чином, позивач стверджує, що порушень ст.ст.72,73,107 КЗпП України Філією не вчинялося, оскільки за згодою працівників за відпрацьовані ними святкові дні їм були надані інші вихідні дні, і відповідно, подвійної оплати праці в такому разі не проводиться.

Оскільки саме це порушення було єдиною підставою для накладення штрафу згідно оскаржуваної постанови, позивач вважає таку постанову безпідставною та протиправною.

Крім того, у позовній заяві позивач наводить обґрунтування щодо зазначеного в акті та приписі порушення ст.53 КЗпП в частині не скорочення робочого часу на 1 годину напередодні святкових днів, та посилається на те, що вищевказаними наказами № 9 від 21.12.2018 р., № 1 від 06.03.2019 р., № 2 від 26.04.2019 р. також вирішувалися питання скорочення робочого дня на 1 годину напередодні святкових днів 24.12.2018 р., 31.12.2018 р., 06.01.2019 р., 07.03.2019 р., 27.04.2019 р., 30.04.2019 р., 08.05.2019 р.

При цьому, позивач посилається на те, що начальником відділу кадрів Філії «Київська» ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» Пужай А .С. було допущено технічні помилки в табелях робочого часу щодо обліку робочого часу напередодні святкових днів, і цей факт виявлено в ході внутрішнього розслідування за актом інспекційного відвідування та припису, про що начальником відділу кадрів складено пояснювальну записку. Згідно пояснювальних записок інших працівників Філії вони дійсно у передсвяткові дні працювали по 7 годин замість 8. Про виправлення технічних помилок у табелях робочого часу Філією видано наказ № 3 від 12.06.2019 року, згідно якого внесені зміни до табелів обліку робочого часу за січень, березень та квітень 2019 року щодо кількості відпрацьованого працівниками часу у передсвяткові дні та у підсумку, на підставі чого складені нові табелі обліку із урахуванням вказаних виправлень, які були надані Відповідачу. Водночас, як вказує позивач, порушень щодо не скорочення робочого часу працівників на 1 годину у передсвяткові дні Філією вчинено не було.

Позивач зазначає, що оскільки Філія «Київська» є відокремленим підрозділом приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» та не є юридичною особою, позов подається саме ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» за своїм місцезнаходженням.

Посилаючись на вказані обставини та наведені у позові положення діючого законодавства, позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року.

Ухвалою суду від 14.08.2019 року судом:

- прийнято до розгляду позовну заяву приватного підприємства "Таврія Плюс" та відкрито провадження у справі за даною позовною заявою;

- вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 12.09.2019 року;

- встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

03.09.2019 року (у встановлений судом строк) від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із доданими до нього доказами, в тому числі, доказами направлення його копії позивачу (т.1 а.с.147-160,161-207), в якому зазначено, що Головне управління Держпраці у Київській області не погоджується із доводами позивача, у зв`язку із наступним.

Відповідач зазначає, що ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V не поширюється на Головне управління при проведенні перевірки з питань додержання законодавства про працю та зайнятість населення, і отже, погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки не потрібно та не передбачено законодавством.

Також, відповідач зазначає, що тип перевірки - інспекційне відвідування передбачено Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі 1947 року, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 про інспекцію праці у сільському господарстві 1969 року та наказом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1338. Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведене перевірку (інспекційне відвідування) Філії Київська ПП «Таврія Плюс» на предмет додержання законодавства про працю, не оформлення трудових відносин, підставою якого слугувало звернення гр. ОСОБА_2 від 10.05.2019.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ1102/1721/АВ від 10.06.2019, яким встановлено, що у порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 107 КЗпП України Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» плата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі працівникам та у порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 53 КЗпП України Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на передодні святкових днів тривалість робочого дня не скорочена на одну годину.

Посилаючись на ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V, відповідач зазначає, що інспектором праці перед початком інспекційного відвідування Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» було надано своє службове посвідчення та оригінал направлення на проведення інспекційного відвідування № 1102 від 28.05.2019, про що свідчить відмітка про отримання копії направлення суб`єктом господарювання.

З посиланням на фактичні обставини щодо роботи певних працівників Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» у святкові дні: 01.01.2019, 07.01.2019, 08.03.2019, 28.04.2019, що встановлено під час інспекційного відвідування на підставі табелів обліку використання робочого часу, відповідач зазначає, що в ці святкові дні вказані у відзиві працівники працювали повний робочий день, та відповідно до розрахункових відомостей з нарахування та виплати коштів вони отримали заробітну плату без нарахувань за роботу у святковий день. Також, відповідач зазначає, що відповідно до журналу реєстрації наказів за 2019 рік, наказів про надання іншого дня для відпочинку за роботу у святковий день не видавалось.

Разом з цим, як вказує відповідач, згідно табелів обліку робочого часу у передсвяткові дні повний робочий день (8 годин) працювали певні робітники, які зазначені у відзиві. Отже, у ході інспекційного відвідування, у порушення ч.1 та 2 ст. 53 КЗпП тривалість робочого часу цих працівників не була скорочена на одну годину, а у порушення ч. 1 та 2 ст. 72 КЗпП, ч. 4 ст. 73 КЗпП, ч. 1 та 2 ст. 107 КЗпП встановлено, що оплата праці працівникам за роботу у святкові дні не проводилася у подвійному розмірі.

Відповідач стверджує, що в ході проведення інспекційного відвідування інспекторам не надано ні заяв працівників, ні наказів, ні будь-яких інших підтверджуючих документів про те, що працівникам, які працювали у святковий день, а саме у січні, березні, квітні 2019 року, наданий інший день відпочинку або проведено оплату у подвійному розмірі.

Таким чином, інспекторами встановлено порушення вимог ст. 107 КЗпП України, в тому що працівники працювали у святковий день, а відповідні виплати роботодавцем не здійснено та не надано жодному із них додатковий вихідний день. Дане порушення, як зазначено у відзиві, підтверджується наданими суб`єктом господарювання табелями обліку робочого часу за січень, квітень, травень 2019 та розрахунково-платіжними відомостями за січень, квітень, травень 2019. Підтверджуючих документів про оплату працівникам понаднормованих годин під час інспекційного відвідування надано не було.

При цьому, відповідач посилається на те, що позивач у своїй позовній заяві ніяким чином не спростовує порушення, яке зазначено у акті інспекційного відвідування № КВ/1102/1721/АВ. Також, позивач не додає до позовної заяви заяв працівників про надання іншого дня відпочинку за відпрацьований святковий день, адже, за твердженням відповідача, працівник має право самостійно обрати день відгулу та написати заяву або отримати подвійну оплату праці за відпрацьований ним святковий день.

З огляду на викладене, відповідач вважає, що позивач допустив порушення законодавства про працю, а твердження позивача щодо того, що у табелях обліку робочого часу допущена помилка є недостовірним, оскільки неможливо допустити технічну помилку на протязі кількох місяців. На думку відповідача, посилання позивача на технічну помилку у табелях обліку робочого часу є фактом навмисного приховування порушення.

Відповідач зазначає, що під час перевірки інспектору праці не надавалися накази про роботу в святковий день та виправлені табелі обліку робочого часу, та вказує на те, що дані документи з`явилися тільки після винесення постанови про накладення штрафу.

Крім того, відповідач зазначає, що повідомлення про розгляд справи надіслано позивачу більш ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу, а саме, рекомендованим поштовим відправленням направлено лист про розгляд справи про накладення штрафу № 4.3/2/19/9749 від 18.06.2019. Згідно з роздруківки з офіційного сайту «УКРПОШТА» (номер поштового відправлення 0406002727508) лист повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу було у відділенні пошти позивача 20.06.2019, а 21.06.2019 дане повідомлення не було вручено підприємству «з інших підстав».

При цьому, відповідач зважає на те, що його обов`язок повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього. Така правова позиція, як зазначає відповідач, викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Також, Головне управління зазначає, що справу розглянуто відповідно до норм законодавства.

Таким чином, посилаючись на викладене, та враховуючи, що позивач не надає доказів, які б спростовували твердження Головного управління про порушення позивачем вимог законодавства про працю, на підставі яких Головним управлінням винесено постанову № КВ1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовної заяви ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС».

05.09.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову із додатками (т.1 а.с.209-211,212-215), у задоволенні якої судом відмовлено, про що постановлено відповідну ухвалу від 12.09.2019 року (т.1 а.с.216-221).

Після залучення у підготовчому засіданні 12.09.2019 року до матеріалів справи відзиву на позовну заяву разом із доданими документами судом встановлено позивачу семиденний строк для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу семиденний строк з дати отримання відповіді на відзив для подання заперечень.

У зв`язку із встановленням сторонам строків для подання заяв по суті справи у підготовчому засіданні судом оголошено перерву та призначено наступне засідання на 30.09.2019 року о 14 год. 00 хв.

18.09.2019 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву разом із доказами направлення її копії на адресу відповідача (т.1 а.с.232-237), в якій позивач зазначає наступне.

Щодо посилання відповідача на непоширення ч. 1 ст. 6 та інших приписів Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон N877) на Головне управління Держпраці, позивач вважає, що такі посилання є хибними, оскільки з огляду на ч. 4 та 5 ст. 2 Закону № 877, Управління Держпраці може здійснювати державний нагляд (контроль) виключно на підставі цього Закону і спеціального закону, який би встановлював особливості його діяльності. При цьому, як зауважує позивач, законодавець, на момент здійснення інспекційного відвідування, що відбулось 28.05.2019 року, не прийняв такого спеціального закону, і за умов визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто відсутності "спеціального закону", підстави та порядок здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю регулювалися виключно Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Стосовно твердження відповідача про ненадання підприємством відомостей щодо надання іншого дня відпочинку або проведення оплати у подвійному розмірі, позивач посилається на ті ж самі доводи, що наведені ним у позовній заяві, та вказує, що порушень ст.ст.72,73,107 КЗпП Філією не вчинялося, оскільки за згодою працівників за відпрацьовані ними святкові дні працівникам, надані інші вихідні дні.

Щодо твердження відповідача про відсутність заяв працівників про надання іншого дня відпочинку за відпрацьований святковий день, позивач зазначає, що до матеріалів позову ним надано накази «Про роботу в святковий день», до кожного із яких виготовлено додатки, які містять відомості про згоду працівника отримати інший вихідний день у зазначену в додатку дату та його власноручний підпис про надання такої згоди. При цьому, на думку позивача, обов`язкове складання працівниками заяв в такому випадку КЗпП або іншими законами не передбачено.

Стосовно посилання відповідача на неможливість допущення технічних помилок у табелях обліку робочого часу протягом кількох місяців, за твердженням позивача, є виключно особистою думкою посадової особи відповідача.

Щодо належного, на думку відповідача, розгляду справи про накладення штрафу, позивач вважає, що це спростовується тим, що оскаржувана постанова складена ще до здійснення такого розгляду, і була вручена представнику позивача, який з`явився на розгляд справи, у той самий час, коли призначено його проведення, та вказане засвідчує формальність розгляду справи про накладення штрафу відповідачем.

Таким чином, на думку позивача, порушення порядку призначення та проведення заходу державного контролю, розгляду заперечень і скарг Філії, а також відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування, неврахування всіх важливих обставин справи, порушення порядку розгляду та винесення постанови про накладення штрафу свідчать про безумовну протиправність постанови про накладення штрафу № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року.

У підготовчому судовому засіданні 30.09.2019 року судом долучено до матеріалів справи вищевказану заяву по суті справи, про що постановлено відповідну ухвалу суду на місці, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 30.09.2019 року судом продовжено шістдесятиденний строк підготовчого провадження у даній справі на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 22.10.2019 року о 10 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 22.10.2019 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.11.2019 року об 11 год. 30 хв.

У судовому засіданні 04.11.2019 року судом заслухано вступне слово представника позивача та оголошено перерву у розгляді справи до 20.11.2019 року об 11 год. 30 хв.

20.11.2019 року судом досліджено письмові докази у справі, та у зв`язку із необхідністю отримання з боку відповідача розрахунку щодо суми штрафу, яка зазначена у оскаржуваній постанові, оголошено перерву у розгляді справи до 03.12.2019 року.

28.11.2019 року засобами електронної пошти з боку відповідача до суду надійшли письмові пояснення із зазначенням розрахунку суми штрафу, яка накладена оскаржуваною постановою.

29 листопада 2019 року засобами поштового зв`язку до суду надійшло клопотання відповідача Головного управління Держпраці у Київській області про участь представника Головного управління Держпраці у Київській області по справі в режимі відео конференції.

Ухвалою суду від 03.12.2019 року судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача - Головного управління Держпраці у Київській області про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Зважаючи на неявку представника відповідача у судове засідання 03.12.2019 року, який про розгляд справи повідомлений належним чином на своєчасно, враховуючи строк розгляду справи по суті, визначений ч.3 ст.193 КАС України, суд на підставі ст.205 КАС України розглядав справу за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 03.12.2019 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, у наданих під час вступного слова поясненнях, та зважаючи на подані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника позивача, промову в судових дебатах, ознайомившись із заявами сторін по суті справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються ці заяви, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 11.05.2019 року за вх.№В-2159 до Головного управління Держпраці у Київській області надійшла повторна заява громадянина України ОСОБА_2 від 10.05.2019 року про проведення перевірки Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» з питань дотримання трудового законодавства та зобов`язання виплатити заробітну плату за роботу в надурочний час, до якої заявником були надані відповідні додатки (т.1 а.с.162-166).

Також, судом встановлено, що відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. № 1985-ІV, Конвенції Міжнародної організації праці № 129, яка ратифікована Законом України від 08.09.2004р. №1986-IV, ст.259 Кодексу Законів про працю України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 18.12.2017 р. №1104, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929, наказу Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, на підставі звернення гр. ОСОБА_2 від 10.05.2019 року, відповідачем прийнято наказ від 27.05.2019 №2602 «Про проведення інспекційного відвідування Філії «Київська» приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» (т.1 а.с.161), пунктами 1-3 якого наказано:

1) начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Знов`юку І.О. організувати проведення інспекційного відвідування на предмет додержання законодавства про працю Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», код ЄДРПОУ 37476870, юридична адреса: просп. Болонський, буд.21Б, м. Київ,04205;

2) інспекційне відвідування провести з 28.05.2019 по 10.06.2019 року;

3) головному державному інспектору Литвинюку Д.В. здійснити оформлення матеріалів перевірки, своєчасне формування єдиної справи та внесення даних до АСМ та ІС «Візит».

Також, 28 травня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано направлення на здійснення інспекційного відвідування №1102, яким відповідно до вимог законодавства, наведеного у направленні та на підставі звернення від 10.05.2019 року та наказу від 27.05.2019 року №2602, направлено для проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» інспекторів праці (головних державних інспекторів) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Литвинюка Д.В. та Оверчука Р .Ю. (т.1 а.с.46,167). У вказаному направленні зазначено, що воно дійсне з 28 травня по 10 червня 2019 року.

На копії направлення, що надана до суду з боку відповідача, наявні відомості щодо ознайомлення з цим направленням та отримання його примірником заступником директора (т.1 а.с.167).

Згідно наказу Головного управління Держпраці у Київській області від 27.05.2019 №2602, направлення на здійснення перевірки №1102 від 28.05.2019 року, на підставі службового посвідчення, посадовими особами відповідача 28.05.2019 року здійснено вихід за юридичною адресою Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС», для здійснення заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування.

З наявної в матеріалах справи копії журналу реєстрації перевірок №1 ПП «Таврія Плюс» (м. Київ, пр-т Оболонський, 21Б) (т.1 а.с.47-48) вбачається, що про проведення позапланового інспекційного відвідування зроблено відповідну відмітку у вказаному журналі із зазначенням: прізвищ осіб, які визначені у направленні, їх номерів службових посвідчень, номеру та дати направлення та строку проведення інспекційного відвідування.

Також, як встановлено судом, 28.05.2019 року за №1721 головним держаним інспектором праці Литвинюком Д.В. складено вимогу про надання/поновлення документів, якою зобов`язано керівника Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» у строк до 10 год. 00 хв. 03.06.2019 року надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, перелік яких наведено у вказаній вимозі (т.1 а.с.49-50, 177-177а). Примірник цієї вимоги отримано 28.05.2019 року уповноваженою особою об`єкта відвідування, про що свідчить підпис цієї особи у вказаній вимозі.

Як вбачається з наданої з боку відповідача копії вимоги, 03.06.2019 року з боку Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» для проведення інспекційного відвідування були надані копії документів, завірені належним чином, а саме: довідка про реєстрацію в органах статистики; наказ по призначення керівника; особова картка форми П-2 керівника; особові справи всіх працівників у 2018-2019 (в т.ч. наказ про прийом на роботу, повідомлення ДФС, особова картка форми П-2); розрахунково-платіжні відомості та відомості про виплату заробітної плати працівникам за 2018-2019 роки з датами такої виплати; табелі обліку використання робочого часу за 2018-2019 роки; книга обліку та руху трудових книжок; посадові інструкції працівників; колективний договір; правила внутрішнього трудового розпорядку; накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів з датою такої виплати за 2018-2019 роки; штатні розписи за 2018-2019 роки; журнал з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці; трудові книжки; накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів; графік відпусток на 2018-2019 роки (т.1 а.с.177а).

За результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ (т.1 а.с.51-61,168-175).

Згідно вказаного акту, посадовою особою відповідача - інспектором праці Литвинюком Д.В. відповідно до ст.259 КЗпП України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині дотримання вимог статей 1-3, частини першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9,10 19,20,21, частини третьої статті 22 цього Закону у присутності керівника Філії Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС проведено захід державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування у період з 28.05.2019 по 10.06.2019 року.

У розділі ІІ "Опис стану додержання вимог законодавства про працю" акту зазначено, що у ході інспекційного відвідування на Філії «Київська» ПП «Таврія Плюс» встановлено, що на виконання вимоги № 1721 від 28.05.2019 Філії «Київська» ПП «Таврія Плюс» А. Б. Пужай надано всі необхідні документи для проведення перевірки дотримання вимог законодавства про працю. Згідно наданих табелів обліку використаного часу та розрахунково-платіжних відомостей за січень 2016 - квітень 2019 рік встановлено, що працівники отримують заробітну двічі на місяць.

При цьому, з посиланням на ст.73 КЗпП, якою встановлені святкові дні, в акті зазначається, що згідно наданих табелів робочого часу встановлено, що:

- 01 січня 2019 року працювали наступні працівники: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ;

- 07 січня 2019 працювали наступні працівники: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ;

- 08 березня 2019 року працювали наступні працівники: ОСОБА_26 , ОСОБА_4 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_51 , ОСОБА_21 , ОСОБА_52 , ОСОБА_22 , ОСОБА_10 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_12 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_25 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 .

- 28 квітня 2019 року працювали наступні працівники: ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_31 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_64 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_46 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_6 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_9 , ОСОБА_53 , ОСОБА_12 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_58 , ОСОБА_16 , ОСОБА_19 .

Також, у акті зазначається, що ОСОБА_2 працював у наступні святкові дні: 01 січня 2016 року, 1 травня 2016 року, 9 травня 2016 року, 07 січня 2017 року, 8 березня 2017 року, 14 жовтня 2017 року, 1 січня 2018 року, 27 травня 2018 року.

В святкові дні зазначені вище працівники працювали повний робочий день, що зазначено у табелі обліку використання робочого часу підприємства.

Відповідно до розрахункових відомостей з нарахування та виплати коштів вищевказаним працівникам, вони отримали заробітну плату без нарахувань за роботу у святковий день. Згідно журналу реєстрації наказів за 2019 рік наказів про надання іншого дня для відпочинку за роботу у святковий день не видавалось.

Також згідно табелів обліку робочого часу у передсвяткові дні повний робочий день (8 годин) працювали наступні робітники: ОСОБА_20 , ОСОБА_80 , ОСОБА_22 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_23 , ОСОБА_53 , ОСОБА_11 , ОСОБА_24 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_75 , ОСОБА_85 (усі ці працівники - 06.01.2019); ОСОБА_26 , ОСОБА_84 , ОСОБА_4 , ОСОБА_28 , ОСОБА_11 , ОСОБА_75 , ОСОБА_6 , ОСОБА_76 , ОСОБА_29 , ОСОБА_86 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_87 , ОСОБА_31 , ОСОБА_88 , ОСОБА_62 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_91 , ОСОБА_92 , ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , ОСОБА_70 (усі ці працівники - 27.04.2019).

В дні напередодні святкових зазначені вище працівники працювали повний робочий день, що зазначено у табелі обліку використання робочого часу підприємства.

Отже, у ході інспекційного відвідування, у порушення ч.1 та 2 ст.53 КЗпП тривалість у вищевказаних в акті працівників не була скорочена на одну годину, а у порушення ч. 1 та 2 ст. 72 КЗпП, ч. 4 ст. 73 КЗпП, ч. 1 та 2 ст. 107 КЗпП встановлено, що працівники, зазначені в акті перевірки, які працювали у святкові дні, отримали заробітну плату без нарахувань за роботу у святкові дні, і вона не проводилася у подвійному розмірі.

Також, у акті зазначено, що розрахунок при звільненні ОСОБА_2 проведений 31.07.2018. Згідно наданих пояснень начальника відділу кадрів Філії «Київська » ПП «Таврія Плюс» в день звільнення 20.07.2018 ОСОБА_2 не дочекався отримання коштів, і вони були депоновані згідно платіжних відомостей № 400, № 399.

Враховуючи викладене, у розділі ІІІ «Опис виявлених порушень» акту зазначається, що:

- у порушення вимог ч.1 та ч.2 ст. 107 КЗпП України Філією Київська ПП «Таврія Плюс» плата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі працівникам. В січні, березні, квітні 2019 працівники працювали в святкові дні (1, 7 січня 2019, 8 березня 2019, 28 квітня 2019), а відповідні виплати роботодавцем не здійснено та не надано жодному із них додатковий вихідний день.

- у порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 53 КЗпП України Філією Київська ПП «Таврія Плюс» на передодні святкових днів тривалість робочого дня не скорочена на одну годину. В січні, березні, квітні 2019 працівники працювали напередодні святкових днів (1, 7 січня 2019, 8 березня 2019, 28 квітня 2019), повний робочий час, без скорочення на 1 годину.

Також, як встановлено судом, ГУ Держпраці у Київській області складено припис про усунення виявлених порушень від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ, яким зобов`язано керівника Філії Київська ПП «Таврія Плюс» усунути порушення виявлені в акті від 10.06.2019 року у строк до 09.08.2019 року (т.1 а.с.60-61).

Як вбачається з матеріалів справи вказані акт та припис від 10.06.2019 року направлені відповідачем до Філії Київська ПП «Таврія Плюс» 10.06.2019 року у двох примірниках кожний (т.1 а.с.176), та Філією Київська ПП «Таврія Плюс» повернуто один примірник акту та припису від 10.06.2019 року листом від 18.06.2019 року, який надійшов до установи відповідача 18.06.2019 року (т.1 а.с.62). При цьому, у вказаному листі Філія Київська ПП «Таврія Плюс» зазначила, що зауваження до акту будуть надані у встановлений законодавством строк.

Не погоджуючись із актом в частині вищенаведених порушень, 20.06.2019 року Філія Київська ПП «Таврія Плюс» подала до ГУ Держпраці у Київській області заперечення до акту інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ (т.1 а.с.63), в яких зазначено, що під час складання акту контролюючим органом не було враховано наступні обставини:

1.1. працівникам, які працювали повний робочий день у святкові і неробочі дні, було надано інший день відпочинку, що підтверджується табелями обліку робочого часу за 2019 рік (додаток № 1), які надавалися контролюючому органу на виконання вимоги № 1721 від 28.05.2019 року, та в яких проставлена позначка ІН - інший невідпрацьований час, передбачений законодавством;

1.2. відповідно ст. 72, КЗпП робота була компенсована за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку відповідно до наказів № 9 від 21.12.2018 року, № 1 від 06.03.2019 року, № 2 від 26.04.2019 року, в яких чітко визначено надання іншого дня відпочинку, та з якими було ознайомлено кожного працівника під підпис (додаток № 2);

1.3. оплата праці була нарахована і отримана у повному обсязі, що підтверджується відповідною зарплатною відомістю (додаток №3);

1.4. начальником відділу кадрів Пужай А.Б. були допущені технічні помилки при заповнені табелів обліку робочого часу за січень та квітень 2019 року, та помилково напередодні святкових днів працівникам проставлено по 8 (вісім) годин відпрацьованого робочу часу замість фактично відпрацьованих 7 (семи) годин, що підтверджується її пояснювальною запискою (додаток №4) та пояснювальними записками працівників (додаток №5). При цьому, у наданих контролюючому органу табелях обліку робочого часу за березень 2019 року напередодні святкових днів зазначена скорочена тривалість робочого дня в 7 (сім) годин.

Таким чином, як зазначено у запереченнях, не врахування контролюючим органом вищезазначених обставин призвело до помилковості висновків перевірки щодо наявності порушень ч.ч.1,2 ст. 107 КЗпП та ч.ч.1,2 ст.53 КЗпП.

Також, 20.06.2019 року Філія Київська ПП «Таврія Плюс» подала скаргу на припис про усунення виявлених порушень від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ (т.1 а.с.64-65).

З матеріалів справи вбачається, що 18.06.2019 року відповідачем складено повідомлення Філії Київська ПП «Таврія Плюс» «Про розгляд справи про накладення штрафу», яким повідомлено Філію, що в ГУ Держпраці у Київській області о 10.40 год. 25.06.2019 року буде проводитись розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України на Філію (т.1 а.с.66,205).

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, вказане повідомлення направлено Філії Київська ПП «Таврія Плюс» 19.06.2019 року із штриховим кодовим ідентифікатором « 0406002727508» (т.1 а.с.205). В свою чергу, позивачем надано до суду копію конверта, в якому надійшло дане повідомлення із кодовим ідентифікатором « 0406002727508» (т.1 а.с.67).

Позивач у своєму позові зазначає, що вказане повідомлення Філія отримала 24.06.2019 року.

Судом встановлено, що за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ щодо порушень у Філії Київська ПП «Таврія Плюс», Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року (т.1 а.с.68-69).

Згідно вказаної постанови про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року, встановлено, що у порушення вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 107 КЗпП України Філією Київська ПП «Таврія Плюс» плата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі працівникам. Впродовж з січня 2016 по квітень 2019 сімдесят п`ять працівників працювали в святкові дні, а відповідні виплати роботодавцем не здійснено та не надано жодному із них додатковий вихідний день.

Таким чином, на підставі ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509, та на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу Законів про працю України, вказаною постановою накладено на Філію Київська ПП «Таврія Плюс» штраф у розмірі 3129750 грн.

Примірник вказаної постанови отримано представником позивача за довіреністю 25.06.2019 року (т.1 а.с.69).

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2019 року Філією Київська ПП «Таврія Плюс» надано до Головного управління Держпраці у Київській області повідомлення від 08.07.2019 року (т.1 а.с.70), яким повідомлено Головне управління щодо наданого припису від 10.06.2019 року та надано у копіях: накази № 9 від 21.12.2018 року, № 1 від 06.03.2019 року, № 2 від 26.04.2019 року з додатками; пояснювальна записка Пужай А.Б. від 12.06.2019 року; пояснення працівників щодо скорочення робочого часу напередодні святкових днів; наказ №3 від 12.06.2019 року; виправлені табелі обліку робочого часу за січень, березень та квітень 2019 року; журнали реєстрації наказів з основної діяльності за 2018-2019 роки.

Копії вказаних у повідомленні документів, були надані позивачем також до суду (т.1 а.с.71-129).

В свою чергу, не погоджуючись із постановою відповідача про накладання штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року, оскільки Філія «Київська» є відокремленим підрозділом приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» та не є юридичною особою (т.1 а.с.16-25,29-43), позивач - ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» за своїм місцезнаходженням оскаржив дану постанову в судовому порядку, звернувшись із даною позовною заявою.

Суд зазначає, що відповідач, приймаючи наказ на проведення інспекційного відвідування, видаючи відповідне направлення, складаючи акт інспекційного відвідування, та оскаржувану постанову, керувався, в тому числі, ст.259, абз.4 ч.2 ст.265 Кодексу Законів про працю України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 18.12.2017 р. №1104, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 року №929, наказом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 №1338, Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, Порядком накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509.

Отже, спірні правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано, зокрема, але не виключно, Кодексом законів про працю України, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Порядком накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.4 Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю;

- здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування;

- складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення;

- накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Згідно пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджені Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Однак, вказана постанова Кабінету Міністрів України станом на час проведення заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування, складання відповідного акту та оскаржуваної постанови від 25.06.2019 року, була визнана нечинною згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року, прийнятою у справі № 826/8917/17 про визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295.

При цьому, суд зауважує на тому, що відповідач ні у наказі на проведення інспекційного відвідування, ні у відповідному направленні, ні в акті перевірки, ні в оскаржуваній постанові не посилався на вказану Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", як на нормативно-правовий акт, яким він керувався при складанні та прийнятті цих документів, а також при проведенні заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування.

Стосовно посилання позивача про призначення інспекційного відвідування без погодження з центральним органом виконавчої влади, та не вручення його копії Філії, чим, на його думку, відповідач порушив абз.7 ст.3, абз.6 ч.1 ст.6 Закону №877, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"(далі - Закон № 877).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

З аналізу абзацу третього статті 1 Закону № 877 вбачається, що заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці можуть бути як плановими, так і позаплановими та здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 877 здійснюються Держпраці за наявності, зокрема, такої підстави, як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Згідно ч.3 ст.6 Закону №877-V, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, на заходи контролю з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення розповсюджується лише частина 3 ст.6 Закону № 877-V в частині вчинення необхідних дій для проведення заходу, яка визначає, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч.5 ст.7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Як встановлено судом з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача, Інспектором праці перед початком інспекційного відвідування Філії Київська ПП «Таврія Плюс» було надано своє службове посвідчення та направлення на проведення інспекційного відвідування № 1102 від 28.05.2019, про що свідчить відмітка про отримання копії направлення суб`єктом господарювання та журнал реєстрації перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем дотримано положення ч.3 ст.6 Закону № 877-V, а саме посадова особа відповідача ознайомив позивача з підставою проведення заходу з наданням йому копії направлення на проведення інспекційного відвідування.

Таким чином ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що стосується обсягу питань, які становлять об`єкт перевірки ГУ Держпраці, на яку покликається позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, за сферою дії не поширюється на заходи державного контролю за дотриманням вимог законодавства про працю.

Отже, з огляду на викладене, судом не приймаються до уваги посилання позивача щодо порушення відповідачем ч.1 ст.6 Закону № 877 в частині призначення інспекційного відвідування без погодження з центральним органом виконавчої влади.

Водночас, як вже зазначено судом, з аналізу абзацу третього статті 1 Закону № 877 вбачається, що заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про охорону праці можуть бути як плановими, так і позаплановими та здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Конвенція Міжнародної організації праці №81 від 1947 року передбачає такий захід державного нагляду (контролю), як інспекційне відвідування.

Відповідно до ч.5 ст. 7 КАС України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовується правила міжнародного договору України.

Крім того, як вбачається з Наказу Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2017 р. за № 1500/31368, який був чинний на момент проведення заходу державного контролю та складання акту інспекційного відвідування, та яким керувався відповідач, ним затвердженого форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

Саме за вказаною формою посадовою особою відповідача 10.06.2019 року складено відповідний акт.

Аналіз наведених норм свідчить, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити заходи державного контролю у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема у формі інспекційних відвідувань. При цьому, позивач у своїй позовній заяві сам зазначає, що інспекційне відвідування по суті є позаплановим заходом державного контролю (нагляду).

Таким чином, твердження позивача про те, що діючим законодавством взагалі не передбачено здійснення такого виду заходу державного контролю як інспекційне відвідування, є безпідставними та не беруться судом до уваги при розгляді справи.

Щодо тверджень позивача про порушення відповідачем абзацу десятого ч. 1 ст. 6 Закону № 877, оскільки включено до переліку питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, інших питань, які не були вказані у направленні на проведення інспекційного відвідування, та необхідності перевірки яких не було з урахуванням звернення від 10.05.2019 р., на підставі якого проводилася така перевірка, суд зазначає наступне.

Як у наказі №2602 від 27.05.2019 року, так і у направленні №1102 від 28.05.2019 року, виданих відповідачем, зазначається про проведення інспекційного відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю Філією Київська ПП «Таврія Плюс» на підставі звернення ОСОБА_96 .

В свою чергу, у своєму зверненні (повторному) ОСОБА_96 просив перевірити Філію Київська ПП «Таврія Плюс» та провести позапланову перевірку з питань дотримання вимог трудового законодавства.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) (ч.1 ст.6 Закону №877-V).

Отже, враховуючи викладене, вбачається, що відповідачем не було допущено порушення вказаної позивачем норми, оскільки до переліку питань включені саме ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу.

Крім того, оскільки ч.1 ст.6 Закону №877-V передбачено, що суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом, позивач, у разі відсутності, за його твердженням, у відповідача підстав для проведення інспекційного відвідування, мав можливість скористатись таким правом.

Однак, позивач допустив посадових осіб відповідача до здійснення інспектування.

Стосовно посилання позивача на порушення ч. 6 ст. 7 Закону № 877, оскільки надісланий Філії акт інспекційного відвідування був підписаний лише одним з перевіряючих інспекторів праці, і в ньому не вказано типу заходу (плановий або позаплановий), що свідчить про порушення ГУ Держпраці у Київській області вимог щодо складання акту інспекційного відвідування, суд вважає дані посилання безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як вже встановлено судом, відповідачем прийнято наказ від 27.05.2019 №2602 «Про проведення інспекційного відвідування Філії «Київська» приватного підприємства «Таврія Плюс» (т.1 а.с.161), у п.3 якого зазначається головному державному інспектору Литвинюку Д.В. здійснити, зокрема, оформлення матеріалів перевірки.

На виконання даного наказу, відповідний акт від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ за результатами проведеного заходу державного нагляду (контролю) у вигляді інспекційного відвідування складений та підписаний посадовою особою відповідача - інспектором праці Литвинюком Д.В., яким, як зазначено в цьому акті й було здійснено відповідний захід.

Щодо не зазначення типу заходу (плановий або позаплановий) в акті інспекційного відвідування, то суд зазначає, що вказана обставина жодним чином не свідчить про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства, оскільки в даному акті зазначено вид заходу державного нагляду (контролю) «інспекційне відвідування».

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваної постанови №КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року, суд виходить з наступного.

Як вже встановлено судом, відповідачем у період з 28.05.2019 по 10.06.2019 року здійснено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування Філії «Київська» приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС», за результатами якого складено акт інспекційного відвідування юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 10.06.2019 року №КВ 1102/1721/АВ, яким, встановлені порушення Філією:

- вимог ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП України, оскільки Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» плата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі працівникам. В січні, березні, квітні 2019 працівники працювали в святкові дні (1, 7 січня 2019, 8 березня 2019, 28 квітня 2019), а відповідні виплати роботодавцем не здійснено та не надано жодному із них додатковий вихідний день.

- вимог ч.1 та ч.2 ст.53 КЗпП України, оскільки Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» на передодні святкових днів тривалість робочого дня не скорочена на одну годину. В січні, березні, квітні 2019 працівники працювали напередодні святкових днів (1, 7 січня 2019, 8 березня 2019, 28 квітня 2019), повний робочий час, без скорочення на 1 годину.

В свою чергу, оскаржувана постанова № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року прийнята відповідачем лише за порушення Філією Київська ПП «ТАВРІЯ ПЛЮС» вимог ч.1 та ч.2 ст. 107 КЗпП України, оскільки Філією плата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі працівникам, зважаючи на те, що впродовж з січня 2016 по квітень 2019 сімдесят п`ять працівників працювали в святкові дні, а відповідні виплати роботодавцем не здійснено та не надано жодному із них додатковий вихідний день.

Таким чином, спірним питанням в межах розгляду даної справи є питання наявності лише тих порушень, за які відповідачем прийнято оскаржувану постанову від 25.06.2019 року, а саме, порушень вимог ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП України.

Суд зазначає, що відповідно до ст.12 Закону України "Про оплату праці" норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Згідно з ч.2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ч.1 ст.50 КЗпП України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Згідно з ч.1 ст.52 КЗпП України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.67 КЗпП України при п`ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день. Загальним вихідним днем є неділя.

Згідно з ч.1 ст.71 КЗпП України робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

4) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Статтею 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 73 КЗпП України встановлено такі святкові дні: 1 січня - Новий рік, 7 січня і 25 грудня - Різдво Христове, 8 березня - Міжнародний жіночий день, 1 травня - День праці, 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги), 28 червня - День Конституції України, 24 серпня - День незалежності України, 14 жовтня - День захисника України. Робота також не провадиться в дні релігійних свят, в тому числі, у 2019 році 28.04.2019 року - Пасха, у 2018 році - Трійця.

У дні, зазначені у частинах першій і другій цієї статті, допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 цього Кодексу (ч.3 ст.73 КЗпП України).

Згідно з ч.4 ст.73 КЗпП України робота у зазначені дні компенсується відповідно до статті 107 цього Кодексу.

Відповідно до статті 107 КЗпП України робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Як встановлено відповідачем під час інспекційного відвідування та не заперечується позивачем, за даними табелю обліку використання робочого часу за січень березень, квітень 2019 року (т.1 а.с.177б-200), працівники Філії Київська ПП «Таврія Плюс» (всього 75 працівників) працювали у святкові дні 01.01.2019, 07.01.2019, 08.03.2019 та 28.04.2019 року, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_51 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_84 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , та ОСОБА_96 (за зверненням якого проводився даний захід), який працював у наступні святкові дні: 01 січня 2016 року, 1 травня 2016 року, 9 травня 2016 року, 07 січня 2017 року, 8 березня 2017 року, 14 жовтня 2017 року, 1 січня 2018 року, 27 травня 2018 року.

Суд звертає увагу на те, що згідно наданих до суду табелів обліку робочого часу за січень березень, квітень 2019 року, які надані з боку позивача, в тому числі, як вказує позивач виправлені (т.1 а.с.106-129), та які надані відповідачем, що ним отримані під час інспекційного відвідування (т.1 а.с.177б-200), вбачається, що у вказаних періодах ще були й інші працівники, які працювали у вихідний день, однак ці працівники в акті не зазначені, та відносно цих працівників відповідачем в акті інспекційного відвідування порушень не встановлено, у зв`язку із чим судом не надається оцінка даним обставинам.

В свою чергу, як зазначено відповідачем, відповідно до розрахункових відомостей з нарахування та виплати коштів вищевказаним працівникам, вони отримали заробітну плату без нарахувань за роботу у святковий день, що позивачем також не заперечувалось під час розгляду справи.

Згідно журналу реєстрації наказів за 2019 рік Філії Київська ПП «Таврія Плюс», який був наданий на вимогу інспектора праці, наказів про надання іншого дня для відпочинку за роботу у святковий день відносно вищевказаних працівників не видавалось (т.1 а.с.201-204).

Таких наказів не було надано під час інспекційного відвідування за вимогою інспектора праці, що не було спростовано позивачем під час розгляду справи.

В ході проведення інспекційного відвідування інспекторам не було надано також ні заяв працівників, ні наказів, ні будь-яких інших підтверджуючих документів про те, що працівникам які працювали у святковий день, а саме у січні, березні, квітні 2019 року, був наданий інший день відпочинку або проведено оплату у подвійному розмірі.

В свою чергу, з боку позивача у якості доказів правомірності залучення вказаних осіб до роботи у святкові дні із наданням іншого дня відпочинку, надано до суду в копіях:

- накази №9 від 21.12.2018 року, №1 від 06.03.2019 року, №2 від 26.04.2019 року "Про роботу у святковий день", якими з метою створення сприятливих умов для святкування 1 січня - Нового року, 25 грудня та 7 січня - Різдва Христового, 8 березня - Міжнародного жіночого дня, 28 квітня 2019 року - Пасхи (Великдень), 01.05.2019 року - дня міжнародної солідарності «трудящихся», 09 травня 2019 року - дня Перемоги, та забезпечення безперебійного обслуговування населення міста в святкові та вихідні дні, - наказано: 1) згідно ст.73 КЗпП України 25.12.2018 року, 01.01.2019 року, 07.01.2019 року, 08.03.2019 року, 28.04.2019 року, 01.05.2019 року, 09.05.2019 року вважати вихідними днями; 2) напередодні святкових і неробочих днів, згідно статті 53 КЗпП України, 24.12.2018 року, 31.12.2018 року, 06.01.2019 року, 07.03.2019 року, 28.04.2019 року, 01.05.2019 року, 09.05.2019 року скоротити робочий день на одну годину; 3) працівникам (співробітникам), які працюють в святкові дні 25.12.2018 року, 01.01.2019 року та 07.01.2019 року, 08.03.2019 року, 28.04.2019 року, 01.05.2019 року, 09.05.2019 року надати інший день відпочинку, згідно ст.ст.72-73 КЗпП України (додаток 1) (т.1 а.с.74,79,82).

До вказаних наказів позивачем надані «додатки 1» (т.1 а.с.75-78, 80-81, 83-84), в яких зазначені ПІБ працівників, їх посада, робота у святковий день, день відпочинку за роботу в святковий день та підпис працівника про згоду.

Позивач зазначає, що вказані накази не надавалися інспекторам праці на перевірку у зв`язку з тим, що були відсутні у переліку запитуваних ними документів у вимозі про надання/поновлення документів № 1721 від 28.05.2019 р., а дослідження всіх документів на підприємстві інспекторами праці не здійснювалося. Також, позивач вказує, що ці накази не були зареєстровані у журналі реєстрації наказів з кадрових питань 2019 року, оскільки проходили як накази з основної діяльності та реєструвалися в іншому журналі - журналі реєстрації наказів з основної діяльності Філії, який в ході інспекційного відвідування також не запитувався та інспекторами праці не досліджувався.

Також, позивачем надано до суду копію витягу з журналу реєстрації наказів з основної діяльності Філії за період з 05.01.2018 року по 14.06.2019 року, в якому відображені дані накази.

Суд звертає увагу на те, що копії вказаних наказів: №9 від 21.12.2018 року, №1 від 06.03.2019 року, №2 від 26.04.2019 року "Про роботу у святковий день" Філією не були надані представникам відповідача під час інспекційного відвідування, а були подані лише разом із запереченнями на акт, поданими 20.06.2019 року, а сам витяг з наказу - 08.07.2019 року, тобто після прийняття оскаржуваної постанови.

Водночас, з копії витягу з журналу реєстрації наказів з основної діяльності Філії за період з 05.01.2018 року по 14.06.2019 року, не вбачається жодних даних, що вказаний журнал є пронумерований, підшитий та скріплений печаткою відповідальної особи Філії.

При цьому, жодних доказів на обґрунтування неможливості подання вищевказаних наказів до Головного управління Держпраці у Київській області під час інспекційного відвідування, відповідного журналу реєстрації наказів з основної діяльності Філії з боку позивача до суду надано не було.

Водночас, посилання позивача на те, що вказані документи не були надані при інспекційному відвідуванні, оскільки відсутні у переліку запитуваних документів у вимозі про надання/поновлення документів № 1721 від 28.05.2019 р., суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки у вказаній вимозі містилась вимога щодо надання, в тому числі, інформації щодо ведення робіт, а також, щодо кількості працівників (із зазначенням ПІП) залучених до роботи, інші документи, у разі необхідності.

Отже, враховуючи те, які документи вимагались та які були надані позивачем на вказану вимогу за період 2018-2019 років, суд вважає, що позивач мав надати відповідачу при проведенні інспектування також, принаймні, копії наказів: №9 від 21.12.2018 року, №1 від 06.03.2019 року, №2 від 26.04.2019 року "Про роботу у святковий день", відповідного журналу реєстрації наказів з основної діяльності Філії, оскільки вони датовані у період "до" проведення інспектування, та безпосередньо пов`язані із наданими позивачем на вимогу інспектора документами.

Також, суд зазначає, що з боку позивача до суду у якості доказів надання працівникам Філії, які були залучені до роботи у святкові дні, за їх бажанням іншого дня відпочинку, надані лише додатки 1 до наказів №9 від 21.12.2018 року, №1 від 06.03.2019 року, №2 від 26.04.2019 року "Про роботу у святковий день", в яких зазначені ПІБ працівників, їх посада, робота у святковий день, день відпочинку за роботу в святковий день та підпис працівника про згоду.

При цьому, як стверджує позивач, порушень ст.ст.72,73,107 КЗпП України Філією не вчинялося, оскільки за згодою працівників за відпрацьовані ними святкові дні їм були надані інші вихідні дні, і відповідно, подвійної оплати праці в такому разі не проводиться.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Порядок застосування на підприємствах підсумованого обліку робочого часу визначено Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими Наказом Міністерства праці і соціальної політики України №138 від 19.04.2006 року (далі - Методичні рекомендації).

Згідно п.3 Методичних рекомендацій, при підсумованому обліку робочого часу робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі.

Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП.

Пунктом 6 Методичних рекомендацій встановлено, що обліковий період охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді.

Відповідно до п. 11 Методичних рекомендацій у разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними і оплачуються в подвійному розмірі. Тому під час підрахунку надурочних годин у випадку підсумованого обліку робочого часу робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Згідно ч.2 ст.65 КЗпПУ власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника.

Відповідно до листа Мінсоцполітики від 09.12.2014 р. N922/13/155-14 "Щодо компенсації за роботу у святкові (неробочі), вихідні дні", спосіб компенсації роботи у вихідний день (надання іншого дня відпочинку чи підвищена оплата) визначається за угодою сторін трудового договору в наказі про залучення працівника до роботи у вихідний день. Підвищеній оплаті у подвійному розмірі підлягає робота у вихідний день, якщо вона не компенсована наданням іншого дня відпочинку. Робота у святкові та неробочі дні (стаття 73 КЗпП України) також підлягає компенсації відповідно до статті 107 КЗпП України. Оплата праці за роботу у вихідний, святковий та неробочий день працівникам, які одержують місячний оклад, провадиться у розмірі одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у вихідний, святковий, неробочий день провадилася у межах місячної норми часу і в розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота провадилась понад місячну норму. Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у вихідний, святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку. Ця норма статті 107 КЗпП України використовується у випадку, коли робота у святковий, неробочий день не включається до норми робочого часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Отже, як вбачається з викладеного, та зі змісту положень ст.ст.72,73,107 КЗпП України, робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Тобто, передбачено, два види компенсації - надання іншого дня відпочинку або оплата відпрацьованого дня у грошовій формі у подвійному розмірі, який (вид компенсації) обирається за бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день.

Згідно вищевказаних наказів: №9 від 21.12.2018 року, №1 від 06.03.2019 року, №2 від 26.04.2019 року "Про роботу у святковий день", працівникам Філії, які залучені для роботи у святкові дні в 2019 році, вже одразу визначено, що працівникам надається інший день відпочинку, та в додатках до наказу міститься графа «підпис працівника про згоду».

Тобто, у вказаних наказах не зазначено про можливість працівників за їх бажанням отримати компенсацію у вигляді іншого дня відпочинку, або поряд із даним видом компенсації, - оплату відпрацьованого (святкового) дня у грошовій формі у подвійному розмірі.

Філія самостійно згідно вказаних наказів визначила спосіб компенсації за відпрацьовані святкові дні її працівниками.

При цьому, як стверджує позивач, день відпочинку вказаним особам було надано за їх бажанням.

Водночас, суд зазначає, що з боку позивача ні відповідачу, ні до суду протягом усього часу розгляду даної справи не було надано доказів того, що вищевказані працівники, які працювали у святкові дні, висловили своє бажання у письмовій формі саме на отримання компенсації у вигляді іншого дня відпочинку, який вони бажають використати. Тобто, позивач не додає копій заяв працівників про надання їм іншого дня відпочинку за відпрацьований святковий день, адже працівник має право самостійно обрати інших день відпочинку та написати заяву, або отримати подвійну оплату праці за відпрацьований ним святковий день. Також, судом встановлено, що на момент проведення інспекційного відвідування заяв працівників саме про надання іншого дня відпочинку за відпрацьовані святкові дні інспектору також не було надано.

Крім того, у вищевказаних наказах взагалі не міститься посилань на заяви працівників, в яких висловлено бажання отримати саме день відпочинку за відпрацьовані святкові дні, а отже позивач, на власний розсуд встановив вид компенсації його працівникам за цей день.

Суд враховує, що позивач не отримував від своїх працівників жодних заяв на їх згоду щодо обрання виду компенсації за відпрацьовані святкові дні.

При цьому, суд вважає обґрунтованими твердженнями відповідача відносно того, що право вибору компенсації за роботу у святкові дні є суб`єктивним правом працівника.

Враховуючи усе вищевикладене у своїй сукупності, та зважаючи на ненадання документів щодо виявлених порушень під час інспекційного відвідування, враховуючи виправлення у табелях обліку робочого часу за квітень та за січень 2019 року, які здійснені після проведення перевірки, вбачається, що вищевказані накази видано не для реалізації обов`язку позивача по наданню особам, які працювали у святкові дні компенсації у вигляді надання дня відпочинку або грошової компенсації за відпрацьований працівниками святковий день (за їх бажанням), а також забезпечення їх права, визначеного КЗпП України, а лише з метою зниження ризиків сплати штрафу, на підставі порушень, виявлених актом інспекційного відвідування.

Враховуючи вищевикладене, суд не бере до уваги доводи позивача як на підставу для скасування спірної постанови, на те, що Філією було повідомлено Головне управління Держпраці у Київській області про наявність наказів щодо надання працівникам, які працювали у святкові дні в 2019 році, інших днів відпочинку, в порядку, визначеному статтями 71, 73, 107 Кодексу законів про працю України.

Отже, ані під час проведення інспекційного відвідування, ані під час розгляду справи про накладення штрафу на Філію, ані під час розгляду даної адміністративної справи у суді, з боку позивача так і не надано доказів дотримання вимог ч.1 та ч.2 статті 107 Кодексу законів про працю України, порушення яких встановлено під час інспекційного відвідування Філії Київська ПП «Таврія Плюс».

Таким чином, висновки Головного управління Держпраці у Київській області, викладені в акті № KB 1102/1721/АВ, що складений 10.06.2019 року в частині порушень позивачем вимог ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП України не спростовані під час розгляду справи позивачем належними та достатніми доказами.

Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

В свою чергу, позивачем не надано доказів, які б спростовували докази та доводи відповідача, в частині встановлених порушень, які відображені в акті № KB 1102/1721/АВ від 10.06.2019 року.

При цьому, суд зазначає, що як на підставу для скасування спірної постанови позивач посилається також на те, що Головним управлінням Держпраці у Київській області не було повідомлено належним чином Філію про розгляд справи 25.06.2019 року про накладення штрафу, оскільки Філія була повідомлена лише за 1 день до дати розгляду, та при цьому такого розгляду справи про накладення штрафу за участю представника Філії фактично не відбулося, представника Філії не допустили до розгляду, не роз`яснили його права і обов`язки, не заслухали її пояснень та не дослідили наданих доказів.

Суд вважає необґрунтованими вказані доводи позивача, з огляду на наступне.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами 2-7 статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

У відповідності до пункту 2 вказаного Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно п.п. 3, 4, 5, 6 наведеного Порядку уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 вказаного Порядку передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Згідно з п.8 даного Порядку, за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

З матеріалів справи вбачається, що справа про накладення на Філію штрафу за порушення законодавства про працю була розглянута за відсутності її представників.

При цьому, як вже встановлено судом, 18.06.2019 року відповідачем складено повідомлення Філії Київська ПП «Таврія Плюс» «Про розгляд справи про накладення штрафу», яким повідомлено Філію, що в ГУ Держпраці у Київській області о 10.40 год. 25.06.2019 року буде проводитись розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України на Філію (т.1 а.с.66,205).

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, вказане повідомлення направлено Філії Київська ПП «Таврія Плюс» 19.06.2019 року із штриховим кодовим ідентифікатором « 0406002727508» (т.1 а.с.205). В свою чергу, позивачем надано до суду копію конверта, в якому надійшло дане повідомлення із кодовим ідентифікатором « 0406002727508» (т.1 а.с.67).

Таким чином, повідомлення про розгляд справи надіслано відповідачем більш ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.

Позивач у своєму позові зазначає, що вказане повідомлення Філія отримала 24.06.2019 року.

В свою чергу, згідно відомостей з офіційного сайту «УКРПОШТА» (номер поштового відправлення « 0406002727508») вбачається, що лист-повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу надійшов до відділення пошти Філії вже 20.06.2019, і 21.06.2019 дане повідомлення не було вручено з інших підстав, а отримано 24.06.2019 року о 13:45 год.

Тобто, як вбачається з викладеного, докази, які містяться в матеріалах справи підтверджують, що відповідачем здійснювалось сповіщення Філії про розгляд справи на 25.06.2019 року щодо вирішення питання про накладення штрафу належним чином.

При цьому, суд зазначає, що обов`язок відповідача повідомити суб`єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв`язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №809/1198/17 та від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.

Разом з цим, суд зазначає, що з боку Філії відповідачу не надходило обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.06.2019 року.

Водночас, посилання позивача на те, що розгляду справи про накладення штрафу за участю представника Філії фактично не відбулося, представника Філії не допустили до розгляду, не роз`яснили права і обов`язки, не заслухали її пояснень та не дослідили наданих доказів, є жодним чином не підтвердженими будь-якими належними доказами, а отже не беруться судом до уваги.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про дотримання відповідачем вимог п. 6 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та відповідно наявності підстав у останнього для розгляду справи про накладення штрафу на Філію за її відсутності (відсутності її представників), що відповідає вимог п. 7 цього Порядку.

Як вже зазначено судом, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою-сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" регулюється Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. №509.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України (ч.3 ст.265 КЗпП України).

29.11.2019 року з боку відповідача надано письмові пояснення, в яких наведено розрахунок застосованого штрафу, та зазначено, що розмір заробітної плати станом на 01.01.2019 року становив 4173 грн.; під час інспекційного відвідування інспектором праці виявлено, що у ТОВ «Таврія-Плюс» 75 працівників працювали в святкові дні, а відповідні виплати роботодавцем не здійснено та не надано жодному з них додатковий вихідний день.

Тобто, за одного працівника, щодо якого скоєно правопорушення накладається штраф у розмірі 41730 грн. (4173 грн. х 10 = 41730 грн.). Оскільки за результатами інспекційного відвідування виявлено 75 осіб щодо яких вчинено порушення, сума штрафу складає 41730 грн. х 75 (кількість працівників) = 3129750 грн.

Зважаючи на наведені положення законодавства, враховуючи встановлені судом обставини по справі, суд вважає, що відповідачем правомірно прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року та правомірно визначено суму штрафу у відповідності до положень законодавства та встановлених порушень.

При цьому, при вирішенні даної адміністративної справи, суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що оскаржувану постанову прийнято до спливу строку для усунення вказаних у приписі порушень, чим не дотримано ч.11 ст.7 Закону №877.

Так, згідно з ч. 11 ст. 7 Закону № 877, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

В свою чергу, постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року прийнята відповідачем на підставі акту інспекційного відвідування від 10.06.2019 року, а не за невиконання вимог припису від 10.06.2019 року.

Крім того, суд вважає безпідставними посилання позивача на протиправність винесеного припису від 10.06.2019 року, оскільки даний припис позивачем в судовому порядку не оскаржується, та відповідно не є предметом спору у даній справі.

Також, не приймаються до уваги посилання позивача на відсутність з боку Філії порушень ст.53 КЗпП України, оскільки ці порушення не слугували підставою для прийняття оскаржуваної постанови.

Відтак, суд вважає обґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем (Філією) частин 1 та 2 статті 107 КЗпП України щодо оплати праці у святковий день у подвійному розмірі та ненадання іншого дня для відпочинку, та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, що свідчить про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи наведені судом вимоги діючого законодавства та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви приватного підприємства "ТАВРІЯ ПЛЮС" до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року.

03.12.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.

Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви, розподіл судових витрат згідно ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 120, 139, 193, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви приватного підприємства «ТАВРІЯ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 31929492, адреса: вул. М`ясоїдівська, 14, м. Одеса, 65091) до Головного управління Держпраці у Київській області (код ЄДРПОУ 39794214, вул. Вавілових, 10, м. Київ, 04060) про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ 1102/1721/АВ/МГ/ФС-411 від 25.06.2019 року - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.12.2019 року.

Суддя О.М. Соколенко

.