Рішення № 86312585, 12.12.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/7151/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення викладене в листі №30894/05-3 від 25.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 28 листопада 2019 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області, в якому позивачка просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене в листі №30894/05-3 від 25.11.2019 року щодо відсутності підстав для повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115,00 грн.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115,00 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 768,40 грн.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивачка зазначає, що при укладені договору купівлі-продажу квартири ОСОБА_1 помилково було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від вартості придбаного нерухомого майна, а саме 8115,00 грн., що підтверджується квитанцією №QS26970957 від 24.12.2015 року.

Позивачка вважає, що оскільки придбана квартира є житлом, яке придбане вперше, інших об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано і ніколи не було зареєстровано, на момент вчинення правочину: укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О.М. за реєстраційним №2577, позивачка не була платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомості.

В подальшому, з метою повернення помилково сплачених коштів, 12.11.2019 року позивачка звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вхідний номер заяви 20544/02 , проте, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.11.2019 року №30894/05-3 ОСОБА_1 було відмовлено у наданні подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115, 00 грн.

Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1 та вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з огляду на наступне.

Відповідач посилається на пункт 9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» №400 від 26.06.1997 року, яким передбачено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що він придбав житло і перебував у черзі на одержання житла або придбав житло вперше.

Таким чином, відповідач вважає, що надати позивачці подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 22 200,38 грн. неможливо.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 29 листопада 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11 грудня 2019 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №47056/19).

Відповідь на відзив у встановлений судом строк та в порядку передбаченому ст.163 КАС України від позивача не надійшла.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив на позовну заяву, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с.11-12).

24 грудня 2015 року між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (покупці) укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Яковлєвою О.М. (а.с.14-15).

Згідно п.1.1. договору від 24 грудня 2015 року, продавець передає у власність покупцям (продає), а покупці приймають у власність (купують) у рівних частках кожен квартиру і сплачують за неї грошову суму у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 1.2. договору від 24 грудня 2015 року визначено, що предметом цього договору є квартира під №6 (шість), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (двадцять один).

Відповідно до п.2.3. договору від 24 грудня 2015 року, вартість квартири складає 1 623 000,00 грн. (один мільйон шістсот двадцять три гривні нуль копійок), що визначена суб`єктом оціночної діяльності 23 грудня 2015 року.

Судом встановлено, що при придбанні вищевказаної квартири, позивачем було сплачено збір з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 8 115,00 грн., що підтверджується квитанцією №QS26970957 від 24 грудня 2015 року (а.с.16).

12 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 8115,00 грн., шляхом формування та подання до Управління державної казначейської служби України в Одеській області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (а.с.21).

25 листопада 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом за №30894/05-3 надало відповідь, в якій зазначено, що повернення зазначеного збору здійснюється Державною казначейською службою за поданням органу Пенсійного фонду України. Враховуючи, що органи Пенсійного фонду України не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, таке подання може бути сформовано лише за наявності документального підтвердження компетентного органу, який би володів інформацією щодо прав на нерухоме майно. З 01.01.2013 року функціонує Державний реєстр речових прав на нерухоме майно як єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав. Зазначений Реєстр включає в себе відомості про зареєстровані лише після 01.01.2013 року речові права, що були внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно, а тому не є повним реєстром щодо прав на нерухоме майно. Тому надати ОСОБА_1 подання на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115,00 грн. неможливо (а.с.22).

Позивачка, не погоджуючись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене у листі №30894/05-3 від 25.11.2019 року, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а помилково сплачені кошти на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115,00 грн. такими, що підлягають поверненню, звернулась з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 8 частини першої статті 2 Закону №400/97-ВР передбачено, що об`єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Закону №400/97-ВР на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, встановлена ставка збору у розмірі 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №400/97-ВР збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740, нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається у нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року №787 (далі-Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, виходячи з вищевикладеного, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, придбаного вперше, сплачено позивачем помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим цей збір, сплачений при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягає поверненню у законодавчо встановленому порядку.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

При цьому, суд вважає необхідним зазначити, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки саме держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність доказів того, що позивачка придбавала житло і перебувала у черзі на одержання житла або придбала житло вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 року у справі №819/1249/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72867170), від 20.02.2018 року у справі №819/1730/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72365003), від 14.02.2018 року у справі №826/23087/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72288763), від 31.01.2018 року у справі №819/1667/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 71979246), від 30.01.2018 року у справі №819/1498/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 71911510).

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 32 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів Національної поліції, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, Національного банку України, Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, приватних виконавців, адвокатів, нотаріусів інформація з Державного реєстру прав у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб`єктом права чи за об`єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису. Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 був затверджений Порядок доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який визначає процедуру надання (припинення) доступу посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування чи інших визначених законом особам, адвокатам та нотаріусам до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у зв`язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, та процедуру отримання інформації з Державного реєстру прав, права та обов`язки суб`єктів, що є учасниками зазначеної процедури (далі - Порядок №1127, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1127 доступ користувачів до Державного реєстру прав надається (припиняється) на підставі договору, укладеного з технічним адміністратором Реєстру, крім випадку надання посадовим особам державних органів автоматизованого доступу з використанням програмних засобів ведення інформаційно-телекомунікаційних систем відповідних державних органів за допомогою прикладного програмного інтерфейсу Державного реєстру прав.

Доступ користувача до Державного реєстру прав на підставі договору здійснюється виключно за умови використання таким користувачем кваліфікованого електронного підпису (п.4 Порядку №1127).

Доступ до Державного реєстру прав за допомогою прикладного програмного інтерфейсу забезпечується технічним адміністратором Реєстру у режимі реального часу в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" (п.5 Порядку №1127).

Відповідно до пункту 7 Порядку №1127 надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з безпосереднім доступом до Реєстру забезпечується за допомогою програмних засобів його ведення шляхом здійснення користувачем пошуку відомостей Державного реєстру прав, завантаження та перегляду в електронній формі для їх подальшого використання, зокрема друку.

Пошук відомостей Державного реєстру прав здійснюється відповідно до Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141.

Формування інформації з Державного реєстру прав в електронній формі здійснюється автоматично програмними засобами ведення Реєстру залежно від зазначених користувачем параметрів пошуку.

Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості отримати інформацію про те, чи вперше позивач придбав нерухомість, принаймні шляхом отримання відповідних відомостей у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.

У відповідності до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачка просить суд зобов`язати відповідача повернути безпідставно сплачені кошти у розмірі 8115,00 грн.

Разом з тим, як зазначено вище, в силу положень Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 10 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи те, що повернення помилкового сплачених коштів, у тому числі збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, здійснюється органами Державної казначейської служби України лише за умови попереднього звернення до них органів, що контролюють справляння надходжень бюджету з поданням, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку належним способом захисту прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у місті Одесі Одеській області подання про повернення позивачці 8115,00 грн. сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати ОСОБА_1 в сумі 768 грн. 40 коп., сплачені згідно квитанції №24006240 від 28 листопада 2019 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення викладене в листі №30894/05-3 від 25.11.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, викладене в листі №30894/05-3 від 25.11.2019 року щодо відсутності підстав для повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115,00 грн.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 з державного бюджету збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 8115,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. При цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.