Ухвала суду № 86312110, 13.12.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

13 грудня 2019 р. Справа № 802/669/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі:

за позовом: Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100)

до: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

про: стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 39402165, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року адміністративний позов задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч гривень) грн.

01.08.2019 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі № 802/669/17-а та, одночасно, заява про поворот виконання рішення по даній справі.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року по даній адміністративній справі – скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2910,32 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Вінницькій області.

З огляду на те, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами судом відмовлено у задоволенні позову, заяву ОСОБА_1 про поворот виконання судового рішення задоволено та допущено поворот виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року в адміністративній справі № 802/669/17-а за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошові кошти у сумі 27619,88 грн.

22.11.2019 року на адресу суду від представника відповідача (стягувача) надійшла заява про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, яка мотивована наявністю обставин, що унеможливлюють виконання судового рішення про поворот виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 13.06.2017 року в адміністративній справі № 802/669/17-а. Зокрема вказано, що грошові кошти у сумі 27619,88 грн., згідно платіжних доручень, були сплачені частково до державного бюджету, місцевого бюджету, а також на рахунок бюджетної установи, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.11.2018 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представники сторін не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Разом із тим, представником відповідача через відділ документального забезпечення (канцелярії) суду подано клопотання про розгляд заяви за його відсутності у порядку письмового провадження. Інших заяв та клопотань щодо розгляду вищевказаної заяви від сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву представника відповідача у порядку письмового провадження. При цьому, згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву представника відповідача про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.

Отже, обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

При цьому, відповідно до положень статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст здійснення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого КАС України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів щодо реалізації рішення в разі неможливості його виконання в раніше встановлений спосіб. Тобто, фактично здійснюється заміна одного заходу примусового виконання іншим.

Під порядком виконання рішення слід розуміти законодавчу послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов`язки суб`єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

За вимогами статті 246 КАС України рішення суду мають бути чіткими і однозначними, процедура їх виконання має відрізнятись також однозначністю, тому рішення суду має виконувати в безспірному порядку і відповідно до вимог Закону. Відповідні зміни у виконанні рішення мають обумовлюватись обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.08.2018 року по справі № 803/3805/15.

Отже, суд звертає увагу на те, що під встановленням способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і спосіб, встановлених раніше. Суд, за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може встановити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.2019 року Вінницьким окружним адміністративним судом позивачу видано виконавчий лист № 802/669/17-а про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 27619,88 грн., який 28.10.2019 року разом із необхідними розрахунковими документами пред`явлений до Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області. Боржником за даним виконавчим листом визначено Державний бюджет України.

18.11.2019 року Управлінням Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області, на підставі підпункту 11 пункту 9 Порядку, повернуто виконавчий лист без виконання.

Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року (далі – Порядок).

У відповідності до пункту 2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі – органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Пунктом шостим Порядку передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

У силу вимог пункту 17 Порядку стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Згідно з наданими, відповідно до вимог вищевказаного Порядку, платіжних доручень на підтвердження сплати грошових кошти у сумі 27619,88 грн. до бюджету, судом встановлено наступне:

платіжним дорученням від 18.05.2018 року № 11286 Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, кошти, стягнуті з ОСОБА_1 у розмірі 2500,00 грн., було перераховано на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий для обліку надходжень державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету (ККДБ) 22070000 "Виконавчий збір";

платіжним дорученням від 25.04.2018 року № 11302 Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, кошти, стягнуті з ОСОБА_1 у розмірі 25000,00 грн., було перераховано на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий для обліку надходжень місцевого бюджету міста Вінниці за ККДБ 18011000 "Транспортний податок з фізичних осіб";

платіжним дорученням від 20.04.2018 року № 11444 Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, кошти у розмірі 6544,04 грн., кошти, стягнуті з ОСОБА_1 ) перераховані на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 34939304).

При цьому, кошти у сумі 51,00 грн. та 68,88 грн. були перераховані на відповідний рахунок у складі суми 6544,04 грн., відповідно до платіжного доручення від 20.04.2018 року № 11444.

Статтею 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується, зокрема на принципі самостійності, тобто Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних місцевих бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов`язання одне одного, а також за бюджетні зобов`язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети

Згідно з пунктом 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Відповідно до пункту 19 Порядку безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Пунктом 24, 26 Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Якщо боржник обслуговується централізованою бухгалтерією, зазначені документи подаються до органу Казначейства, в якому відкрито рахунки відповідної бюджетної установи, при якій створена така централізована бухгалтерія (далі - централізоване обслуговування боржника).

Безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках).

Безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про неможливість стягнення у порядку безспірного списання з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 27619,88 грн., а тому належним та ефективним захистом прав ОСОБА_1 є зміна способу виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року, а саме стягнення на користь ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 27619,88 грн., у тому числі коштів у сумі 2500,00 грн. – з державного бюджету, коштів у сумі 25000,00 грн. – з місцевого бюджету та коштів у сумі 119,88 грн. – за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області.

Як уже зазначалося судом, поворот виконання судового рішення є способом захисту прав та інтересів боржника і передусім полягає у поверненні стягувачем боржнику одержаного за судовим рішенням у разі скасування цього рішення або зміни його на користь боржника.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 02.11.2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав.

Таким чином, на підставі аналізу доводів заяви в сукупності з обставинами даної адміністративної справи, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року в адміністративній справі № 802/669/17-а у частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України грошових коштів у сумі 27619,88 грн. (двадцять сім тисяч шістсот дев`ятнадцять гривень вісімдесят вісім копійок) – задовольнити.

Змінити спосіб виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 06.09.2019 року в адміністративній справі № 802/669/17-а наступним чином:

- стягнути на користь ОСОБА_1 з державного бюджету грошові кошти у сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень), перераховані Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на рахунок № НОМЕР_2 , відкритий для обліку надходжень державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22070000 "Виконавчий збір", згідно з платіжним дорученням від 18.04.2018 року № 11286;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з місцевого бюджету грошові кошти у сумі 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень), перераховані Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий для обліку надходжень місцевого бюджету міста Вінниці за кодом класифікації доходів бюджету 18011000 "Транспортний податок з фізичних осіб", згідно з платіжним дорученням від 25.04.2018 року № 11302;

- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 34939304) грошові кошти у сумі 119,88 грн. (сто дев`ятнадцять гривень вісімдесят вісім копійок), перераховані Центральним відділом державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на спеціальний реєстраційний рахунок № НОМЕР_4 , відкритий для обліку власних надходжень бюджетних установ за кодом класифікації доходів бюджету 25010100 "Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю", згідно з платіжним дорученням від 20.04.2018 року № 11444.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено: 13.12.2019 року

Суддя Чернюк Алла Юріївна