Рішення № 86306842, 12.12.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/2497/2019 Справа № 641/8769/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Колодяжної І.М.

при секретарі – Ягодіній М.С.

справа №641/8769/19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» про нарахування та виплату надбавок до посадового окладу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов,язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача надбавки до посадового окладу у розмірі 20% надбавки за керування санітарним транспортом та у розмірі 60% надбавки за тривалість безперервної роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до наказу від 31.08.2019року №377-к позивача прийнято на роботу на посаду водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення (невідкладної) медичної допомоги №9 . З 01.08.2019року наказом №399-к позивача звільнено за власним бажанням , згідно ст. 38 КЗпПУ. Позивачем до відділу кадрів надані документи про проходження служби у Збройних Силах України та органах внутрішніх справ України , загальний стаж складає 23 роки 8 місяців 10 діб. Заробітна плата в розмірі 1399,33 грн. за час роботи у відповідача, на думку позивача, нарахована не в повному обсязі , з порушенням чинного законодавства , а саме: у відповідності до п. 4.1.3. наказу МОЗ і Мінпраці від 05.10.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов праці працівникам медичних закладів охорони здоров,я та установ соціального захисту населення» , обчислення стажу безперервної роботи дає право на отримання надбавок та тривалість безперервної роботи.

Ухвалою судді від 29 жовтня 2019 відкрито провадження в справі та визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також даною ухвалою суду визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Копія ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі без повідомлення сторін була направлена позивачу та відповідачу.

У встановлений судом строк представник відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно наказу від 31.07.2019 року №377-к, ОСОБА_1 було прийнято на посаду водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги №9 з 01.08.2019 року за строковим трудовим договором. . Крім посадового окладу йому було встановлено 20 % надбавки за санітарний транспорт (п. 2.4.4. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони праці України від 05.10.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення». 09 серпня 2019 року позивач -водій автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги №9 звільнений за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України , наказ від 09.08.2019 року № 399-к. За вказаний період позивач відпрацював на вказаній посаді лише 56 годин (лише 7 робочих змін стажування) за які йому було нарахована заробітна плата у сумі 1399, 33 грн. При цьому сума основної оплати за окладом склала 818,20 грн., а 581,13 грн. доплати включила в себе 20 % надбавку за санітарний транспорт, індексацію заробітної плати та доплату до мінімальної заробітної плати. Нарахована сума 1399,33 грн. не збільшується (4173 грн. (мін. заробітна плата) /167 год. (норма годин робочого часу) * 56 год. (фактично відпрацьований час) = 1399,33 грн.), зменшується лише сума доплати до мінімальної заробітної плати, тобто після сплати основної оплати та надбавки, здійснюється індексація та доплата до мінімальної заробітної плати. Отже жодної заборгованості при нарахуванні заробітної плати ОСОБА_1 у КЗОЗ «ЦЕМД та МК» немає. У відповідності до п. 4.1.1. Наказу передбачено, що в Центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф встановлюється надбавка за тривалість безперервної роботи для таких посад, як старші лікарі, лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою виїзних бригад, водії та молодші медичні сестри бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад, максимальний розмір надбавки 60% посадового окладу (від 3 до 5 років - 20 %, від 5 до 7 років - 40 %, понад 7 років - 60 % посадового окладу). В п. 4.1.3. вказаного вище Наказу, передбачено, що періоди роботи, які зараховуються в стаж безперервної роботи і дають право на призначення надбавки без будь-яких умов та обмежень, це час військової служби, служби в органах і підрозділах цивільного захисту, служби у Держспецзв`язку, служби у підрозділах Держспецтрансслужби, служби осіб рядового і начальницького складу на зазначених у підпункті 4.1.1 цього пункту посадах у Збройних Силах, інших військових формуваннях та правоохоронних органах України і колишнього СРСР, у тому числі період виконання інтернаціонального обов`язку, в органах внутрішніх справ і державної безпеки, перебування в партизанських загонах у період Великої Вітчизняної війни. Під час влаштування на роботу позивачем не було надано документів, які б підтвердили, шо під час проходження служби в Збройних Силах України та органах внутрішніх справ він працював на зазначених у п. 4.1.1. Наказу, а отже за наявними у відділі кадрів документами, які надав ОСОБА_1 у адміністрації КЗОЗ «ЦЕМД та МК» не було підстав для встановлення йому надбавки за тривалість безперервної роботи. До того ж, надані до суду документи також не дають таких підстав, оскільки в них не зазначено, що ОСОБА_1 під час проходження служби в Збройних Сил України та органах внутрішніх справ працював на зазначених у п. 4.1.1. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони праці України від 05.10.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» посадах, а лише підтверджують, що він проходив службу в Збройних Сил України та органах внутрішніх справ. Представник відповідача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, жодним чином не доведені ним.

27 листопада 2019 року позивачем до суду подана відповідь на відзив, в якому позивач зазначив, що в розрахунковому листі не зазначається про нарахування йому 20% до посадового окладу . Відповідач фактично не надав підтвердження про нарахування та виплату 20% до посадового окладу, посилаючись на те, що ця надбавка увійшла до мінімальної заробітної плати та індексації , але у відповідності до чинного законодавства це не тотожні виплати. Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.ю12.1991 року - час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх стажу, стажу роботи за спеціальністю , а також до стажу державної служби, тому така відмова відповідача в нарахуванні та виплаті надбавки є порушення чинного законодавства.

Дана справа є незначної складності, тому при відкритті провадження вирішено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до ч. 7 ст.277 ЦПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що згідно наказу від 31.07.2019 року №377-к, позивача прийнято на посаду водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги) відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги №9 з 01.08.2019 року за строковим трудовим договором по 31.07.2020 р. , з посадовим окладом згідно штатного розпису +20% за санітарний транспорт.

09 серпня 2019 року позивача ОСОБА_1 звільненого за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП України , що підтверджується копією наказу від 09.08.2019 року № 399-к та копією трудової книжки на ім,я позивача.

29 серпня 2019 року та 26 вересня 2019 року позивач через сайт Урядова «Гаряча лінія» письмово звертався до директора КЗОЗ «ЦЕМД та МК» з вимогою проведення нарахування та виплати 60% надбавки до посадового окладу за тривалість безперервної роботи на 20% за керуванням санітарним транспортом .

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частиною 1 ст. 2 КЗпП України встановлено право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 ЗУ "Про оплату праці" основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів; грантів.

Згідно ч. 4 ст. 6 ЗУ "Про оплату праці" тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Частиною 4 ст. 97 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Згідно ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про колективні договори та угоди" положення колективного договору поширюється на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Надбавки за тривалість безперервної роботи, що визначені Наказом від 05.10.2005 № 308/519 "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення" передбачені для старших лікарів, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою виїзних бригад, водіїв та молодших медичних сестер бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад, при роботі в Центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, станції екстреної (швидкої) медичної допомоги, відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги, тобто в закладах охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 15 Закону про оплату праці, підприємства у колективному договорі самостійно встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови впровадження і розміри надбавок, доплат, премій, винагород, інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. При цьому підприємства повинні дотримуватися норм і гарантій, передбачених законодавством, а також генеральними і галузевими (регіональними) угодами.

Відповідності до п. 4.1.1. Наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони праці України від 05.10.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення» від передбачено, що в Центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф встановлюється надбавка за тривалість безперервної роботи для таких посад, як старші лікарі, лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою виїзних бригад, водії та молодші медичні сестри бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги та виїзних консультативних бригад, максимальний розмір надбавки 60% посадового окладу (від 3 до 5 років - 20 %, від 5 до 7 років - 40 %, понад 7 років - 60 % посадового окладу).

В п. 4.1.3. вказаного вище Наказу, передбачено, що періоди роботи, які зараховується в стаж безперервної роботи і дає право на надбавки без будь-яких умов та обмежень, це час військової служби, служби в органах і підрозділах цивільного захисту, служби у Держспецзв`язку, служби у підрозділах Держспецтрансслужби, служби осіб рядового і начальницького складу на зазначених у підпункті 4.1.1 цього пункту посадах у Збройних Силах, інших військових формуваннях та правоохоронних органах України і колишнього СРСР, у тому числі період виконання інтернаціонального обов`язку, в органах внутрішніх справ і державної безпеки, перебування в партизанських загонах у період Великої Вітчизняної війни.

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень ( ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною другою статті 81 ЦПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Як вбачається з довідки наданої КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» за період роботи у медичному закладі з 01.08.2019року по 09.08.2019року ОСОБА_1 відпрацював на посаді водія автотранспортних засобів (швидкої та невідкладної медичної допомоги ) відділення екстреної (невідкладної допомоги №9 - 56 годин ( 7 робочих змін стажування) , за які йому було нарахована заробітна плата у сумі 1399,33 грн. (яка в собі вміщує основну оплату за окладом , надбавку 20% за санітарний транспорт , індексацію заробітної плати та доплату до мінімальної заробітної плати ). При цьому йому спочатку було нарахована основна заробітна плата за окладом, надбавка за санітарний транспорт , здійснено індексацію та після цих нарахувань здійснено доплату до мінімальної заробітної плати ,яка з 01.01.2019 року становить 4173 грн. Сума основної оплати за окладом склала 818,20 грн., надбавка 20% за санітарний транспорт при цьому склала 164,64 грн., індексація заробітної плати склала 2007 (прожитковий мінімуму)*3,1% /167 (норма годин) *56 (фактично відпрацьованих годин) = 20,86 грн., доплата до мінімальної заробітної плати склала 396,63 грн. , всього нарахування заробітної плати здійснено у сумі 1399,33 грн.

Таким чином ,сума надбавки до посадового окладу у розмірі 20% позивачу КЗОЗ «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» нарахована та виплачена.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем по справі на надано належних та допустимих доказів щодо наявності в нього права на отримання надбавки за тривалість безперервної роботи, передбаченої Наказом №308/519 від 05.10.2005 року "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення" у розмірі 60% відповідно до п.п.6 п. 4.1.1 наказу , а надбавку у розмірі 20% він отримав, тому суд, проаналізувавши матеріали цивільної справи, письмові докази, прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Питання про стягнення судових витрат , суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» про нарахування та виплату надбавок до посадового окладу відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Комунальний заклад охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медичних катастроф» , код 38494108, м. Харків, пр. Незалежності , 13.

Суддя: І. М. Колодяжна