Ухвала суду № 86303102, 12.12.2019, Яремчанський міський суд

Справа № 354/1018/19

Провадження № 1-кп/354/79/19

У Х В А Л А

12 грудня 2019 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді: Польської М.В.

секретаря: Савчук М.І.

з участю: прокурора: Свірідова Д.І.

обвинуваченого: ОСОБА_1

захисника обвинуваченого: Войцеховської Т.М.

потерпілої: ОСОБА_2

провівши підготовче судове засідання у режимі відеоконференції в залі суду в місті Яремче у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019090000000525 від 24.09.2019 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 1, з неповною середньою освітою, неодруженого, згідно ст. 89

КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України,-

в с т а н о в и в:

До Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з прокуратури Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт (з додатками) про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 1, з неповною середньою освітою, неодруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

Прокурор 12.12.2019 року подав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Вказане клопотання було вручено обвинуваченому та захиснику за вимогами ч.2 ст.184 КПК України.

Прокурор вважав за доцільне призначити судовий розгляд у даному провадженні у відкритому судовому засіданні, та підтримав подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого.

Обвинувачений та захисник не заперечили щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні. Щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, вказавши, що ризики, наведені прокурором нічим не підтверджені. Просили застосувати запобіжний у вигляді домашнього арешту, а у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як альтернативу визначити розмір застави.

Потерпіла не заперечила щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні у відкритому судовому засіданні, та підтримала позицію прокурора щодо обрання запобіжного заходу у вигляд тримання під вартою та заперечила щодо затосування домашнього арешту.

Судом встановлено, що дане кримінальне провадження підсудне Яремчанському міському суду.

Учасники судового провадження погодили дату проведення судового засідання.

Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України, не має.

Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог КПК України, який затверджений прокурором.

Клопотань про витребування речей та документів, щодо обрання інших заходів забезпечення кримінального провадження, учасники кримінального провадження не заявляли.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Прокурор подане клопотання обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 23.09.2019 ОСОБА_1 , близько 20 год 00 хв перебуваючи в приміщенні будинку АДРЕСА_1 на побутовому ґрунті розпочав сварку із потерпілим ОСОБА_3 .

Під час вказаної словесної перепалки ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, умисно наніс ряд цілеспрямованих ударів руками у життєво важливу ділянку тіла – голову ОСОБА_3 , спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які тканини голови, яка ускладнилась набряком та набуханням головного мозку.

В подальшому, від отриманих травм потерпілий ОСОБА_3 помер на місці події, а ОСОБА_1 після вчинення злочину залишив місце події в невідомому напрямку.

Згідно висновку експерта № 73 від 23.10.2019 ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які тканини голови, забійних ран голови, садна лобно-тім`яної ділянки зліва, подряпин та саден лобової ділянки, синців обох орбітальних ділянок, садна спинки носа, садна ділянки нижньої щелепи, садна верхньої губи, синця та садна ділянки правого колінного суглобу, подряпини лівої гомілки, садна поперекової ділянки, а також синця передньої поверхні грудної клітки.

Закрита черепно-мозкова травма з крововиливом під м`яку мозкову оболонку та м`які тканини голови має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними в момент їх спричинення та перебуває в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Інші ушкодження мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового зазначеного кримінального провадження розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та учасників провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення умисного, тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років може переховуватися від суду.

Крім того, може незаконно впливати на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі анкетні данні останніх, та які судом ще не допитані, а також вчинити інше кримінальне правопорушення,оскільки раніше притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням наведеного прокурор просить на стадії судового розгляду кримінального провадження обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 60 діб.

Заслухавши прокурора та учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та додані до них матеріали, вважаю наступне.

На розгляді в Яремчанському міському суді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 26.09.2019 року щодо ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.11.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19.11.2019 року щодо ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.12.2019 року.

Стороною кримінального провадження зазначається, що під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та учасників провадження та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення умисного, тяжкого злочину у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років може переховуватися від суду.

Крім того, може незаконно впливати на потерпілих, свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі анкетні данні останніх, та які судом ще не допитані, а також вчинити інше кримінальне правопорушення,оскільки раніше притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Не зважаючи на те, що сторона захисту ствердила, що не зможе впливати на свідків, які вже допитані, та на потерпілу, яка проживає в іншому населеному пункті, однак суд зазначає, що судове слідство у даному кримінальному провадженні ще не розпочате, свідки та потерпіла будуть допитуватися, а тому суд відхиляє доводи сторони захисту щодо неможливості впливу на потерпілу та свідків.

Зі змісту ст.197 КПК України випливає, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: п.1 - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинений злочин; п.3 - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та місце проживання.

При вирішенні клопотання, слідчим суддею окрім норм КПК України, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка сформульована зокрема у рішенні "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000 року та свідчить про те, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

Такими обставинами у кримінальному провадженні є тяжкість злочину, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, також підвищена суспільна небезпечність інкримінованого підозрюваному злочину, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.

У рішенні "Марченко проти України" Європейський суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище кримінального правопорушення.

Відтак приходжу до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання згаданих ризиків, а тому обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Європейський суд з прав людини у справі Ілійков проти ОСОБА_4 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторно вчинення злочинів.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_1 є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на те, що злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є тяжким злочином, пов`язаним із застосуванням насильства, та спричиненням смерті людини, а тому суд вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Відтак, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання прокурора слід задовольнити, обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09.02.2020 року включно ( на час судового розгляду даного кримінального провадження).

За таких обставин суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слід призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України з вирішенням питань щодо заходів забезпечення кримінального провадження та складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193,194, 205, 314-316, 336, 372 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному 24.09.2019 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019090000000525, про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,- на 23.12.2019 року на 09 год. 50 хв. в залі судових засідань Яремчанського міського суду м. Яремче, вул.Довбуша, 32, з викликом учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

щодо ОСОБА_1 терміном на 60 діб на час судового розгляду, - задовольнити.

Обрати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шітдесят) днів, тобто до 09.02.2020 року включно ( на час судового розгляду даного кримінального провадження).

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Зобов`язати сторони провадження надати можливість учасникам судового провадження ознайомитися з матеріалами даного провадження.

Затвердити сформований під час підготовчого судового засідання список осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

Копію ухвали для виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою направити начальнику Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: М. В. Польська