Ухвала суду № 86301859, 09.12.2019, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7906/18

№ 2/183/1434/19

У Х В А Л А

09 грудня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сороки О.В.,

секретаря – Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Дніпровського державного аграрного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

17 грудня 2018 року Дніпровський державний аграрно-економічний університет звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з зазначеним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить:

-стягнути з відповідача на їх користь 9700,96 грн. – з яких 5618,44 грн. – основна сума несплаченої заборгованості; 2841,66 грн. – пеня за час прострочення зобов`язання; 285,32 грн. – 3 % річних за час прострочення оплати; 955,44 грн. – сума інфляційних втрат;

-стягнути з відповідача на їх користь витрати по сплаті судового збору у розмірі – 1762,00 грн.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2019 року по справі було відкрито провадження, без додержання правил підсудності, оскільки відповідно до довідки, яка надійшла з відділу адресно-довідкової роботи Управління з питань паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою – АДРЕСА_1 . 22 червня 2018 року вибула в м. Івано-Франківськ, однак гуртожиток в якому вона винаймала житло, знаходиться за адресою – АДРЕСА_2 .

Розглянувши цивільну справу, суд вважає за необхідне передати її за територіальної юрисдикцією (підсудністю) до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, з наступних підстав.

Згідно ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Як роз`яснено в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. До нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це - позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо. Тому, в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, оскільки предметом спору є прострочення оплати за проживання в гуртожитку, і, відповідно до положень ст. 30 ЦПК України, даний позов повинен розглядатись за місцем знаходження нерухомого майна.

Згідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне направити справу до відповідного районного загального суду, оскільки справа не відноситься до підсудності Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, отже, справу має бути передано за підсудністю на розгляд до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 30, 31, 32, 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовом Дніпровського державного аграрного університету до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – передати за підсудністю на розгляд Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Сорока О.В.