Рішення № 86299739, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 826/2981/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Дочірнього підприємства "Дрінкс Україна" до Державної фіскальної служби України про зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство «Дрінкс Україна» (далі - позивач та/або ДП «Дрінкс Україна») з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) та просить суд зобов`язати Державну фіскальну службу України вчинити дії щодо відновлення на електронному рахунку Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (ідентифікаційний код 24268368) за уніфікованим номером 37512001034101 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 576392,49 грн., яка існувала до анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на 15.03.2016 року сума податку на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складала 576392,49 грн.

Однак, внаслідок протиправного анулювання свідоцтва платника податків, вказані кошти були спрямовані до бюджету України, а після повторної реєстрації Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» платником податку на додану вартість, сума в розмірі 576392,49 грн. не була відновлена в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач акцентував увагу суду на тому, що він звертався із відповідною заявою до Державної фіскальної служби України, однак остання станом на час подання адміністративного позову розглянута не була.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти зволення позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Листом від 18.03.2016 №2045/10/26-52-12-01-20 державна податкова інспекція у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повідомила Дочірнє підприємство «Дрінкс Україна» про те, що 24.02.2016 року дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» змінено податкову адресу та перереєстровано у держаній податковій інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Згідно з даними АІС «Податковий блок» останні зміни, внесені до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, відбулись 25.01.2016, а заява про перереєстрацію подана лише 04.03.2016, що свідчить про порушення термінів перереєстрації.

З огляду на викладене та згідно з доведеного переліку головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 01.03.2016 №5385/7/26-15-11-01-17, підприємству 14.03.2016 було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Не погоджуючись із вказаним рішенням позивачем було подано адміністративний позов. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016 року у справі №826/5808/16, яка залишена без змін на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з анулювання 14.03.2016 реєстрації дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» платником податку на додану вартість з підстав, наведених у листі від 18.03.2016 №2045/10/26-52-12-01-20.

Між тим, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повернути з бюджету на рахунок дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» у системі електронного адміністрування 576 392,49 грн. та відновити показники (дані) в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку дочірнього підприємства «Дрінкс Україна», які існували до анулювання реєстрації платником податку на додану вартість відмовлено.

Разом з цим, під час часового проміжку розгляду адміністративної справи Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» самостійно подано реєстраційну заяву до державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Зі змісту листа державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 18.03.2016 року №2045/10/26-52-12-01-20 слідує, що свідоцтво платника ПДВ позивачу було анульовано 14.03.2016 року. Нове свідоцтво платника ПДВ було видано Дочірньому підприємству «Дрінкс Україна» 15.03.2016 року.

Водночас, судом встановлено та не заперечується сторонами, що станом на дату анулювання свідоцтва платника ПДВ на електронному рахунку позивача були наявні кошти в розмірі 576392,49 грн.

Згідно відомостей, наданих контролюючим органом у відзиві на позовну заяву, електронний рахунок №37513000034101 закрито 15.03.2016 року, а кошти в розмірі 576392,49 грн. перераховано до бюджету України.

Як свідчать матеріали адміністративної справи Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» подано Державній фіскальній службі України заяву вих. №09-02 від 09.02.2018 року, у якій позивач просив вчинити дії щодо відновлення на електронному рахунку Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (ідентифікаційний код 24268368) за уніфікованим номером 37512001034101 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 576392,49 грн., яка існувала до анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розгляду зазначеної заяви. Жодних відомостей щодо розгляду/не розгляду заяви позивача вих. №09-02 від 09.02.2018 року відповідачем у відзиві не наведено.

Дочірнє підприємство «Дрінкс Україна» вважає, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва визнано протиправними дії з анулювання реєстрації ДП «Дрінкс Україна», списання з рахунку у системі електронного адміністрування суми у розмірі 576392,49 грн. відбулося помилково, а тому вказана сума підлягає відновленню в Системі електронного адміністрування.

Натомість, відповідачем у відзиві вказано, що у позивача у СЕА ПДВ показник суми, на яку платник має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН дорівнює 764216,96 грн., який розраховується по всіх операціях починаючи з дати повторної реєстрації платника ПДВ, тобто з 15.03.2016 року.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України.

Згідно пункту 2001.1 статті 2001 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (п. 2001.2 ст. 2001 ПК України).

Приписами пункту 2001.4 статті 2001 ПК України передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200-1.7, 200-1.8. статті 2001 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Між тим, механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків врегульовано Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 (далі - Порядок №569).

Згідно пунктів 7, 8 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.

Для закриття електронного рахунка ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.

Повідомлення про закриття електронних рахунків Казначейство надсилає ДФС у день закриття такого рахунка.

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок.

В контексті приписів пункту 27 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку податкові зобов`язання визначаються на підставі податкової звітності з податку за підсумками останнього звітного (податкового) періоду, визначеного пунктом 184.6 статті 184 Кодексу. Залишок коштів на електронному рахунку платника податку після розрахунків з бюджетом за результатами останнього звітного (податкового) періоду перераховується до бюджету.

Якщо після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на електронному рахунку недостатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з податку на підставі поданих контролюючому органу податкових декларацій з податку, остаточний розрахунок з бюджетом таким платником здійснюється з власного поточного рахунка на електронний рахунок.

Якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

Аналіз зазначеного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що в разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. При цьому, якщо залишок коштів на електронному рахунку, який після анулювання реєстрації платника податку перераховано до бюджету, перевищує суми узгоджених податкових зобов`язань з податку за результатами останнього звітного (податкового) періоду, такі суми повертаються з бюджету в порядку, передбаченому статтею 43 Кодексу, за заявою платника податку.

В свою чергу, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Як вже було зазначено судом вище, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2016 року у справі №826/5808/16, яка залишена без змін на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2016 року, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Деснянському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з анулювання 14.03.2016 реєстрації дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» платником податку на додану вартість з підстав, наведених у листі від 18.03.2016 №2045/10/26-52-12-01-20.

В даному випадку, з урахуванням зазначеної постанови, суд приходить до висновку, що протиправні дії суб`єкта владних повноважень не можуть породжувати правомірних наслідків, тобто, закриття електронного рахунку та перерахування залишку коштів з електронного рахунку Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» у розмірі 576392,49 грн. до бюджету суд вважає неправомірним.

З огляду на зазначене, сума коштів у розмірі 576392,49 грн. підлягає поверненню позивачу на його електронний рахунок.

Проте, суд наголошує, що кошти, які були надміру сплачені підлягають поверненню платнику податків в порядку, встановленому статтею 43 ПК України.

Так, відповідно до пункту 43.4-1 статті 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Разом з цим, обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (п. 43.3 ст. 43 ПК України).

Платник податків, в контексті приписів п. 43.4 ст. 43 ПК України подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

В той же час, згідно з п. 43.5 ст. 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

При цьому, контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Поряд з цим, процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі) врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).

Так, п. 3, 5 вказаного Порядку встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за № 1679/28124.

Органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень бюджету або які здійснюють облік заборгованості в розрізі позичальників, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів (п. 10 Порядку №787).

В той же час, взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України регламентовані Порядком взаємодії територiальних органів Державної фіскальної служби України, мiсцевих фiнансових органiв та територiальних органiв Державної казначейської служби України у процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань, що затверджений наказом Міністерства фінансів України 15.12.2015 №1146 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015 за № № 1679/28124 (далі - Порядок №1146).

Згідно п. 4, 5 Порядку №1146 повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, до якого такі кошти були зараховані.

Якщо платіж, що повертається, був сплачений до загального (спеціального) фонду державного або відповідного місцевого бюджету, але згідно із законодавством не передбачений серед джерел формування відповідного бюджету, повернення здійснюється за рахунок податків та зборів, не віднесених до інших категорій (код класифікації доходів бюджету 19090000) або інших надходжень (код класифікації доходів бюджету 24060300) відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов`язань у випадках, передбачених законодавством, здiйснюється виключно на пiдставi заяви платника податку (за винятком повернення надмiру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фiзичних осiб, якi розраховуються органом ДФС на пiдставi поданої платником податкiв податкової декларацiї за звiтний календарний рiк шляхом проведення перерахунку за загальним рiчним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надмiру сплаченої суми протягом 1095 днiв від дня її виникнення.

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань (крім грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів), в розрізі приписів 7 Порядку №1146, передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов`язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Судом встановлено, що Дочірнім підприємством «Дрінкс Україна» подано Державній фіскальній службі України заяву вих. №09-02 від 09.02.2018 року, у якій позивач просив вчинити дії щодо відновлення на електронному рахунку Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (ідентифікаційний код 24268368) за уніфікованим номером 37512001034101 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 576392,49 грн., яка існувала до анулювання реєстрації платником податку на додану вартість.

Станом на час вирішення спору по суті відомості щодо розгляду зазначеної заяви у суду відсутні.

Тобто, фактично контролюючим органом допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви вих. №09-02 від 09.02.2018 року.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 1 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України.

Зважаючи на те, що в ході розгляду встановлено протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви ДП «Дрінкс Україна» вих. №09-02 від 09.02.2018 року суд, з метою повного та ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання бездіяльності Державної фіскальної служби України щодо не розгляду заяви позивача вих. №09-02 від 09.02.2018 року та зобов`язати відповідача розглянути її в порядку та строки встановлені законом з урахуванням висновків суду, покладених в основу даного рішення.

Водночас, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача про зобов`язання Державної фіскальної служби України вчинити дії щодо відновлення на електронному рахунку Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (ідентифікаційний код 24268368) за уніфікованим номером 37512001034101 в системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в розмірі 576392,49 грн., яка існувала до анулювання реєстрації платником податку на додану вартість, оскільки фактично рішення контролюючим органом в порядку статті 43 ПК України не прийнято, що зумовлює, на думку суду, передчасність даних позовних вимог та обрання позивачем на даний час невірного способу захисту порушеного права.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову шляхом виходу за межі позовних вимог.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає до задоволення судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Вийти за межі позовних вимог в адміністративній справі №826/2981/18.

2. Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (02094, м. Київ, вул. Віскозна, б. 32, код ЄДРПОУ 24268368) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 39292197) задовольнити частково.

3. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не розгляду заяви Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» вих. №09-02 від 09.02.2018 року.

4. Зобов`язати Державну фіскальну службу України розглянути заяву Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» вих. №09-02 від 09.02.2018 року в порядку та строки встановлені законом з урахуванням висновків суду, покладених в основу даного рішення.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути на користь Дочірнього підприємства «Дрінкс Україна» (02094, м. Київ, вул. Віскозна, б. 32, код ЄДРПОУ 24268368) судовий збір у розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 39292197)

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева