Рішення № 86299559, 12.12.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 грудня 2019 року № 640/16843/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років згідно із статтею 86, пункту 5 розділу ХІІІ «Перехідні положення», підпункту 1 пункту 3 розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» за № 1697-VII, частини шостої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за № 1789-ХІІ;

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 16.08.2019 за № 185358/03 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років згідно із статтею 86 Закону України «Про прокуратуру»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи на посадах прокурора, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до статті 86, пункту 5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» за № 1697-VII та частини шостої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» за № 1789-ХІІ, період роботи на посадах: помічника прокурора Радянського району м. Києва, з 30.06.1987 по 10.11.1987; слідчого прокуратури Радянського району м. Києва, з 28.08.1992 по 22.11.1993; заступника прокурора Київської прокуратури по нагляду за додержанням законів ні підприємствах оборонної промисловості, з 23.11.1993 по 01.07.1994; заступника Київського міжобласного спецпрокурора, з 02.07.1994 по 19.02.1996; начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва, з 20.02.1996 по 08.02.1998; в.о. заступника прокурора м. Києва - начальника слідчого управління, з 09.02.1998 по 16.02.1998; заступника прокурора м. Києва - начальника слідчого управління, з 17.02.1998 по 27.08.1998; заступника начальника управління - начальника відділу нагляду за додержанням законів при проведенні слідства органами прокуратури прокуратури м. Києва, з 28.08.1998 по 16.12.1998; в.о. заступника начальника відділу нагляду за додержанням законів при провадженні слідства органами прокуратури прокуратури м. Києва, з 17.12.1998 по 11.01.1999; прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва, з 12.01.1999 по 20.06.1999; прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю прокуратури м. Києва, з 21.06.1999 по 20.06.2001; прокурора відділу нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами та іншими державними органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією управління нагляду за законністю оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури м. Києва, з 21.06.2001 по 23.07.2002; заступника начальника управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, з 24.07.2002 по 10.02.2004; заступника начальника Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України, з 09.07.2014 по 18.02.2015; першого заступника начальника Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, з 19.02.2015 по 31.03.2015; заступника Генерального прокурора України, з 01.04.2015 по теперішній час;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити та здійснити обчислення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» за № 1697-VII від 14.10.2014 з 14.08.2019, тобто з дати звернення, виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно з довідкою від 25.07.2019 за № 18-45/зп та без обмеження максимального розміру пенсії.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні», «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, та зазначає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні пенсії в порядку статті 86 Закону № 1697-VII є незаконною, оскільки прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на Конституцію України, закони України "Про прокуратуру", "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" та зазначає про правомірність відмови Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у призначенні ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» за № 1697-VII від 14.10.2014 з 14.08.2019, виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно з довідкою від 25.07.2019 за № 18-45/зп та без обмеження максимального розміру пенсії, оскільки позивачу з 10.02.2004 призначено пенсію за вислугу років. Одночасно відповідач зазначає про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 10.02.2004 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

14.08.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII з 14.08.2019 виходячи з розміру 60 відсотків від суми місячної (заробітної плати згідно з довідкою від 25.07.2019 за № 18-45/зп без обмеження максимального розміру пенсії.

Листом від 16.08.2019 за № 185358/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_1 про відсутність підстав для повторного розгляду питання щодо призначення пенсії, оскільки пенсію призначено відповідно до норм Закону України «Про прокуратуру».

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 15 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1697-VII) прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4) заступник Генерального прокурора - Головний військовий прокурор; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі перший заступник та заступник Головного військового прокурора, керівник підрозділу Головної військової прокуратури на правах структурного підрозділу Генеральної прокуратури України); 6) заступник керівника підрозділу Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 7) прокурор Генеральної прокуратури України (у тому числі Головної військової прокуратури та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійних структурних підрозділів Генеральної прокуратури України); 8) керівник регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 9) перший заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 10) заступник керівника регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 11) керівник підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 12) заступник керівника підрозділу регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 13) прокурор регіональної прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах регіональної); 14) керівник місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 15) перший заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 16) заступник керівника місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої); 17) керівник підрозділу місцевої прокуратури (у тому числі військової прокуратури на правах місцевої).

Згідно з частиною першою статті 86 Закону №1697-VII, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (частина друга статті 86 Закону №1697-VII).

Згідно з частиною одинадцятою статті 86 Закону №1697-VII прокурорам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їхнім вибором.

Частиною тринадцятою статті 86 Закону №1697-VII встановлено, що пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами.

Таким чином, суд зазначає, що стаття 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII визначає підстави призначення пенсії за вислугу років з 15.07.2015.

Разом з тим, як встановлено судом, позивачу з 10.02.2004 призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Отже, враховуючи, що позивач вже отримує пенсію за вислугу років суд приймає до уваги позицію відповідача про відсутність підстав для повторного призначення пенсії за вислугу років відсутні.

Одночасно, суд критично ставиться до доводів позивача про порушення його права на вибір пенсії, оскільки позивачу призначено пенсію за вислугу років та саме такий вид пенсії позивач просить призначити йому повторно.

Зміни в законодавстві не є обставиною, яка передбачає повторне призначення пенсії, оскільки як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, після прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акту позивач буде наділений правом на перерахунок його пенсії у зв`язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорських працівників.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

У Рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (ст. 55 Конституції України).

Проте, в межах даної справ судом не встановлено наявність порушеного права позивача рішеннями та діями відповідача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов"язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева