Рішення № 86299442, 11.12.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року справа № 580/3472/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати незаконним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до статті Закону №3723-XII.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до частин 7-12 статті 37 Закону №3723- XII в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за вересень місяць 2019 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, на підставі довідок про складові заробітної плати від 21.10.2019 №№04-1577/19, 04- 1578/19.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії з 17 жовтня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що йому протиправно відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності державного службовця, з підстав не досягнення пенсійного віку та вважає, що ним дотримані всі вимоги, з якими Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №899 пов`язують наявність права на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

26.11.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Вказує, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 мають, зокрема, чоловіки, які досягли 62 роки, а позивач набуде таке право після 27.02.2023.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 має другу групу інвалідності, що підтверджено актом огляду медико-соціальної експертної комісії №088001 від 12.01.2013.

Позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, він продовжував працювати на державній службі.

Наказом голови Державної судової адміністрації України від 11.10.2019 №400-ос позивача звільнено з посади заступника начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області.

Наказом територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області від 15.10.2019 №83-о оголошено наказ голови Державної судової адміністрації України від 11.10.2019 №400-ос «Про звільнення ОСОБА_1 », та останнім робочим днем вважати 16.10.2019.

Стаж державної служби позивача станом на 16.10.2019 становить 34 роки.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області видало 21.10.2019 на ім`я позивача довідки №04-1577/19 та №04-1578/19 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

22.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до вимог Закону України «Про державну службу» №3723.

Листом від 31.10.2019 №93636/03-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивачу, що рішенням від 29.10.2019 №971010187406 у задоволенні його заяви від 22.10.2019 відмовило, оскільки право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» він набуде після 27.02.2023.

Вважаючи таке рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що за приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України «Про державну службу» №889-VIII.

Відповідно до п. 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтями 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, але у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про державну службу» №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.

За матеріалами справи встановлено, що трудовий стаж позивача на державній службі становить понад 34 роки, він має другу групу інвалідності, отримує пенсію по інвалідності, перед зверненням за призначенням пенсії припинив державну службу, а до цього часу працював на посаді віднесеній до посад державних службовців.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії згідно з ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, тим самим має право та правові підстави для переведення його з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у зразковій справі № 822/524/18.

Стосовно аргументів відповідача, що законодавцем визначено правила, які підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01 травня 2016 року, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені п. 10, 12 розд. ХІ «Прикінцеві та перехідні положень» Закону № 889-VIII, і норми, передбачені ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік (у даному випадку 62 роки), стаж державного службовця і страховий стаж, то суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки Закон не пов`язує призначення пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) визначено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Згідно з п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до абзацу першого п. 4.3 Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно листа від 31.10.2019 №93636/03-03 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відносно позивача прийняло рішення від 29.10.2019 №971010187406 про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про переведення його з пенсії по інвалідності, обчисленої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Таким чином, відповідачем розглянуто по суті заяву позивача від 22.10.2019 та прийнято протиправне рішення, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4). У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Судом встановлено, що єдиною підставою для відмови у переході на інший вид пенсії стала відсутність необхідного спеціального стажу позивача. Така підстава для відмови в задоволенні заяви позивача визнана судом протиправною. За таких обставин, для ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати відповідача за заявою позивача від 22.10.2019 здійснити переведення позивача на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ та провести перерахунок пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати за довідками №04-1577/19 та №04-1578/19 від 21 жовтня 2019 року.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести перерахунок пенсії з 17 жовтня 2019 року, з урахуванням виплачених сум, то суд звертає увагу, що в силу ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, тобто в даному випадку з 22.10.2019. За вказаних обставин вказана вимога до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №971010194192 від 29.10.2019 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23, код ЄДРПОУ 21366538) за заявою позивача від 22.10.2019 здійснити переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, на підставі довідок про складові заробітної плати №04-1577/19 та №04-1578/19 від 21 жовтня 2019 року.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Повне судове рішення підписане 11.12.2019.

Суддя В.В. Гаращенко