Рішення № 86299244, 12.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 р. № 520/12224/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення основного розміру пенсії з 01.10.2017 ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування з 01.10.2017 основної пенсії за віком в розмірі 5533,52 грн. ОСОБА_1 та провести індексацію пенсії на підставі Постанови КМУ№124.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідачем подано відзив на позов в якому останній позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В наданому відзиві відповідач зазначає, з 01 жовтня 2017 року проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%. Крім того, зауважує, що після здійснення перерахунку пенсії позивача, розмір пенсії позивача не зменшився.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку відповідача, та отримує пенсію за віком з 12.05.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

09.08.2019 та 19.092.2019 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою в якій просив здійснити перерахунок її пенсії з 01.10.2017 з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 1,35%.

Листом від 09.10.2019 та 01.10.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача про те, що пенсію позивача було обчислено при страховому стажі 40 років 22 дні. Коефіцієнт страхового стажу дорівнював 0,40000. Середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії складав 8715,41 грн. Загальний розмір пенсії після перерахунку з 01.10.2017 складав 4390,36 грн., що є меншим, ніж попередня Ваша пенсійна виплата, отже, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 дорівнював 5533,52 грн. (в тому числі 1143,16 грн., доплата до попереднього розміру, встановлена відповідно до абзацу 2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2148-VІІІ). У зв`язку з внесенням змін до ЗУ «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» було проведено перерахунок пенсії і її розмір з 11.10.2017 не змінився і складав 5533,52 грн. (в тому числі 1099,60 грн., доплата до попереднього розміру, встановлена відповідно до абзацу 2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2148- VІІІ. Розмір пенсії з 01.12.2018 не змінився і складав 5533,52 грн. (в тому числі 1073,50 грн. – доплата до попереднього розміру, встановлена відповідно до абз.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2148- VІІІ. Відповідно до заяви позивача від 10.07.2019 проведено перерахунок пенсії від стажу. Після перерахунку з 01.07.2019 страховий стаж склав 42 роки 2 місяці 22 дні, коефіцієнт страхового стажу – 0,42167. Розмір пенсії 5533.52 грн., (в тому числі 194,77 грн. – доплата до попереднього розміру встановлена відповідно до абз.2 п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2148- VІІІ) (а.с.13-14).

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та таким, що не відповідають вимогам діючого законодавства, у зв`язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та іншими законами України.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за цим Законом за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп x Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону. Коефіцієнт страхового стажу - це величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу.

Порядок визначення коефіцієнта страхового стажу передбачений статтею 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої при визначенні коефіцієнта страхового стажу застосовується величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону № 1058 в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-V1, яка діяла з 01.01.2008, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" від 03.10.2017 №2148-V111, який в цій частині набрав чинності з 01.10.2017, до частини першої статті 25 Закону №1058-IV були внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Також Законом №2148-VІІІ Прикінцеві положення Закону №1058 доповнено пунктом 4-3, яким передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.

Відповідно до частини 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що з 01.10.2017 пенсії, призначені згідно Закону №1058 до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, тоді як при призначенні вперше пенсії в період з 01.10.2017р. по 31.12.2017р., зокрема, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсія за віком позивачеві була призначена відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12.05.2017 року.

Таким чином, пенсія була призначена позивачу відповідно до положень Закону №1058-IV до набрання чинності Законом № 2148-VIII, у зв`язку з чим підлягала перерахунку з 01.10.2017 з урахуванням пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV та застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

При цьому, суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Суд зауважує, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. що свідчить про те, що вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

Також, відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012, зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватися відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Тобто, законодавець має право в залежності від фінансової ситуації в державі зменшувати обсяг встановлених прав, але до тієї межі, за якою ставиться під сумнів сутність права на соціальний захист.

Прийняття Закону № 2148-VIII не мало наслідком звуження змісту та обсягу права позивача на пенсійне забезпечення, оскільки не призвело до зменшення його пенсії.

Так, як вбачається з розрахунку пенсії, загальний розмір пенсії позивача у травні 2017 року склав 3432,17 грн., а з 01.10.2017 року, розмір пенсії позивача складає 5533,52 грн.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, тому перерахунок пенсії позивача з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% є правомірним, відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та проаналізувавши наведені вище законодавчі норми, враховуючи при цьому доводи сторін, а також наявні у справі матеріали, суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх дій.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження позиції щодо наявності в діях відповідача протиправності щодо відмови у перерахунку пенсії.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 8, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 263 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Єгупенко