Рішення № 86299116, 11.12.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 р. № 520/10187/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області, які полягають у відмові в поновленні ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 травня 2019 року;

- скасувати рішення засідання комісії з питань призначення (відновлення) проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у вигляді протоколу №6/2019 від 19 червня 2019 року в частині відмови в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг в зв`язку з тим, ОСОБА_1 не належить до жодної категорії осіб, визначених пунктом 3 постанови КМУ від 1 жовтня 2014 року №505, які мають право на отримання грошової допомоги як внутрішньо переміщена особа;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області винести нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 травня 2019 року у розмірі, що встановлений чинним законодавством - 1000 гривень щомісяця.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області як внутрішньо переміщені особи. Відповідач відмовив у призначенні щомісячної адресної допомоги позивачу за заявою від 28.05.2018, оскільки у позивача відсутній трудовий стаж та вона не набула право на пенсію відповідно до постанови КМУ від 02.04.2005 № 261. Вважаючи дії відповідача протиправними, ОСОБА_1 звернулась за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що на призначення адресної допомоги, відповідно до Постанови КМУ № 505 має особа, яка, зокрема, отримує пенсію. Позивач є отримувачем державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, з 21.09.2015. У зв`язку із тим , що ОСОБА_1 не належить до жодної категорії осіб, визначених Постановою КМУ № 505, відповідачем відмовлено їй у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 травня 2019 року.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, що підтверджується довідкою від 30.10.2017 № 2017 та фактично проживає в місті Лозова Харківської області.

ОСОБА_1 отримує тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, що проводиться відповідно до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2017 № 1098.

27 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області із заявою, відповідно до якої просила відновити їй виплату щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі.

28 травня 2019 року Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області направило позивачу лист № Ю-85/01-09/85, відповідно до якого зазначило, що в управління відсутні правові підстави відновлення грошової допомоги ОСОБА_1 .

30 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області з заявою про призначення щомісячної адресної допомоги з 30.05.2019.

На засіданні комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, яка створена та діє при виконавчому комітеті Лозівської міської ради Харківської області 19 червня 2019 року прийнято рішення щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні допомоги, у зв`язку з тим, що заявниця не належить до жодної категорії осіб, визначених Постановою № 505, які мають право на отримання грошової допомоги як внутрішньо переміщені особи, так як вона є отримувачем тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, визначено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 (далі - Постанова № 505).

На момент виникнення спірних відносин діяла редакція Постанови № 505, відповідно до якої грошова допомога внутрішньо переміщеним особам призначається на сім`ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди у довільній формі про виплату йому грошової допомоги від інших членів сім`ї (далі - уповноважений представник сім`ї) у таких розмірах:

- для осіб, які отримують пенсію, дітей, студентів денної форми навчання закладів вищої освіти та учнів закладів професійно-технічної освіти, які досягай 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) - 1000 гривень на одну особу (члена сім`ї);

- для осіб з інвалідністю І групи та дітей з інвалідністю - 130 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- для осіб з інвалідністю II групи - 115 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- для осіб з інвалідністю III групи - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

- для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім`ї).

Тобто, право на призначення адресної допомоги, відповідно до Постанови № 505 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних взаємовідносин) має особа, яка, зокрема, що отримує пенсію.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано нормами Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсіонером визнається особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Пенсійною виплатою, відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визнаються грошові виплати в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової пенсії. Починаючи з 1 січня 2018 року, у разі відсутності необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою-третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 є отримувачем державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, з 21.09.2015, зазначена допомога призначена відповідно до Порядку призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату та не є пенсіонером за віком в розумінні положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

На момент виникнення спірних правовідносин, отримання пенсії було однією із необхідних умов для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в розумінні Порядку № 505.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області при наданні відмови ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 травня 2019 року діяло на підставі та у межах чинного на день звернення законодавства.

Крім того, суд також зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування рішення засідання комісії з питань призначення (відновлення) проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам у вигляді протоколу №6/2019 від 19 червня 2019 року в частині відмови в призначенні щомісячної адресної грошової допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг також не підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що на момент подання заяви та на момент прийняття спірного рішення за результатами розгляду заяви позивача, ОСОБА_1 не набула права на пенсійну виплату та не є пенсіонером за віком в розумінні положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а тому не набула права для призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в розумінні Порядку № 505.

Враховуючи, що відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 травня 2019 року відповідач діяв на підставі та у межах чинного на день звернення законодавства, суд приходить до висновку, що і позовні вимоги в частині зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області винести нове рішення, яким призначити ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ), щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за її заявою від 28 травня 2019 року у розмірі, що встановлений чинним законодавством - 1000 гривень щомісяця не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області (м-н 4, буд. 73, м. Лозова, Лозівський район, Харківська область, 64604) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних