Рішення № 86299105, 12.12.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2288/19

12 грудня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» (далі - ТОВ «Адоніс»), у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка надійшла до суду 11.12.2019, просило стягнути заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2019 по 30.09.2019, у розмірі 6 398,80 грн (а.с.40).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку таких пільгових пенсій, а тому існує заборгованість за період з липня по вересень 2019 року у сумі 6398,80 грн. З наведених підстав позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено у справі судове засідання на 26.11.2019.

Копію ухвали від 28.10.2019 про відкриття провадження в справі відповідач отримав 30.10.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.26), проте у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 26.11.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин щодо суми наявної у відповідача заборгованості, яка заявлена до стягнення у цій справі, судове засідання призначено на 14:15 год 12.12.2019 (а.с.35).

11.12.2019 до суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про уточнення позовних вимог (а.с.40).

Представник позивача подав до суду клопотання від 12.12.2019 про розгляд справи його за відсутності, позовні вимоги підтримує (а.с.43).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.38).

Відповідно до частини першої, пункту першого частини третьої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, якщо учасник справи (його представника) не прибули до суду без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведені положення процесуального закону неявка відповідача (його представника) у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З врахуванням викладеного, судовий розгляд даної справи проведено в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Адоніс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.11.2019 (а.с.32-34), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області як платник внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Такий обов`язок відповідача виник у зв`язку із тим, що у відповідача працювали громадяни, яким призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області направляло на адресу ТОВ «Адоніс» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за липень, серпень, вересень 2019 року по пенсіонерах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а.с.10-13). Згідно з цими розрахунками місячна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, складала 2474,80 грн у липні 2019 року та 1962,00 грн - у серпні-вересні 2019 року.

Як слідує із розрахунку суми боргу, за ТОВ «Адоніс» обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня по вересень 2019 року у сумі 6 398,80 грн. (а.с.41).

При вирішенні цієї справи суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що ТОВ «Адоніс» як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Розрахунки направлені відповідачу своєчасно, проте визначені у них до сплати витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, не сплачені.

Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень-вересень 2019 року в сумі 6 398,80 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано заперечень, не надано доказів її погашення, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення зазначеної заборгованості належить задовольнити.

Відповідно до вимог статей 244, 246 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір у сумі 1921,00 грн., сплачений за подання даного позову позивачем, на його користь з відповідача не стягується.

Керуючись статтями 77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2019 по 30.09.2019 у сумі 6 398,80 грн (шість тисяч триста дев`яносто вісім грн 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, 46001, місто Тернопіль, майдан Волі, 3, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс», 48260, Тернопільська область, Гусятинський район, місто Копичинці, вулиця Залізнична, 47, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 05517357.

Повний текст рішення складено та підписано 12.12.2019.

Суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.