Рішення № 86296576, 11.12.2019, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/1531/19

Номер провадження 2/728/512/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді - Пархоменка П.І.

за участі:

секретаря судового засідання - Горбач Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі цивільну справу

за позовом Комунального виробничого підприємства «Комунальник»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

учасники справи - не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 18 липня 2019 року Комунальне виробниче підприємство «Комунальник» (далі позивач або КВП «Комунальник») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

2. Позов обґрунтований тим, що 1 жовтня 2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір найму житлового приміщення, яке знаходиться на балансоутриманні позивача, що перебуває у власності територіальної громади м. Бахмач Чернігівської області.

Згідно із зазначеним договором відповідачу було передано у тимчасове користування житлове приміщення загальною площею 26,5 кв.м., розташоване за адресою АДРЕСА_1 , на строк з 1 жовтня 2013 року до 30 вересня 2014 року. Договір набирав чинності з дня його підписання та вважався пролонгований на той самий термін, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його перегляд.

Відповідач не оплачує отримані житлово-комунальні послуги та має заборгованість перед позивачем, яка підлягає стягненню в судовому порядку.

Крім того, відповідач зареєстрований за вказаною адресою, проте більше 6 місяців не проживає, але добровільно не бажає знятися з реєстрації.

3. Виходячи з викладених обставин позивач просив:

3.1. стягнути з відповідача заборгованість за договором найму житлового приміщення № 9 та договором про надання послуг з утримання гуртожитку та прилеглої території станом на 1 липня 2019 року в сумі 5534 грн. 03 коп. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 03 копійки);

3.2. визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням (кімнатою) АДРЕСА_2 та виселити його з житлового приміщення згідно із частиною першою статті 71, статтею 72 Житлового кодексу Української РСР (далі ЖК);

3.3. стягнути з відповідача судові витрати по справі.

4. Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. Позивач надіслав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а позивач не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

8. Ухвалою суду (а.с.23-24) було постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного провадження.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст правовідносин.

9. Згідно із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6), випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.7) КВП «Комунальник» є окремою юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

10. Рішенням Бахмацької міської ради Чернігівської області від 29 серпня 2006 року № 275 (а.с.39) підтверджується передача на балансоутримання та обслуговування будівлі гуртожитку по АДРЕСА_3 позивачу.

11. Рішенням сорок першої сесії сьомого скликання Бахмацької міської ради Чернігівської області від 28 червня 2018 року (а.с.13) затверджено Положення про гуртожиток, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Бахмача (а.с.14-15), яким встановлено порядок надання жилої площі в гуртожитку, вселення на надану жилу площу, користування цією жилою площею та виселення з гуртожитку.

12. Калькуляція на проживання у кімнатах гуртожитку Бахмацької міської територіальної громади, призначених для тимчасового проживання громадян для КВП «Комунальник» та калькуляція на послуги, що надаються в душовій кімнаті гуртожитку були встановлені згідно із рішеннями Виконавчого комітету Бахмацької міської ради Чернігівської області від 22 листопада 2016 року № 201 та № 202 (а.с.36).

13. Договором найму житлового приміщення № 9 від 1 жовтня 2013 року, укладеного між позивачем та відповідачем (а.с.18-19) підтверджується, що відповідач отримав у тимчасове користування житло у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 26,5 кв.м. та зобов`язався у встановлені терміни своєчасно вносити плату за користування житлом, комунальні та інші послуги.

14. 1 вересня 2017 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання послуг з утримання гуртожитку та прилеглої території за адресою АДРЕСА_1 (а.с.16-17), згідно з яким відповідач зобов`язаний своєчасно оплачувати такі послуги та оплачувати опалення згідно тарифів, встановлених ПАТ «Облтеплокомуненерго».

15. Відповідно до Актів по виявленню не проживання мешканців гуртожитку в кімнатах, що перебувають у комунальній власності (а.с.9-12) підтверджується, що станом на 1 січня 2019 року, 1 березня 2019 року, 1 червня 2019 року та 1 липня 2019 року відповідач в кімнаті АДРЕСА_2 не проживає.

16. Відповідно до розрахунку (а.с.8) заборгованість відповідача за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій станом на 1 липня 2019 року становить 5534 грн. 03 коп. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 03 копійки) та складається із заборгованості з квартплати в сумі 3080 грн. 02 коп. (три тисячі вісімдесят гривень 02 копійки) та заборгованості за опалення в сумі 2454 грн. 01 коп. (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 01 копійка)

V. Оцінка Суду.

А. Щодо стягнення заборгованості.

17. Між сторонами виник спір щодо надання та отримання послуг з утримання гуртожитку та прилеглої території.

18. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі – Закон від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII), як в діючій, так і в попередній редакції, регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

19. Статтею 130 ЖК передбачено, що порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Особливості користування жилою площею в гуртожитку, який підлягає передачі у власність територіальної громади, визначаються законом.

20. В свою чергу питання оплати за користування житловими приміщеннями в гуртожитках та оплати за житлово-комунальні послуги на момент виникнення спірних правовідносин було врегульоване Законом від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII та Примірним положенням про користування гуртожитками, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 498 (далі Примірне положення про гуртожитки).

21. Так, згідно із Примірним положенням про гуртожитки наймачі, які користуються жилою площею в гуртожитку, зобов`язані своєчасно сплачувати за проживання в гуртожитку у строки, встановлені договором або законом (пункт 11).

При цьому, особи, які проживають у гуртожитку на умовах договору найму (оренди), вносять плату за таке проживання відповідно до умов договору.

Плата за проживання у гуртожитку включає:

витрати на оплату житлово-комунальних послуг (послуги з управління гуртожитком, послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, постачання та розподілу природного газу, електричної енергії, послуги з поводження з побутовими відходами);

інші витрати, необхідні для забезпечення створення належних умов для проживання (утримання майна гуртожитку, зазначеного в абзаці першому пункту 14 цього Положення) та організації побуту (заміна, прання, дезінфекція постільних речей тощо у разі їх видачі) (пункт 15).

22. Отже, в даних правовідносинах мають місце обставини про те, що відповідач є наймачем приміщення у гуртожитку (див. пункт 13) і відповідну оплату за проживання в ньому не проводив, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість (див. пункт 16), що є підставою для її стягнення в судовому порядку.

23. Крім того, в ситуації, що розглядається відповідач в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК позовні вимоги не спростував.

Б. Щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

А. Загальні принципи.

24. В даній ситуації Суд звертає увагу, що статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

А, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

В свою чергу в силу статті 9 Конституції України Конвенція є частиною національного законодавства і закріплює мінімальні гарантії в галузі прав людини, які можуть бути розширені в національному законодавстві, яке в свою чергу в силу взятих на себе Україною зобов`язань не може суперечити положенням Конвенції (стаття 19 Закону України «Про міжнародні договори» від 29 червня 2004 року № 1906-ІV, стаття 27 Віденської конвенції про право міжнародних договорів).

25. Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (див. пункт 41 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України»).

Отже, в даній конкретній ситуації визнання відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого житла, яке в свою чергу не є абсолютним.

26. Окремо Суд звертає увагу, що питання щодо позбавлення житла в багатьох випадках можуть охоплюватись і змістом статті 1 Протоколу 1 Конвенції, які стосуються захисту права власності (див. наприклад рішення Європейського Суду у справі «Андрій Руденко проти України»).

Але враховуючи конкретні обставини справи, зміст позовних вимог та надані сторонами докази, Суд вважає за недоцільне розглядати питання обґрунтованості втручання у право відповідача в контексті статті 1 Протоколу 1 Конвенції.

27. Таким чином, втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (див. пункт 47 рішення Європейського Суду у справі «Савіни проти України»).

Б. Застосування вказаних принципів в даній справі.

1). Чи здійснювалось втручання «згідно із законом».

28. Досліджуючи питання чи «передбачено втручання у право відповідача законом» Суд враховує, що стаття 71 ЖК встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року (№ 6-1166цс15) за змістом статті 71 ЖК при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

А відповідно до статті 72 ЖК визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

29. Оскільки правовий режим гуртожитків, жилі приміщення яких підлягають приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», прирівняний до правового режиму жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, то на мешканців таких гуртожитків у разі їх тимчасової відсутності поширюються норми статей 71, 72 ЖК.

З урахуванням подібності правовідносин щодо користування жилою площею в гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами частини першої статті 71 ЖКщодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутнім права на жиле приміщення протягом шести місяців слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності особи, якій надавалася жила площа для проживання в таких гуртожитках (за відсутності підстав для виселення).

На вказану правову позицію звертав увагу і Верховний Суд у постанові від 27 березня 2019 року по справі № 591/6301/17-ц, провадження № 61-47172св18.

30. Тому, для Суду є беззаперечним те, що втручання у право відповідача має законні підстави, які є чинними протягом періоду, який розглядається.

2). Чи відповідало втручання цілям передбаченим в пункті 2 статті 8 Конвенції.

31. Обговорюючи питання чи відповідало втручання у право відповідачів «цілям», про які йдеться в пункті 2 статті 8 Конвенції (інтереси національної та громадської безпеки; економічний добробут країни; запобігання заворушенням чи злочинам; захист здоров`я чи моралі, захист прав і свобод інших осіб) Суд знаходить, що в даних правовідносинах втручання у право відповідача здійснюється з метою захисту прав і свобод інших осіб (яким може бути забезпечено право на проживання в гуртожитку) та забезпечення раціонального використання приміщення позивачем, що може охоплюватись категорією «економічного добробуту країн». Наведене підпадає під виняток, передбачений пунктом 2 статті 8 Конвенції і підтверджує наявність вимоги щодо «законної мети».

3). Чи було втручання «необхідним в демократичному суспільстві» (пропорційним).

32. Визначаючи, чи був захід по втручанню у права відповідача, «необхідним в демократичному суспільстві», Суд, беручи до уваги справу в цілому, буде розглядати підстави, наведені для виправдання застосованого заходу, на предмет їх відповідності та обґрунтованості відповідно до пункту 2 статті 8 Конвенції.

33. Отже, Суд при співставленні «балансу інтересів» враховує, що гуртожиток має статус житлового фонду, який належить до комунальної власності.

34. При цьому, тривала відсутність відповідача (див. пункт 10) свідчить про те, що він з власної ініціативи покинув жиле приміщення, власником якого не являється, не здійснює його утримання і не оплачує відповідні кошти (див. пункт 17), він проживає в іншому місці, а тому визнання відповідача, втратившим право на користування жилим приміщенням, не буде свідчити про втрату ним житла взагалі і в свою чергу буде захищати права власника такого приміщення (позивача), що в сукупності з наведеним вище є свідченням того, що «втручання у право відповідача» є співрозмірним із переслідуваною законною метою, а відповідно є «необхідним у демократичному суспільстві».

35. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані позивачами докази, Суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для визнання відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

З іншої сторони відповідачем в судове засідання не надано доказів, що він проживає в спірному приміщені, користується ним, доказів, які б підтверджували поважність причин не проживання в спірному житлі.

В. Загальні висновки.

36. Таким чином Суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

37. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, згідно платіжних доручень № 443 та № 444 від 18 липня 2019 року (а.с.1,2) позивачем було сплачено 3842 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) судового збору, які підлягають стягненню з відповідача.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов Комунального виробничого підприємства «Комунальник» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального виробничого підприємства «Комунальник» заборгованість за договором найму житлового приміщення № 9 та договором про надання послуг з утримання гуртожитку та прилеглої території станом на 1 липня 2019 року в розмірі 5534 грн. 03 коп. (п`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири гривні 03 копійки), яка складається з заборгованості з квартплати в сумі 3080 грн. 02 коп. (три тисячі вісімдесят гривень 02 копійки) та заборгованості за опалення в сумі 2454 грн. 01 коп. (дві тисячі чотириста п`ятдесят чотири гривні 01 копійка).

3. Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право на користування житловим приміщенням (кімнатою) № НОМЕР_1 в АДРЕСА_4 за адресою: АДРЕСА_3 .

4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального виробничого підприємства «Комунальник» 3842 грн. 00 коп. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) судового збору.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

6.Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

7. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

8. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Комунальне виробниче підприємство «Комунальник», місцезнаходження вулиця Південна, б. 48, м. Бахмач Чернігівської області, індекс 16500, код ЄДРПОУ 32991839.

Відповідач: ОСОБА_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області П.І. Пархоменко