Ухвала суду № 86295703, 12.12.2019, Чаплинський районний суд Херсонської області

Набрала чинності "___"____20____р.

Справа № 665/2156/19

УХВАЛА

"12" грудня 2019 р.

Суддя Чаплинського районного суду Херсонської області Пилипенко І.О., вивчивши матеріали цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Крижопільської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому ЦПК України, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке ж право мають і особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Аналогічна норма міститься у ст. 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно з ст. 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді мають фізичні особи, які досягли повноліття. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

В силу ст. 30 ЦК України, цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати, нести відповідальність у разі їх невиконання.

Повну цивільну дієздатність згідно ст. 34 ЦК України, має фізична особа, яка досягла повноліття-18 років.

У відповідності до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років, можуть захищати у суді їх батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Так, позивачем по справі є неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який просить позбавити свою матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав відносно нього.

Згідно довідки про склад сім`ї від 29.11.2019 року, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом з батьком ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, лише батько неповнолітнього ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , може бути позивачем по справі та виступати в інтересах свого неповнолітнього сина.

Згідно п. 2 ч. 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне прізвище, ім`я та по батькові сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позову без руху і надає позивачеві строк для усунення недоліків.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21 грудня 1975 року).

Позивач в обґрунтування звільнення його від сплати судового збору, в заяві про звільнення від сплати судового збору посилається на п. ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно п.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто судовий збір має складати 768,40 грн., тому недоплачена сума судового збору складає - 768,40 грн.

Судовий збір має бути сплачений на розрахунковий рахунок UA798999980000031211256026001, ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Суд критично ставиться позиції позивача з приводу звільнення його від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з огляду на таке.

Згідно із зазначеною нормою закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Конституційний Суд України здійснив тлумачення п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у своєму рішенні від 28 листопада 2013 року у справі № 1-17/2013 і зазначив, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи, перелік котрих наведено в ст. 45 ЦПК України «Участь в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб» (в редакції, чинній на час конституційного звернення).

Стаття 56 ЦПК України регулює участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Статтею 59 ЦПК України визначено законних представників малолітніх та неповнолітніх осіб віком до вісімнадцяти років.

При цьому очевидно, що в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 позов має бути пред`явлено його законним представником - батьком ОСОБА_3 , правовий статус якого визначено ст. 59 ЦПК України.

Відтак законом не передбачено права законного представника ОСОБА_3 , який має право на звернення до суду в інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_1 , на звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачеві час для усунення виявлених недоліків.

З врахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Крижопільської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Пилипенко