Рішення № 86295074, 10.12.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2019 Справа №607/24648/19

10 грудня 2019 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Черніцької І.М.

при секретарі судового засідання Комар Р.В.

з участю позивача ОСОБА_3

представника УПП у Тернопільській області ДПП - Кондрат Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до поліцейського капрала поліції Управління патрульної поліції у Тернопільській області Тихомирського Володимира Віталійовича, Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до поліцейського капрала поліції Управління патрульної поліції у Тернопільській області Тихомирського В.В., Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що 07 жовтня 2019 року інспектором поліції було винесено дві постанови серії ЕАК №1597799 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. і серії НК №532399 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Зокрема, йому ставиться у винну те, що він 07 жовтня 2019 року о 18 год. 21 хв. в м.Тернополі по вул.Бродівська, 8 керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкості, не зупинився, чим створив перешкоду пішоходу, а саме не пропустив пішохода, який не закінчив перехід проїжджої частини відповідного напрямку руху.

Крім того, 07 жовтня 2019 року о 18 год. 39 хв. в м.Тернополі по вул.Бродівська, 8 він керував транспортним засобом, у якого була наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив вимоги п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010.

З даними постановами не погоджується, оскільки викладені у постановах дані не відповідають дійсним обставинам справи та не підтвердженні будь-якими доказами.

Вказав, що в оскаржуваних постановах не містяться посилання на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, на підставі яких і були винесені постанови.

Будь-яких правил дорожнього руху не порушував. 07 жовтня 2019 року о 18 год. 00 хв. рухався належним йому транспортним засобом із швидкістю не більше 7 км/год. по вул.Бродівській у напрямку кільцевої розв`язки. Перед пішохідним переходом, дотримуючись правила дорожнього руху, зупинився щоб пропустити пішоходів, пересвідчився, що всі пішоходи завершили рух по пішохідному переходу, повільно почав рухатись далі. За кілька хвилин його зупинили працівники поліції і вказали, що він нібито порушив правила дорожнього руху та не пропустив пішохода. На його прохання надати докази даного правопорушення, працівник поліції вказав, що все є на відео, однак, ознайомитись йому з ним не надав. Жодних дій щодо наїзду на пішохода він не вчиняв. На вимогу працівників поліції надав всі необхідні документи, для огляду.

В подальшому, працівником поліції було виявлено мікротріщинку лобового скла даного транспортного засобу, яка знаходиться в районі датчика освітленості та датчика дощу, що не впливає на обзорність автомобіля. Він зазначив, що дана тріщина виникла під час експлуатації автомобіля на автошляху Івано-Франківської область в м.Тисмениця, про що було зафіксовано на службу 102 Івано-Франківської області про неналежне утримання дорожнього полотна, що призводить до отримання пошкоджень автомобілів. Цю інформацію він повідомив працівникам поліції, однак вони жодним чином не зреагували на неї.

Посилаючись на наведене, просив задовольнити позов та скасувати постанови.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання, в якості співвідповідача залучено до участі у справі Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департамент патрульної поліції.

12 листопада 2019 року представник УПП у Тернопільській області ДПП подав пояснення щодо позову. Вказав, що позов не визнає, вважає його необгрунтованим. Позивачем порушено вимоги п.18.2 та п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, що підтверджується обставинами викладеними у постанові, відеозаписами, долученими до відзиву. Посилаючись на наведене, просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити.

Представник Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП Кондрат Л.Р. позов заперечила, з підстав викладених у відзиві.

Судом встановлено, що 07 жовтня 2019 року інспектором поліції були винесені дві постанови серії ЕАК №1597799 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. та серії НК №532399 про накладення адміністративного стягнення, відповідно до якої ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Із змісту оскаржуваних постанов встановлено, що 07 жовтня 2019 року о 18 год. 21 хв. в м.Тернополі по вул.Бродівська, 8 позивач керуючи транспортним засобом, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкості, не зупинився, не надав перевагу в русі пішоходу, чим створив перешкоду пішоходу, який не закінчили перехід проїжджої частини відповідного напрямку руху.

Крім того, 07 жовтня 2019 року о 18 год. 39 хв. в м.Тернополі по вул.Бродівська, 8 позивач керував транспортним засобом, у якого була наявна тріщина на лобовому склі в зоні дії склоочисників, чим порушив вимоги п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010.

Як вбачаться з долучених до матеріалів справи відеоматеріалів з відеореєстратора патрульного автомобіля, ОСОБА_3 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не зменшив швидкості, не зупинився та не надав перевагу в русі пішоходу, який не завершив перехід проїжджої частини відповідного напрямку руху.

Суд, розглянувши справу, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями диспозиції ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.

Згідно з вимогами ПДР України нерегульований пішохідний перехід - це пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сигналу.

Відповідно до вимог п.18.1 ПДР «водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем порушено вимоги п.18.1 ПДР України, а саме позивач наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, не зупинився, чим створив перешкоду в русі пішоходу, який перебував на нерегульованому пішохідному переходу та не завершив перехід проїжджої частини дороги.

Вказані обставини підтверджуються оглянутими та дослідженими в судовому засіданні відеоматеріалами, які долучені відповідачем до відзиву.

Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що він перед пішохідним переходом, дотримуючись правил дорожнього руху, зупинився, таким чином, щоб пропустити пішоходів, пересвідчився, що всі пішоходи завершили рух по пішохідному переходу та повільно почав рухатись далі, оскільки як вбачається із відеоматеріалів, ОСОБА_3 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебували пішоходи, не зменшив швидкість, не зупинився, чим створив перешкоду в русі пішоходу, який перебував на нерегульованому пішохідному переходу та не завершив перехід проїжджої частини дороги.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1597799 є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 статті 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. відповідає вимогами чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позову в частині скасування постанови про накладення стягнення серії ЕАК №1597799 від 07 жовтня 2019 року у відповідності до вимог чинного законодавства не має.

Щодо позовної вимоги про скасування постанови серії НК №532399 від 07 жовтня 2019 року слід зазначити наступне.

Положеннями ч. 1 ст. 121 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення, зокрема за керування водієм транспортним засобом, що має інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.

В силу вимог п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010 на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Згідно з вимогами п.31.1 ПДР України «Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації».

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтвердили факт порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП та п.6.8.5 ДСТУ 3649:2010, зокрема докази того, що дана тріщина знаходиться в зоні роботи склоочисників.

Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом суду не надав.

В судовому засіданні позивач заперечив, що дана тріщина знаходиться в зоні роботи склоочисників. Зазначив, що дана мікротріщина знаходиться в районі датчика освітленості та датчика дощу, що не впливає на обзорність автомобіля.

Із оглянутих в судовому засіданні відеоматеріалів встановлено, що працівниками поліції під час складення оскаржуваної постанови, не встановлено та не досліджено місце знаходження даної тріщини на вітровому склі.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Сама по собі постанова у справі про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Таким чином, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, достатні та достовірні докази, які б підтвердили факт порушення позивачем ч. 1 ст.121 КУпАП.

В силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належним, достатніх та достовірних доказів за європейськими стандартами доказування «поза розумним сумнівом», які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та закрити провадження у справі.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення серії НК №5323399 від 07.10.2019 року слід скасувати, а провадженні у справі закрити.

Керуючись ст.55 Конституції України, ст.247, ст.251, 258, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського капрала поліції Управління патрульної поліції у Тернопільській області Тихомирського Володимира Віталійовича (вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль), Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ - 40108646) про скасування постанов про адміністративні правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №5323399 від 07.10.2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідачі: поліцейський капрал поліції Управління патрульної поліції у Тернопільській області Тихомирський Володимир Віталійович, вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль;

Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, вул.Котляревського, 24 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ - 40108646.

Повне рішення складено 10 грудня 2019 року.

ГоловуючаІ. М. Черніцька