Рішення № 86294707, 30.10.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/3899/16-ц

Провадження № 2/589/24/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2019 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Литвинко Т. В.,

з участю секретаря судового засідання Афанасенко Т.Л.,

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Шостка Сумської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом (згодом уточненим) до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення на його користь суми заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01 травня 2013 року по 31 жовтня 2017 року в розмірі 20155 грн 08 коп. Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» з 15 жовтня 2006 року забезпечує тепловою енергією на опалення підприємства, установи, організації та населення міста Шостка і визнано надавачем послуг з теплопостачання згідно рішення Шосткинського міськвиконкому №226 від 28 липня 2006 року. ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» забезпечує тепловою енергією також і будинок АДРЕСА_1 . Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_3 . Також у вказаній квартирі зареєстрований член сім`ї власника квартири ОСОБА_4 , на ім`я якого нараховувалась житлова субсидія. В свою чергу, відповідачі не виконують свої зобов`язання перед позивачем по сплаті наданих ним послуг з теплопостачання, внаслідок чого утворилась вищезазначена заборгованість.

На позов ОСОБА_3 подано заперечення (відзив), в якому вона просить відмовити у його задоволенні. Посилається на те, що в даній квартирі відповідач до 2016 року не проживала і договірні відносини у неї з позивачем виникли лише з січня 2016 року, а тому нарахування заборгованості за період, що передував цій даті, є необґрунтованим. Також зазначає про неналежне виконання підприємством обов`язків з надання житлово-комунальних послуг та посилається те, що її незаконно позбавили субсидії, що призвело до безпідставного збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позов підтримали в повному обсязі та прохали його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала та прохала відмовити позивачу в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Відзиву не подав.

Дослідивши письмові докази по справі, вислухавши учасників процесу, суд дійшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Шосткинське підприємство “Харківенергоремонт” є надавачем послуг з теплопостачання, в тому числі, і мешканцям будинку АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Шосткинської міської ради від 28.07.2006 року № 226 “Про надання послуг з теплопостачання”.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 березня 2015 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.6)

В зв`язку з прийняттям спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_2 , 29 січня 2016 року ОСОБА_3 звернулась до позивача з заявою про переоформлення особового рахунку на своє ім`я. В цій заяві також міститься прохання про зарахування заборгованості по теплопостачанню на її особовий рахунок (а.с.7, 42)

Договір про надання послуг з теплопостачання між сторонами було укладено 26 січня 2016 року, в якому сторони дійшли згоди щодо умов договору, про що свідчать підписи директора ТОВ «ШП «Харківенергоремонт» та ОСОБА_3 (а.с. 43-45)

Згідно довідки про склад сім`ї на момент звернення позивачем до суду в квартирі АДРЕСА_2 також був зареєстрований син власника - ОСОБА_4 , який був знятий з реєстрації 31 січня 2018 року. (а.с.4, 141) Крім того, на ОСОБА_4 за вказаною адресою була оформлена субсидія.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 20, 32 Закону України Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 ЖК України (що діяв на час виникнення правовідносин між сторонами) передбачено, що власник квартири зобов`язаний сплачувати комунальні послуги в повному обсязі у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (що діяв на час виникнення правовідносин між сторонами) плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або нормами, затвердженими в установлено порядку. Згідно пунктів 18, 20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку, а розрахунковим періодом для оплати послуг визначено календарний місяць.

З дослідженої в судовому засіданні обігової відомості вбачається, що власник ОСОБА_3 та користувач квартири ОСОБА_4 за період з 07 вересня 2013 року по 31 жовтня 2017 року мають заборгованість за споживання послуг з теплопостачання, що складає 20056 грн 03 коп.,

Таким чином, вимоги позову про стягнення заборгованості в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому є безпідставними посилання ОСОБА_3 на ті обставини, що договірні відносини у неї з відповідачем виникли лише з січня 2016 року, а тому нарахування заборгованості за період, що передував цій даті, є необґрунтованим.

Статтями 1216, 1218 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з нормами ст. ст. 1268 -1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Враховуючи вищезазначені норми закону, суд приходить до висновку, що спадщина у виді квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належить ОСОБА_3 з часу її відкриття, тобто з 07 вересня 2013 року, тому вона в силу норм ст. ст. 322, 360 ЦК України має обов`язок з утримання спадкового майна як його власник саме з цієї дати.

Той факт, що в даній квартирі відповідач не проживала не звільняє її від обов`язку з утримання майна, оскільки послуга з підтримання температури повітря у приміщеннях квартир надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем постачання незалежно від факту проживання в цій квартирі.

Разом з цим слід зазначити, що позивач звернувся до ОСОБА_3 як до власника квартири, а не як до спадкоємця, тому вимога позивача про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за період з 01 травня 2013 року по 07 вересня 2013 року в сумі 99 грн 05 коп. не підлягає задоволенню. ОСОБА_4 також не може нести відповідальність за дії попереднього власника.

Посилання відповідача на відсутність договірних відносин до січня 2016 року щодо надання житлово-комунальних послуг з позивачем суд вважає такими, що не ґрунтуються на законі.

Так, згідно ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у редакції на час виникнення спірних правовідносин, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути і їх виконавцем.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 20 Закону споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно п.3 ч.2 ст. 21 Закону виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Таким чином, законодавством передбачений двосторонній обов`язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (Постанова Верховного суду України від 30.10.2013 р. по справі 6-59цс13).

Крім того, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт ухилення позивача від укладення з ним договору про надання житлово-комунальних послуг з моменту виникнення права власності на дану квартиру. А керуючись ст. 631 ЦК України, в договорі від 26 січня 2016 року сторони обумовили, що умови цього договору застосовуються і до відносин між ними, що виникли до його укладення.

Не надано відповідачем доказів невиконання чи неналежного виконання підприємством обов`язків з надання житлово-комунальних послуг.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що її незаконно позбавили субсидії, що призвело до збільшення позовних вимог, не можуть бути предметом розгляду в межах цивільного провадження. Відповідач зазначила, що подала адміністративний позов з цього приводу до адміністративного суду, однак будь-яких судових рішень не надала.

Зважаючи на вказане, позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-283 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна Буд. 1, м. Шостка, Сумська область, р/р № НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 34113412) суму заборгованості за надані послуги з теплопостачання у період з 01.05.2013 року по 31.10.2017 року в розмірі 20056 грн 03 коп.

Стягнути у дольовому порядку з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шосткинське підприємство «Харківенергоремонт» (вул. Гагаріна Буд. 1, м. Шостка, Сумська область, р/р № НОМЕР_1 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код 34113412) сплачений при подачі позову судовий збір у відсотковому співвідношенні задоволених позовних вимог по 685 грн 61 коп. з кожного.

В іншій частині відмовити у задоволенні позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2019 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області Т.В.Литвинко