Ухвала суду № 86292262, 01.10.2019, Оболонський районний суд міста Києва

01.10.2019 Справа № 756/12793/19

Справа №756/12793/19

Провадження №2-/756/350/19

У Х В А Л А

1 жовтня 2019 року суддя Оболонського районного суду міста Києва Жук М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання повернути безпідставно сплачені грошові кошти,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом до ГУ ПФУ в м. Києві про зобов`язання повернути безпідставно сплачені грошові кошти.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.

Статтею 19 КАС України визначено предметну юрисдикцію адміністративних судів.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених п. п. 1-3 ч. 1 цієї статті.

Отже, адміністративні справи за позовами фізичних осіб з приводу рішень державного виконавця при примусовому виконанні постанов субєктів владних повноважень про накладення адміністративного штрафу не підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Враховуючи, що у адміністративному позові ОСОБА_2 оспорює дії та рішення державного виконавця під час примусового виконання постанови інспектора поліції про накладення на нього адміністративного штрафу, а не рішення місцевого суду як адміністративного суду у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, то такий позов відноситься до предметної юрисдикції окружного адміністративного суду.

Статтею 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено право особи на розгляд її справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Часиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення

Інтерпретація суті конструкції "суд, встановлений законом" викладена Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України". Так, ЄСПЛ наголосив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Правова позиція ЄСПЛ у вказаній справі дозволяє виокремити дві умови відповідності критерію "суд, встановлений законом": організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

З наведеного вище вбачається, що розгляд адміністративним судом з порушенням правил предметної юрисдикції є порушенням права особи на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та безумовною підставою для скасування ухваленого у справі рішення (ч. 1 ст. 318 КАС України).

Проте чинний КАС України не містить чіткого правового алгоритму дій судді на стадії відкриття провадження у справі у випадку подання позовної заяви з недотриманням норм, що регулюють предметну підсудність адміністративних справ.

Таким чином, застосуванню підлягає закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Так, за приписами п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відтак, зважаючи на те, що при вирішенні питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в м. Києві про зобов`язання повернути безпідставно сплачені грошові кошти встановлено, що справа належить до предметної юрисдикції (підсудності) окружного адміністративного суду, з метою недопущення порушення права позивача на справедливий суд (ч. 1 ст. 6 Конвенції) та уникнення причин для скасування рішення, яке буде ухвалене у справі, з підстав, встановлених ч. 1 ст. 318 КАС України, керуючись п. 6 ч. 7 КАС України, дійшов висновку про необхідність передати справу за підсудністю на розгляд окружному адміністративного суду.

Зважаючи на те, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудна) Окружному адміністративному суду міста Києва, її слід надіслати на розгляд цьому суду.

Керуючись ст. ст. 7, 19, 20, 29 КАС України, суддя,

у х в а л и в:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання повернути безпідставно сплачені грошові кошти передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя