Рішення № 86292113, 14.11.2019, Оболонський районний суд міста Києва

14.11.2019 Справа № 756/6953/17

Унікальний №756/6953/17

Провадження №2/756/501/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

за участі секретаря Пляса Б.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє від свого імені та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 , третя особа служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ТОВ « Агропрофіт», Київська міська державна адміністрація, третя особа: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ « «Агропрофіт» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє від свого імені та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 , третя особа служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17.01.2003 року між ТОВ «Агропрофіт» уклало з ТОВ « Еріо» договір купівлі-продажу нежитлового будинку, відповідно до умов якого ТОВ « Еріо» передало, а ТОВ «Агропрофіт»прийняло у власність будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу був посвідчений державним нотаріусом Першої київської державної нотаріальної контори Лазарєвою Л.І. і зареєстрований в реєстрі за № 10-197, а також право власності було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно за № 001669 від 10.02.2003 року. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва визнано недійсним рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 210 від 26.02.1990року в частині переведення будинку АДРЕСА_1 з жилого фонду в нежилий фонд. Таким чином ТОВ «Агропрофіт» є власником всього житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №67197348 від 02.09.2016р. Згідно листа КП « Житлосервіс Куренівка» від 06.02.2015 у вказаному будинку зареєстровано 19 осіб, які проживають у квартирах№4,8,11,15,18. Відповідачі зареєстровані в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , що підтверджується листом та довідкою форми №3 виданої КП « Житлосервіс Куренівка». Однак при здійсненні перевірки комісією з метою дотримання порядку реєстрації місця проживання та перебування мешканців даного будинку, було встановлено, що в квартирі НОМЕР_2 таНОМЕР_3 незаконно проживають відповідачі, які там не зареєстровані та користуються ними без належних правових підстав. Позивач вказує, що відповідачі перешкоджають позивачу користуватись та розпоряджатись квартирами НОМЕР_2,6 до квартир не впускають, при цьому документи, які б надавали їм право перебувати в спірних квартирах також не надають, що свідчить про незаконне перебування та користування відповідачами квартирами, власником якої є позивач. Оскільки відповідачі вчиняють активні дії, якими не допускають представників позивача до квартир, позивач вважає, що його права порушені та підлягають захисту в судовому порядку, шляхом зобов`язання відповідачів не чинити перешкоди в користуванні квартирою та зобов`язанні їх негайно звільнити квартири без надання іншого житла із звільненням від особистих речей.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити.

ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом до ТОВ « Агропрофіт», Київська міська державна адміністрація, третя особа: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та просить суд постановити рішення, яким визнати права власності на житлові приміщення - квартири НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в будинку по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що житловий будинок по АДРЕСА_1 віднесено до об`єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва на підставі рішення Київської міської ради від 02.10.2010р. №284/5096 « Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва.

20.12.1994 року між фондом комунального майна мінського району та Концерном « Релакс» був укладений договір купівлі- продажу будинку АДРЕСА_1 , в подальшому будинок перепродавався товарною біржою «Українська біржа нерухомості»( договір купівлі- продажу від 23.06.1997р)., потім ПП « Еріо»( договір купівлі - продажу від 09.01.2002р.) та ТОВ « Агропрофіт»( договір купівлі- продажу від 17.01.2003р.)

На травні 2006 року всі мешканці будинку, які залишилися проживати в даному будинку в тому числі і з ОСОБА_5 уклали договори із ПП « Еріо» на оренду з правом викупу квартир, строком на п`ять років.

Позивачка з членами сім`ї відверто користується даними квартирами та за власні кошти здійснили ремонт, тому має право на визнання права власності на дані приміщенням.

Представник позивача ТОВ « Агропрофіт» в судовому засіданні позовні вимоги первинного позову, підтримав та просив суд постановити рішення, яким позов задовольнити проти зустрічного позову заперечив, посилаючись на те, що право на укладення договору оренди з правом було надано Законом України « Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» від 25.12.2008року,тобто вже після того, як ОСОБА_5 та ПП « Еріо» нібито уклали договір. Однак відповідачем не надано докази ні нотаріального посвідчення, ні реєстрації, ні оплати грошових коштів. Окрім того позивачем надало копію договору оренди квартири НОМЕР_2 та взагалі не надано договір оренди квартири НОМЕР_3 на який вона посилається. На підставі вищевикладеного просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог про визнання права власності.

Представник позивача за зустрічним позовом просив суд постановити рішення, яким в задоволенні первинного позову відмовити, зустрічний задовольнити.

Представник третьої особи служби у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні суду пояснив, що права неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , жодним чином не порушуються, оскільки вона зареєстрована та проживає в квартирі НОМЕР_1 , однак жодного відношення не має до інших квартир.

Відповідач та третя особо в судове засідання повторно не з`явились. Судом про розгляд справи повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не повідомили. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Суд вислухавши доводи і заперечення учасників справи, які з`явились в судове засідання, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст.. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно із ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією Укораїни та законом.

17 січня 2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт» на підставі договору купівлі - продажу нежитлового приміщення, укладеного із Приватним підприємством «Еріо», придбало у власність нежитловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.7-8). Згідно п.9 даного Договору, покупець зобов`язується виконувати умови договору, передбачені в договорі купівлі-продажу державного майна, укладеного між Фондом комунального майна Мінського району м.Києва та концерном «Ралекс», посвідченого приватним нотаріусом КМНО Пасічник С.Г. 12.12.1994 року за реєстровим номером 1572.

Згідно Реєстраційного посвідчення № 001669 від 10 лютого 2003 року, яке міститься в матеріалах справи, право власності на нежитловий будинок по АДРЕСА_1 , у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, було зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт» в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна( а.с.9).

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 29.09.2004 року у справі № 2-216/04, яке міститься в матеріалах справи та набрало законної сили, задоволено частково позов ОСОБА_5 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУГУ МВС України в м. Києві, начальника відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУ МВС України в місті Києві Чайковського В.А., Київської міської державної адміністрації визнано недійсним рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 210, примусову реєстрацію, стягнення моральної шкоди, яким визнано не дійсним рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 210 від 26.02.1990 року в частині переведення будинку АДРЕСА_1 з житлового фонду в нежитловий, зобов`язано Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболонського РУ ГУ МВС України в м. Києві зареєструвати ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , в іншій частині позову відмовлено (а.с.12-13).

Отже, у позивача - ТОВ «Агропрофіт» за договором купівлі-продажу від 17.01.2003 року виникло право власності на об`єкт нерухомого майна -будинок АДРЕСА_1 з моменту передачі речі, яким в даному випадку суд рахує дату нотаріального посвідчення правочину - 17.01.2003 року.

Згідно листа КП « Житлосервіс Куренівка» від 06.02.2015 у вказаному будинку зареєстровано 19 осіб, які проживають у квартирах№4,8,11,15,18( а.с.14-15).

Відповідачі зареєстровані в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 , що підтверджується листом та довідкою форми №3 виданої КП « Житлосервіс Куренівка»( а.с.17).

Однак при здійсненні перевірки комісією з метою дотримання порядку реєстрації місця проживання та перебування мешканців даного будинку, було встановлено, що в квартирі НОМЕР_2 таНОМЕР_3 незаконно проживають відповідачі, які там не зареєстровані та користуються ними без належних правових підстав,що підтверджується актами( а.с.18-19).

Відповідно до змісту ст.ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема в ст.. 1 Протоколу № 1, передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватись своїм майном, не допускає позбавлення особи свого майна, кім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.

Суд приймає до уваги те, що відповідачі, будучи цілком обізнаними про існування нового власника будинку, будь-яких доказів на спростування доводів сторони позивача, зокрема, в частині законного користування ними спірними квартирами, суду не надали.

Зважаючи на те, що позивачем було доведено те, що він є законним власником на час розгляду даної справи, та відповідачі, проживаючи, користуючись та не допускаючи представників позивача до квартири, чинять в такий спосіб позивачу перешкоди, вважає, що позов в частині зобов`язання відповідачів не чинити перешкоди в користуванні квартирою є обґрунтованим, законним та доведеним, в зв`язку з чим підлягає задоволенню.

ОСОБА_5 звернулася з зустрічним позовом до ТОВ « Агропрофіт», Київська міська державна адміністрація, третя особа: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно та просить суд постановити рішення, яким визнати права власності на житлові приміщення - квартири НОМЕР_2 та НОМЕР_3 в будинку по АДРЕСА_1 посилаючись на укладені договори із ПП « Еріо» на оренду з правом викупу квартир.

Як передбачено ч.1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Згідно зі ст. 811 ЦК України, договір оренди житлового приміщення укладається виключно в письмовій формі, проте нотаріальному посвідченню він не підлягає. Обов`язковому нотаріальному посвідченню підлягає тільки договір оренди житла з викупом.

Суд не приймає до уваги дані договори оренди, оскільки вони надані суду в копіях,окрім того не містять нотаріального посвідчення, тому не може визнавати вказані договори належними доказами у справі, оскільки відсутні їх оригіналу, що є підставою для визнання таких доказів неналежними.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову про визнання права власності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , яка діє від свого імені та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_6 , третя особа служба у справах дітей Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення- задовольнити.

Усунути перешкоди товариству з обмеженою відповідальністю «Агропрофіт`в користуванні та розпорядженні майном шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з квартири НОМЕР_2 та квартири НОМЕР_3 по АДРЕСА_1 без надання іншого житла та звільнення від особистих речей.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ТОВ « Агропрофіт», Київська міська державна адміністрація, третя особа: Оболонський районний відділ державної виконавчої служби м. Києва головного територіального управління юстиції про визнання права власності на нерухоме майно залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Луценко