Рішення № 86289462, 02.12.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6787/19

Провадження №2/461/1442/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова у складі:

головуючого судді Зубачик Н.Б.,

секретаря судових засідань Пелех О.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львовіцивільну справу у порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (79039, м. Львів, вул. Золота, 42) про скасування рішення комісії ПАТ «Львівгаз», відновлення газопостачання (розподіл) природного газу та стягнення матеріальної та моральної шкоди–

в с т а н о в и в:

06.09.2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким скасувати рішення комісії АТ «Львівгаз» від 10.04.2019 року, згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС №15/04-Н від 10.04.2019 року про донарахування їй вартості спожитого природного газу за період з 29.08.2018 року по 28.02.2019 року, в обсязі 2 785,22 куб.м, на суму 30 871,19 грн., відновити газопостачання (розподіл) газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з АТ «Львівгаз» збитки в розмірі 934,7 грн., моральної шкоди в розмірі – 4000 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі – 7680 грн.

Відповідно до заяви представника позивача від 26.11.2019 року, позовні вимоги було збільшено в частині стягнення з АТ «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 суми збитків за період липень – листопад 2019 року в розмірі 5887,92 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які АТ «Львівгаз» надає за адресою: АДРЕСА_1 . Власником даного помешкання є ОСОБА_1

28.02.2019 року представники АТ «Львівгаз» прибули до її помешкання та здійснили демонтаж засобу вимірювальної техніки (лічильника газу) Метрікс G-4 №234301, 1997 року випуску, для проведення періодичної повірки. На період зняття лічильника газу, працівниками АТ «Львівгаз» було встановлено інший лічильник газу з обмінного фонду.

Позивач зазначає, що всупереч нормам Кодексу ГРС, газовий лічильник Метрікс G-4 №234301, 1997 року випуску, протягом його експлуатації, жодного разу не був повірений. Окрім того, відповідно до Кодексу ГРС, у разі виявлення у побутового споживача пошкодження лічильника газу та/або його пломб на ньому, та/або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу розрахунки за актом про порушення не здійснюються за період після дати прострочення періодичної повірки лічильника у випадку недотримання з вини Оператора ГРМ строків періодичної повірки лічильника газу. Зазначає, що працівниками АТ «Львівгаз» після демонтажу лічильника газу 28.02.2019 року, його повірку взагалі не було здійснено.

05.03.2019 року, комісією з проведення експертизи ПЛГ у Сервісному центрі АТ «Львівгаз» проведено експертизу побутового газового лічильника Метрікс G-4 №234301. Як вбачається з акту експертизи ЗВТ та/або пломби №284 від 05.03.2019 року, споживачем згідно даного акту виступає ОСОБА_1 , яка споживає газ за адресою: АДРЕСА_1 . Експертизою встановлено: часткове пошкодження заводської пломби знизу; пошкодження захисного покриття під кришкою механізм; виявлено залишки бруду на захисному клапані кришки лічильного механізму. В акті також зазначено, що ОСОБА_1 при проведенні експертизи була відсутня, проте зазначає, що її жодним чином не повідомлялося про дату і час проведення останньої.

Зокрема позивач вказує, що до проведення демонтажу лічильника акт про порушення не складався, а часткове пошкодження заводської пломби, пошкодження захисного покриття під кришкою механізму - це порушення, яке виявляється при зовнішньому огляді лічильника, не потребує його розкриття, а тому не могло бути не поміченим.

05.03.2019 року, представниками оператора ГРМ складено акт про порушення, зокрема, про несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки. Окрім цього, позивач зазначає, що відповідно до Кодексу ГРС, акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача в двох примірниках, один з яких залишається у споживача, який має право внести до акта про порушення свої зауваження. Як вбачається з копії акту про порушення, споживач була відсутньою при складанні такого, а відтак вважає, що такий складений із порушенням вимог Кодекс ГРС.

На підставі акту про порушення №1606 від 05.03.2019 року, рішенням комісії відповідача з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, викладеного у витягу з протоколу №15/04-Н від 10.04.2019 року вирішено провести дорахунок вартості спожитого природного газу за період з 29.08.2018 р. по 28.02.2019р. в обсязі 2785,22 куб.м на суму 30871,19 грн. Позивач зазначає, що при розгляді акту про порушення комісією було не дотримано вимог кодексу ГРС, зокрема щодо повідомлення споживача про час та дату засідання комісії. Більше того, у витязі з протоколу засідання комісії зазначено недостовірну інформацію, зокрема про присутність позивача при складанні акту про поручення.

Відтак, дії відповідача по складанню акта про порушення від 05.03.2019 року позивач вважає неправомірними, а рішення комісії щодо донарахування вартості спожитого газу від 10.04.2019 року незаконним, оскільки такі суперечать нормам Кодексу газорозподільних систем та порушують її права як споживача.

Згідно акту про припинення газопостачання та пломбування запірних пристроїв №124-6/19, 08.07.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками АТ «Львівгаз» було припинено газопостачання у зв`язку із несвоєчасним та/або неповною оплатою послуг, згідно договору розподілу природного газу. Позивач звертає увагу суду на те, що жодної заборгованості за надані послуги АТ «Львівгаз» у неї немає.

Окрім того, Кодексом ГРС передбачено, що у разі безпідставного припинення газопостачання споживачу з вини Оператора ГРМ, він відшкодовує споживачу вартість або об`єм недовідпущеного природного газу або планового місячного об`єму споживання на відповідний період. Позивач зазначає, що оскільки не було правових підстав для припинення газопостачання до помешкання споживача, просить стягнути з відповідача суму збитків за період липень – листопад 2019 року в розмірі 5887,92 грн. та 4000 грн. моральної шкоди, яка полягає в тому, що відсутність газопостачання в квартирі створює постійну стресову ситуацію не лише для позивача, а й для її сім`ї.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 09.09.2019 року у даній справі відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні.

Відповідно до результатів розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя №75 від 10.10.2019 року, суддю Городецьку Л.М. звільнено у відставку, тому справа була повторно розподілена автоматизованою системою документообігу суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 року визначено головуючого суддю Зубачик Н.Б.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.10.2019 року суддею Зубачик Н.Б. справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, зіславшись на обставини та факти, викладені у позовній заяві. Просили позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача АТ «Львівгаз» Бандирський А.С., який діє на піставі довіреності №007.1Др-274-1019 від 28.10.2019 року, в судовому засіданні у задоволенні позову просив відмовити. Свою позицію мотивував тим, що позивач приєдналась до умов Типового договору розподілу природного газу і фактично є споживачем природного газу, відтак несе відповідальність згідно Кодексу ГРС за втручання в роботу газового лічильника. Оскільки працівниками АТ «Львівгаз» було виявлено порушення, тому позивачу було проведено донарахування.

Окрім того, представник відповідача подав заяву про поновлення пропущеного стоку для подачі відзиву на позов, оскільки такий був пропущений відповідачем у зв`язку із складністю справи, значним обсягом інформації, яку необхідно було опрацювати, збором та підготовкою доказів, а також браком висококваліфікованих спеціалістів.

Разом з тим, представник відповідача подав клопотання про виклик свідків – працівників АТ «Львівгаз», якими проводилася експертиза газового лічильника.

Щодо клопотання представника відповідача про виклик свідків, а саме працівників АТ «Львівгаз», якими проводилася експертиза газового лічильника, суд враховує наступне. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи (ч. 1 ст. 69 ЦПК України). При цьому, працівники АТ «Львівгаз», при проведенні експертизи газового лічильника, було складено акт експертизи ЗВТ №284 від 05.03.2019 року, у якому зазначена інформація щодо проведення такої. Представник відповідача не надав суду належних пояснень щодо того, які саме покази осіб, які проводили експертизу, можуть мати значення для розгляду справи та які не внесені до акту про проведення експертизи. Тому, у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідків суд вважає за необхідне відмовити.

Розглянувши клопотання представника відповідача про поновлення пропущеного стоку для подачі відзиву на позов, суд дійшов висновку, що у задоволенні такого слід відмовити, з огляду на наступне. В матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що представником АТ «Львівгаз» 13.08.2019 року отримано ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками /а.с.36/. Останнім днем для подання відзиву було 28.08.2019 року. Отже, відповідачем подано відзив з порушенням 45 днів. Окрім того, доводи представника відповідача щодо причин пропущення строку не підтверджені жодними належними доказами, а підстави, наведені в клопотанні не є поважними для поновлення пропущеного строку. Відтак, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву, відзив на позов вважає за необхідне повернути відповідачу.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником, проживає в квартирі АДРЕСА_2 , що підтверджується Витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №168211684 від 28.05.2019 року.

ОСОБА_1 є споживачем послуг з розподілу природного газу, які АТ «Львівгаз» надає за вказаною адресою.

З матеріалів справи вбачається, що 28.02.2019 року працівниками АТ «Львівгаз» за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено демонтаж засобу вимірювальної техніки для подальшої його планової повірки.

05.03.2019 року працівниками АТ «Львівгаз» складено акт №284 експертизи ЗВТ лічильника газу Метрікс G-4 №234301, 1997 року випуску, з показами 33446,47 куб.м та виявлено втручання в роботу ЗВТ /а.с.16/.

05.03.2019 року працівниками АТ «Львівгаз» було складено акт про порушення № 1606, засвідчений підписами представників АТ «Львівгаз», з відміткою про відсутність споживача, в якому зазначено: «Несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (часткове пошкодження заводської пломби знизу; пошкодження захисного покриття під кришкою механізм; виявлено залишки бруду на захисному клапані кришки лічильного механізму)», а також вказано про проведення фотофіксації /а.с.22/.

На підставі цього акту, рішенням комісії відповідача з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, викладеного у витягу з протоколу №15/04-Н від 10.04.2019 року прийнято рішення про проведення донарахування позивачеві вартості спожитого природного газу, за період з 29.08.2018 року по 28.02.2019 року, в обсязі 2 785,22куб.м, на суму 30 871,19 грн.

Однак дії відповідача по складанню вищевказаного акту про порушення, на думку суду, є неправомірними з огляду на наступне.

Порядок складення актів про порушення регулюється положеннями глави 5 розділу XI Кодексу ГРС.

Відповідно до п.1, 2, 3 розділу 5 глави XI Кодексу ГРС, у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Однак, позивач дізналася про існування акту про порушення №1606 від 05.03.2019 року лише при отриманні листа АТ «Львівгаз» №Рв-62790-0619 від 11.06.2019 року, тобто фактично через більш ніж три місяці з моменту демонтажу лічильника.

Жодних доказів про повідомлення позивача щодо розгляд акту, суду не надано. Підпис ОСОБА_1 або іншої незаінтересованої особи в акті відсутній, такий не містить відмітки про відмову споживача від підпису.

Крім того, 28.02.2019 року працівниками АТ «Львівгаз» демонтаж засобу вимірювальної техніки - лічильника газу проведено з метою проведення повірки.

Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС повірка лічильника газу - це встановлення придатності до застосування лічильника газу на підставі результатів контролю його метрологічних характеристик, що здійснюється в установленому законодавством порядку. Тобто завданням повірки є перевірка лічильника на його придатність до використання. При проведенні повірки наявність пломб не перевіряється та не встановлюється факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, це не входить в повноваження органу повірки. Такий контрольний огляд проводиться, якщо повірка відбувається на місці встановлення лічильника. Фото та відео зйомка під час повірки не проводиться, не передбачено Кодексом ГРС.

Згідно п. 3.1 Положення «Про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті», лічильники газу під час експлуатації підлягають експертизі, у випадках: виявлення представником газопостачальної (газотранспортної) організації невідповідності показів лічильника об`ємам газу, використаних газовими приладами та пристроями споживача; ознак порушень конструкції лічильника газу, у тому числі справності лічильного механізму, або порушень у роботі лічильника; ознак зняття мастичних пломб або порушення повірчого тавра; зриву або пошкодження пломб газопостачальної (газотранспортної) організації на лічильнику газу або на патрубках лічильника; пристроїв, які застосовані для навмисного заниження показів лічильника газу.

Пунктами 3.3.3.1. - 3.3.3.4. даного Положення передбачено, що комісія проводить зовнішній огляд лічильника газу на предмет відповідності фактичного стану лічильника ознакам, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу. Результати огляду заносять до акту експертизи лічильника газу. Форму акта експертизи лічильника газу наведено в додатку. Після зовнішнього огляду комісією перевіряються: відповідність місць фактичного розташування пломб місцям, зазначеним в акті про демонтаж лічильника газу; цілісність та місцезнаходження пломб, а також ознак порушень, зазначених в акті про зняття лічильника газу, цілісність заводського та повірчого тавра на лічильнику газу, цілісність відлікового механізму та корпусу лічильника газу; цілісність конструктивних елементів вихідного патрубка лічильника газу; наявність сторонніх предметів у середині лічильника газу; відповідність маркування лічильника газу нормативно-технічній документації.

Після виконання вищевказаних робіт, проводиться позачергова повірка згідно з ДСТУ 2708-99 "Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення". Результати огляду та позачергової повірки фіксуються в акті експертизи. Акт експертизи підписується всіма членами комісії, а також споживачем або його вповноваженою особою.

Однак, вказані норми Закону відповідачем не дотримані, що свідчить про поверхневий підхід представників АТ «Львівгаз» при складенні спірного акту про порушення.

Таким чином, необхідно визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» щодо складання акту про порушення від 05.03.2019 р. за №1606.

А відтак, недійсний акт не надає підстав для його задоволення та здійснення донарахування вартості і обсягів не облікованого споживання природного газу, оскільки не може вважатися таким, що підтверджує виявлення порушення. Така ж правова позиція сформована Верховним Судом в постанові від 17.04.2019 р. №720/479/17.

Недотримання вимог порядку складення акту про порушення спричиняє його недійсність та відповідно позбавляє комісію оператора ГРМ підстав для його задоволення і здійснення донарахування, що також висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2018 р. №914/1178/17 та від 12.04.2018 р. №904/4320/17.

Окрім викладеного, на думку суду, не доведено факту втручання саме споживачем ОСОБА_1 в роботу газового лічильника та наявності наслідків у вигляді заниження обсягів споживання газу.

Так, відповідно до п.п. 3 п.1 Глави 2 розділу XI Кодексу ГРС, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, зокрема належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

Відповідно до глави 1 розділу І Кодексу ГРС, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Отже, для покладення відповідальності відповідачем має бути доведено, що саме позивач втрутилась в роботу лічильника газу, що призвело до часткового пошкодження заводської пломби знизу та пошкодження захисного покриття під кришкою механізму і це призвело до утворення не облікованого природного газу.

Верховний Суд в постанові від 04.04.2019 р. №535/868/18 щодо несанкціонованого втручання висловив правову позицію про те, що суди попередньої інстанції обґрунтованого виходили із того, що позивач не довів достатніми та допустимими доказами факт вчинення відповідачем правопорушення на ринку природного газу щодо несанкціонованого відбору природного газу, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра лічильника газу, що впливає на результати вимірювання, або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу (тобто знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку).

Перерахунок (донарахування) об`ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування здійснюється у випадку доведеності пошкодження лічильника газу або робота комерційного ВОГ чи його складових у позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно.

В даному випадку АТ «Львівгаз» не доведено вчинення ОСОБА_1 таких дій, зокрема, в акті про порушення від 05.03.2019 року встановлено лише факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, однак не доведено та не встановлено факту впливу стороннього фактору на результати вимірювання або викривлення даних обліку приводного газу.

Так, у постанові від 24.10.2019 р. №914/2384/17 щодо несанкціонованого втручання споживача в роботу ЗВТ, Верховний Суд вказав таке: «Проаналізувавши зміст вказаного положення, слід констатувати правильність висновку суду першої інстанції про те, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, наявності наскрізного отвору у корпусі лічильника споживача, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу».

Враховуючи таке, у АТ «Львівгаз» не було підстав для покладення у вину позивача здійснення порушення, як і факту самого несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ.

Недотримання вимог порядку складення акту про порушення спричиняє його недійсність та відповідно позбавляє комісію оператора ГРМ підстав для його задоволення і здійснення донарахування, що також висловлено Верховним Судом у постановах від 04.04.2018 р. №914/1178/17 та від 12.04.2018 р. №904/4320/17.

Згідно ст.1, п.6 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. (ч. 1 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Суд вважає, що позивач обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст.15, 16 ЦК України, звернувся до суду за захистом своїх прав, як споживач.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд, встановивши повно та всебічно обставини справи, дослідивши, врахувавши та надавши оцінку всім поданим сторонами доказам за своїм внутрішнім переконанням на предмет їх належності, достовірності та достатності, дійшов до висновку, що необхідно визнати неправомірними дії АТ «Львівгаз» щодо складання акту про порушення від 05.03.2019 року за №1606, і як наслідок неоюхідно визнати незаконними і скасувати рішення комісії від 10.04.2019 року, викладене у витязі з протоколу №15/04-Н засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС, про донарахування ОСОБА_1 вартості спожитого природного газу за період з 29.08.2018 року по 28.02.2019 року, в обсязі 2 785,22куб.м , на суму 30 871,19 грн.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз`яснення, яке міститься у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5, під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне – за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого – спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до правил ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди предметом доказування є не тільки факт неправомірних дій (бездіяльності), а також виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) та заподіяння шкоди.

Отже, звертаючись до суду, позивач має довести, яких саме втрат немайнового характеру (моральну шкоду) він зазнав, та яке саме їх матеріальне вираження. Недоведеність позивачем зазначених обставин у справі є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги.

Таким чином, оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, а також враховуючи те, що позивачем не надано об`єктивних та переконливих доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди у причинному зв`язку з діями відповідача, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог позивача щодо стягнення заявленої нею суми моральної шкоди з відповідача, а відтак у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Згідно п. 2 гл. 6 розділу XI Кодексу ГРМ зазначено, що перерахунок наданих послуг Оператора ГРМ та компенсація завданих споживачу збитків здійснюються зокрема, у разі безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) споживачу з вини Оператора ГРМ він відшкодовує споживачу вартість або об`єм недовідпущеного природного газу, що обчислюється, виходячи з підтвердженого обсягу природного газу (норма застосовується щодо споживачів, що не є побутовими) або планового місячного об`єму споживання (норма застосовується щодо споживачів, що є побутовими) на відповідний період за договором розподілу природного газу та з урахуванням періоду безпідставного припинення газопостачання.

Оскільки, у відповідача не було підстав для покладення у вину позивача здійснення порушення, як і факту самого несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, суд дійшов висновку, що припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_3 було безпідставним, а відтак з відповідач повинен відшкодувати понесену споживачем суму збитків.

Згідно гл.4 розділу IX Кодексу ГРМ плановий місячний об`єм споживання на відповідний період, розраховується, виходячи з групи споживання побутового споживача.

Позивач належить до 6 групи споживання згідно додатку №1 Кодексу ГРМ (24 куб.м на одну особу на 1 кв.м (Абоненти, що використовують газ для комплексного споживання (індивідуальне опалення та приготування їжі та/або підігрів води) в багатоквартирному будинку, з опалювальною площею до 64 м кв. включно), так як опалювальна площа становить 61 кв.м, наявний двохфункційний газовий котел та газова плита (підтверджується довідкою про фінансовий стан), тобто природний газ використовується для індивідуального опалення, приготування їжі та підігріву води.

Плановий місячний об`єм споживання газу, зокрема за період безпідставного припинення газопостачання за липень-листопад 2019р. становить:

липень 2019 р. - 24x2x61x2,03 % (місячна частка від планового річного об`єму споживання на липень) = 59,4 куб.м.

серпень 2019 р. - 24x2x61x2,60 % (місячна частка від планового річного об`єму споживання на серпень) = 76,1 куб.м.

вересень 2019 р. - 24x2x61x1,91% (місячна частка від планового річного об`єму споживання на вересень) = 55,9 куб.м.

жовтень 2019 р. - 24x2x61x5,41% (місячна частка від планового річного об`єму споживання на жовтень) = 158,4 куб.м.

листопад 2019 р. - 24x2x61x17,35% (місячна частка від планового річного об`єму споживання на листопад) = 508,1 куб.м.

Разом становить 59,4+76,1+55,9+158,4+508,1=857,9 куб.м.

Вартість газу, встановлена постановами Кабінету Міністрів України № 485 від 05.06.2019р, від 8 травня 2019 р. № 380 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. №293" та від 19 жовтня 2018 р. № 867 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу", а також Постанови НКРЕКП від 21.12.2018 №2001 «Про встановлення тимчасових тарифів для AT «УКРТРАНСГАЗ» на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на перший рік другого регуляторного періоду та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» та постанови НКРЕКП № 494 від 10.04.2017 р.

Відтак, згідно вищезгаданих постанов та інформації відображеної на офіційному сайті постачальника природного газу (TOB «Львівгаз збут») встановлена наступна вартість природного газу, а саме:

на липень 2019 р. – 7,07233 грн./куб.м.

на серпень 2019р. – 6,76221 грн./куб.м.

на вересень 2019р. - 6, 56552 грн./куб.м.

на жовтень 2019р. - 6, 29384 грн./куб.м.

на листопад 2019р. - 7, 064118 грн./куб.м.

Отже, збитки за період безпідставного припинення газопостачання становлять:

59,4 х 7,07233 = 420,1 грн. (збитки за липень 2019 р.);

76,1 х 6,76221 = 514,6 грн. (збитки за серпень 2019р.);

55,9 х 6,56552 = 367,01 грн. (збитки за вересень 2019р.);

158,4 х 6,29384 = 996,94 грн. (збитки за жовтень 2019р.);

508,1 х 7,06411 = 3 589,27 грн. (збитки за листопад 2019р.)

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути суму збитків за період безпідставного припинення газопостачання, згідно розрахунку, у розмірі 5 887,92 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 92 коп.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України до стягнення з відповідача підлягає судовий збір за дві немайнові та одну майнову вимогу у розмірі 5763 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 23, 1167, 1173, 1176 ЦК України, ст.ст. 3,12, 13,77-83, 89, 141, 258-259, 263-266 , 268 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» від 10.04.2019 року, згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРС №15/04-Н про донарахування ОСОБА_1 вартості спожитого природного газу за період з 29.08.2018 року по 28.02.2019 року, в обсязі 2 785,22куб.м, на суму 30 871,19 грн.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» відновити газопостачання (розподіл) газу до будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» на користь ОСОБА_1 суму збитків за період безпідставного припинення газопостачання у розмірі 5 887,92 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 92 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в користь держави, в особі ДСА України, судовий збір у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12.12.2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів вул. Золота, 42, (ЄДРПОУ 03349039).

Суддя Зубачик Н.Б.