Ухвала суду № 86288808, 10.12.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 10.12.2019

Справа № 320/5391/19

Провадження 1-кс/937/6394/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«10» грудня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Колодіної Л.В.,

за участі секретаря: Арифової Л.А.,

заявника – ОСОБА_1 ,

слідчого ГТУ ДБР в м.Мелітополі – Воронцова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мелітополя матеріали за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі Воронцова А.В., про закриття кримінального провадження №42018080000000441 від 28.11.2018 року,

В С Т А Н О В И В:

26 листопада 2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі, Воронцова А.В., про закриття кримінального провадження №42018080000000441 від 28.11.2018 року.

Скарга обґрунтована тим, що 28.11.2018 року за заявою ОСОБА_1 до ЄРДР було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, кримінальне провадження № 42018080000000441. Слідчі дії по цьому провадженню були проведені не в повному обсязі. 18.11.2019 року, слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління ТУДБР у м.Мелітополі Воронцовим А.В. було винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу злочину. Ця постанова є незаконною, передчасною та такою, що винесена з порушенням норм КПК з огляду на наступне. З наведеного у постанові обґрунтування вбачається, що слідчий Воронцов А.В. вважає що передбачена ч. 1 ст. 364 КК України кримінальна відповідальність службової особи настає лише за завдання потерпілому істотної шкоди яка «в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян» тобто виключно майнової шкоди. Проте ці висновки на думку заявника є хибними, оскільки у разі заподіяння поряд із матеріальними збитками і шкоди нематеріального характеру загальна шкода від злочину може визнаватись істотною навіть у випадку, коли зазначені збитки не перевищують 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На підставі цього заявник вважає, що істотною також визнається шкода, що полягає у заподіянні суспільно небезпечних наслідків нематеріального характеру, питання про істотність якої має вирішуватися з урахуванням конкретних обставин справи. Зокрема, істотною шкодою можуть визнаватися порушення охоронюваних Конституцією України чи іншими Законами прав та свобод людини і громадянина. Зазначені вище обставини доводять незаконність рішення слідчого Воронцова А.В. про закриття кримінального провадження. Також слідчим не проведено допиту жодного зі свідків. Крім того, слідчий Воронцов А.В. закрив кримінальне провадження керуючись протоколм допиту ОСОБА_2 , який з метою уникнення кримінальної відповідальності надав слідчому Воронцову А.В. недостовірні свідчення та документи, які слідчий Воронцов А.В. не перевірив у сукупності з іншими доказами. Оскаржувану постанову ОСОБА_1 отримав 25.11.2019 року, у зв`язку з чим встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк подання скарги не сплинув.

В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладенні в самій скарзі, на їх задоволенні наполягав.

Слідчий Воронцов А.В. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на обґрунтованість закриття кримінального провадження.

Суд, заслухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження №42018080000000441, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до ч.1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що прокуратурою Запорізької області 28 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000441 внесені відомості на підставі заяви ОСОБА_1 щодо зловживання службовим становищем слідчим в ОВС СУ ГУНП в Запорізькій області Кудиненком Н.М., а саме за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, та розпочато досудове розслідування.

18 листопалда 2019 року слідчим Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Воронцовим А.В., винесено постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000441 від 28 листопада 2018 у зв`язку з встановленням відсутності в діях складу кримінального правопорушення.

Згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Крім того, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

Проте, як вбачається, при винесенні оскаржуваної постанови слідчим, в порушення вимог ч. 2 ст. 9 КПК України щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, не надано належної правової оцінки обставинам, повідомленим заявником, та прийнято рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Крім того, викладені в оскаржуваній постанові обставини також не спростовують доводів скарги та не містять достатніх підстав для закриття кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження може бути оскаржено на досудовому провадженні.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Таким чином, слідчий суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на його розгляд сторонами кримінального провадження, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного, прийшов до висновку, що вказана постанова слідчого підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 91, 303-307, 309 КПК України,слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Мелітополі Воронцова А.В., про закриття кримінального провадження №42018080000000441 від 28.11.2018 року – задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, Воронцова А.В., від 18 листопада 2019 року про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018080000000441 від 28 листопада 2018 року.

Ухвалу суду та матеріали кримінального провадження направити до Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі, для організації проведення досудового розслідування та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Л.В. Колодіна