Ухвала суду № 86288300, 12.12.2019, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1957/14-к

Провадження № 1-кп/317/10/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Яркіної С.В.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатченко Ю.О.,

прокурора Узун В.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого адвоката Мініної І.М.,

потерпілої ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013080230002273 від 25.11.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні суду перебуває кримінальне провадження № 12013080230002273 від 25.11.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується в умисному невиконанні судового рішення, яке набрало законної сили, за наступних обставин.

16.11.2012 Запорізьким районним судом Запорізької області винесено рішення у справі № 2-4/2011 №/п 2/0810/3/2012, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_1 за свій рахунок відновити межу між земельними ділянками № 1 та № АДРЕСА_1 , згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія І-ЗП № 026264 від 05.04.1999 р.; відновити ширину земельної ділянки вздовж гаражу Трегуб з 13,70 м до 13 м, повернувши Трегуб ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , який є спадкоємцем 0,70 м земельної ділянки; відновити за власний рахунок паркан по межі між земельними ділянками № 1 та № 3 по АДРЕСА_1 , згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серія І-ЗП № 026264 від 05.04.1999 р.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22.01.2013 у справі № 22ц/778/282/13 рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.11.2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 15.02.2013 у відкритті касаційного провадження відмовлено.

У подальшому, Запорізьким районним судом Запорізької області, згідно з заявою стягувача – Трегуб ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 15.08.2013 видані виконавчі листи № 2-4/11 від 15.08.2013 про зобов`язання останнього вчинити певні дії.

27.08.2013 старшим державним виконавцем ВДВС Запорізького РУЮ Хмелевським Д.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-4/11 від 15.08.2013.

З моменту винесення 15.02.2013 ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ та до теперішнього часу жодних заходів, направлених на виконання рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 16.11.2012 ОСОБА_1 не вживає, чим не виконує рішення суду.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Мініна І.М. заявила клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а також у зв`язку з повним фактичним виконанням всіх зобов`язань, встановлених рішенням суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 клопотання захисника підтримав, просив його задовольнити та зазначив, що всі строки притягнення його до кримінальної відповідальності сплинули. Пояснив, що розуміє, що це не є реабілітуючою обставиною.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про закриття кримінального провадження. Зазначила, що рішення суду до теперішнього часу не виконано, так як потрібно.

Прокурор Узун В.К. у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, просила його задовольнити.

Суд, вислухавши думку всіх учасників провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання захисника обвинуваченого про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України підлягає задоволенню з наступних підстав.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 вказаного Кодексу, полягає в одному з таких, альтернативно зазначених у диспозиції діянь, як: невиконання (ухилення від виконання) вироку, ухвали, постанови, рішення суду або перешкоджання їх виконанню. За цією нормою матеріального права склад злочину є формальним, адже його об`єктивна сторона вичерпується вчиненням одного із зазначених у законі діянь - дії (перешкоджання) чи бездіяльність (невиконання). І саме з цього моменту злочин визнається закінченим. Невиконання судового акту – це бездіяльність, що полягає в незастосуванні заходів, необхідних для його виконання, за умови, якщо суб`єкт був зобов`язаний і мав реальну можливість виконати судовий акт.

Однією з форм (способу) невиконання судового рішення є пряма й відкрита відмова від його виконання, тобто висловлене в усній чи письмовій формі небажання його виконати.

Невиконання може мати і завуальований характер, коли зобов`язана особа хоча відкрито і не відмовляється від виконання судового акту, але вживає певних зусиль, які фактично роблять неможливим його виконання.

Зазначене узгоджується з позицією суду, яка викладена у Постанові Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі № 319/841/16-к.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, є триваючим злочином, оскільки особа, будучи зобов`язаною рішенням суду, яке набрало законної сили, вчинити певні дії, умисно утрималася від їх учинення, тобто об`єктивна сторона злочину полягає у формі протиправної бездіяльності, яка тривала протягом певного періоду часу.

З досліджених матеріалів кримінального провадження вбачається, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Запорізького РУЮ Запорізької області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-4/2011 від 15.08.2013, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області, про зобов`язання ОСОБА_1 відновити ширину земельної ділянки вздовж гаражу Трегуб з 13,70 м до 13 м, повернувши Трегуб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який є спадкоємцем 0,70 м земельної ділянки.

27.08.2013 старшим державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа.

27.09.2013 старшим державним виконавцем здійснено виїзд з метою перевірки виконання рішення, під час якого встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт. Також старшим державним виконавцем, керуючись ст.ст. 11, 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду.

14.10.2013 старшим державним виконавцем направлено Вимогу ОСОБА_1 відновити ширину земельної ділянки вздовж гаражу Трегуб з 13,70 м до 13 м, повернувши Трегуб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який є спадкоємцем 0,70 м земельної ділянки.

21.10.2013 старшим державним виконавцем повторно здійснено виїзд з метою перевірки виконання рішення, під час якого встановлено, що рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт. Також старшим державним виконавцем, керуючись ст.ст. 11, 89, 90 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 за невиконання рішення суду.

На підставі вищевикладених обставин, у зв`язку з тим, що боржником рішення суду не виконано, в.о. начальника ВДВС Запорізького РУЮ Запорізької області Брєй ОСОБА_7 . 21.10.2013 начальнику Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області направлено подання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 382 КК України за невиконання рішення суду на підставі виконавчого листа № 2-4/2011 від 15.08.2013, виданого Запорізьким районним судом Запорізької області, про зобов`язання ОСОБА_1 відновити ширину земельної ділянки вздовж гаражу Трегуб з 13,70 м до 13 м, повернувши Трегуб ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , який є спадкоємцем 0,70 м земельної ділянки.

Вказане подання 25.11.2013 зареєстровано у Журналі єдиного обліку Запорізького РВ УМВС України в Запорізькій області (Т. 1 а.с. 145-146).

У зв`язку з викладеним суд приходить до висновку, що злочин вважається закінченим саме з цього моменту.

Окрім того, в матеріалах кримінального провадження міститься Акт державного виконавця від 17 жовтня 2014 року про виконання рішення суду (Т. 3 а.с. 176).

Таким чином, суд приходить до висновку, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до злочинів середньої тяжкості, з дня вчинення злочину минули, визначені ч. 1 ст. 49 КК України, строки давності (п`ять років), ОСОБА_1 не ухилявся від досудового слідства та суду та не вчинив нового злочину.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження закриттю.

В рамках кримінального провадження потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 , який потрібно залишити без розгляду, роз`яснивши потерпілій ОСОБА_4 , що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, не є реабілітуючою підставою, а тому, в разі її звільнення, потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ст.ст. 286, 288, 350, 369-372, 376, 392 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – адвоката Мініної І.М. про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України – задовольнити.

Кримінальне провадження № 12013080230002273 від 25.11.2013 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України закрити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду у встановленому законом порядку протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя С.В. Яркіна