Ухвала суду № 86286970, 11.12.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/927/19

2/379/690/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 року м.Тараща

Суддя Таращанського районного суду Київської області Зінкін В.І., розглядаючи матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області, Державної казначейської служби України, треті особи: Національна поліція України, Уповноважений Верховної ради з прав людини про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2019 справа для розгляду передана судді Зінкіну В.І..

Однак, 11.10.2019 суддею Зінкіним В.І. до вирішення питання про прийняття справи до свого провадження та призначення судового розгляду, подана заява про самовідвід з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, оскільки обставиною, яка унеможливлює його участь в розгляді даної цивільної справи в якості головуючого є те, що ним неодноразово виносилися ухвали, як слідчим суддею у справах за скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (т.1 а.с.107-119, 123-125), на які посилаються позивачі як на підставу позовних вимог, що, в свою чергу, може слугувати виникненню конфлікту інтересів при розгляді даної справи і можливому подальшому звинуваченні головуючого в упередженому ставленні до сторін, неупередженості судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вимога "безсторонності", згідно з прецедентною судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Білуха проти України", "Салов проти України", "Мироненко проти України", "Фельдман проти України") характеризується двома критеріями: по-перше, суд (суддя) повинні бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи; по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто, суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності.

Важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").

Довіра це суб`єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв`язку з цим викликають недовіру до суду.

При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.

Відповідно до п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та соціальної ради ООН 27.07.2006 року №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з`їздом суддів України 22.02.2013 року, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат справи.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Положеннями ч. 1 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про самовідвід може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 40 ЦПК України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала.

Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що заяву судді Зінкіна В.І. про самовідвід слід задовольнити.

Керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Рішенням Конституційного Суду № 19-рп/2004 від 01.12.2004, ст.ст. 36, 39, 40, 41, 247 ч. 2, 261, 353 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, рішеннями Європейського Суду з прав людини, Справа "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9.11.2006 року, Справа «Мироненко та Мартиненко проти України» від 10.12.2009 року № N 4785/02,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву про самовідвід головуючого – судді Зінкіна В.І. у цивільній справі № 379/927/19 номер провадження 2/379/690/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Київській області, Головного управління Державної казначейської служби у Київській області, Державної казначейської служби України, треті особи: Національна поліція України, Уповноважений Верховної ради з прав людини про відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Справу передати до канцелярії Таращанського районного суду Київської області для повторного автоматизованого розподілу справи в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяВ. І. Зінкін