Ухвала суду № 86285645, 11.12.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"11" грудня 2019 р. Справа № 363/5157/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., за участі секретаря Дехтяренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіної Альони Миколаївни, третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання незаконними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

10 грудня 2019 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіної Альони Миколаївни, третя особа: Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання незаконними та скасування постанови та акту державного виконавця про передачу майна в рахунок погашення боргу.

Позивач просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Картошкіної М.М. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28.02.2019 року ВП № 57294512 та Акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 28.02.2019 року ВП № 57294512, а саме Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , та реалізованого в процедурі примусового виконання виконавчого листа № 2-1730/2010 виданого Вишгородським районним судом Київської області 20.08.2010 року; скасувати рішення приватного нотаріуса Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Загвоздіної Альони Миколаївни від 11.04.2019 року, індексний номер 46416951, номер запису про право власності № 31128425, згідно з яким проведено державну реєстрацію на нерухоме майно - Ѕ частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Разом із позовною заявою, представником позивача було подано заяву про забезпечення позову в якій останній просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2 здійснювати дії щодо примусового входження в квартиру АДРЕСА_1 ; накладенням арешту на майно, законним власником якого є ОСОБА_1 , а саме Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 , що на праві власності зареєстрована за ОСОБА_2 ; зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 57294512 відкритому на підставі виконавчого листа 2-1730/2010 виданого Вишгородським районним судом Київської області від 20.08.2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Ознайомившись з матеріалами цивільної справи та заяви про забезпечення позову, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Як зазначається Пленумом Верховного Суду України у Постанові № 9 від 22 грудня 2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів або пов`язаних із ними інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом досліджено указану заяву про забезпечення позову та встановлено, що заявником не наведено жодних підстав які б свідчили, що не вжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення, доводи заяви зводяться виключно до припущення.

Таким чином, у зв`язку з тим, що представник позивача не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною та необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.

Керуючись статтями 149-153, 353 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Б. Баличева