Рішення № 86285198, 11.12.2019, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1939/19

Номер провадження 2/289/640/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2019 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Галькевич Ю.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Радомишльської міської ради Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

21.11.2019 позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом вказуючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивачів ОСОБА_4 , після смерті останнього відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 3,01 га, що знаходиться на території Кичкирівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №238590.

Позивачі не звернулися своєчасно до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини по причині проблем зі здоров’ям та необхідністю тривалого лікування, в тому числі проведення операції ОСОБА_4 , який після оперативного лікування був позбавлений можливості деякий час пересуватися, в подальшому необхідний був час для реабілітації, що підтверджує наданими копіями медичних документів. ОСОБА_2 також змушена була регулярно звертатися за медичною допомогою, так як після смерті батька на фоні переживань у неї загострилася хронічна хвороба, що підтверджує наданими копіями медичних документів, в зв`язку з чим позивачі просять визначити їм додатковий строк два місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою від 22.11.2019 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.12.2019.

В підготовче засідання позивачі не з`явилися, подали до суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідач в судове засідання не з`явився, направив суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності його представника на підставі наявних доказів та не заперечує проти його задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання позову відповідачем суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Застосовуючи вказану норму процесуального права, суд враховує роз`яснення, що надані Пленумом Верховного Суду України у Постанові від 12.06.2009 №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", зокрема в абзаці 3 пункту 24, в частині того, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Зважаючи на те, що відповідач подав письмову заяву, якою безумовно визнав позовні вимоги, суд приймає визнання відповідачем позову. При цьому, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Так, судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються спадкоємцями першої черги за законом після смерті їх батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак пропустили строк для прийняття спадщини по причині проблем зі здоров’ям.

Згідно інформації, наданої 27.11.2019 Радомишльською державною нотаріальною конторою Житомирської області, ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини, заявами про відмову від прийняття спадщини або заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не звертався. Спадкова справа щодо майна ОСОБА_4 не заводилась.

Як вбачається з повідомлення Радомишльської міської ради Житомирської області від 29.11.2019, у останньої відсутні відомості про спадкоємців ОСОБА_4 , які проживали з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також малолітніх, неповнолітніх, недієздатних або цивільна дієздатність яких обмежена спадкоємців.

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до частини першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За змістом частин першої та третьої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцями поважними, а позов задовольнити і визначити позивачам додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.10-13, 76-81, 206, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1221, 1223, 1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Радомишльської міської ради Житомирської області ( Соборний майдан, 12, м. Радомишль, Житомирська обл., 12201, код ЄДРПОУ 25923935) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як спадкоємцям за законом, додатковий строк тривалістю два місяці починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Житомир.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15 Розділу ХII «Перехідні положення» ЦПК України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н. С. Сіренко

Згідно з оригіналом

Суддя Н. С. Сіренко

"___" _____ 20 __

(дата засвідчення копії)