Рішення № 86284544, 05.12.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18316/19

Провадження № 2/161/4264/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

05 грудня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кирилюк В.Ф.

секретаря – Самолюк І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Луцьку в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивує тим, що 25.10.2017 року приватним нотаріусом Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис з приводу стягнення грошових коштів у сумі 113115 доларів США 05 центів, що еквівалентно 2950000 гр. 12 коп., які є його боргом за кредитним договором №VO21GA0000000069 від 21.07.2008 року, укладеним між ним та ПАТ КБ «Приват Банк». Вказує, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не повідомляв нотаріуса про те, що розмір заборгованості не є безспірним, а нотаріус не врахував та не перевірив факт наявності чи відсутності спору щодо заборгованості.

Вказує також, що на момент винесення виконавчого напису було ухвалено рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.03.2010 року та звернуто стягнення на житловий будинок із земельною ділянкою в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 54878,90 доларів США. Виконання рішення суду проведено шляхом реалізації заставленого майна через прилюдні торги, а виручені кошти пішли на погашення заборгованості. Таким чином, вважає виконаним зобов`язання по кредитному договору.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №10126 вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 25.10.2017 року про стягнення грошових коштів в сумі 2953000,12 грн. з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором №VO21GA0000000069 від 21.07.2008 року.

Провадження у справі відкрито згідно ухвали суду від 04.11.2019 року, судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження призначено на 05.12.2019 року.

До початку розгляду справи представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.07.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №VO21GA0000000069 (а.с. 12-14).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.03.2010 року звернуто стягнення на житловий будинок та земельну ділянку в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №VO21GA0000000069 від 21.07.2008 року в розмірі 54878,90 доларів США (а.с. 15-17).

25.10.2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис р.н. №10126 за заявою відповідача (а.с. 10).

Виконавчим написом стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 21.07.2008 року суму в розмірі 2953000,12 грн.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вбачається, що виконавчим написом здійснено повторне позасудове стягнення боргу, що уже стягувався в судовому порядку. За таких умов, правові підстави щодо стягнення боргу відсутні.

Відповідно до ст.88 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до ст.5 ЗУ «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону та відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України.

Відповідно до ст.7 ЗУ «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України.

Відповідно до ст.46 ЗУ «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до п.3.3 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» «Порядку вчинення нотаріальний дій», що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Отже, нотаріус, при вчиненні виконавчого напису, не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотриманні стягувачем вимог закону щодо трирічного строку на звернення про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на позов, чим порушив норми ст.88 ЗУ «Про нотаріат».

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, станом на 24.05.2017 року Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України N 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема, кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

За таких умов, нотаріус взагалі не мав права вчиняти виконавчий напис за кредитним договором.

Відповідно до правової позиції ВСУ, що була висловлена ним в постанові від 05.07.2017 року у справі 6-887цс17 з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Аналіз наведених обставин в їх сукупності свідчить про відсутність у нотаріуса підстав для висновку про безспірність заборгованості та правових підстав для вчинення виконавчого напису в цілому. В зв`язку з чим, виконавчий напис не міг бути вчинений.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, а оспорюваний виконавчий напис слід визнати таким, що не підлягає до виконання.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з АТ КБ «ПриватБанк» в користь позивача слід стягнути 768,40 грн. судового збору.

На підставі ст.61 Конституції України ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст.4, 5, 7, 46, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», керуючись, ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 25.10.2017 року, зареєстрований в реєстрі за № 10126, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною щодо стягнення грошових коштів у сумі 2953000,12 грн. з громадянина ОСОБА_1 за кредитним договором №VO21GA0000000069 від 21.07.2008 року.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в користь ОСОБА_1 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн.. 40 коп.) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідачем у справі є Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк», адреса місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ 14360570.

Третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача у справі є приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, адреса місцезнаходження м. Дніпро, вул. Центральна, 6, офіс 9.

Повний текст рішення складено та підписано 12 грудня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.Ф. Кирилюк