Ухвала суду № 86284029, 11.12.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 6/243/339/2019

Номер справи 243/3176/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«11» грудня 2019 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю:

- секретаря судового засідання – Кобець О.М.,

- представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Синицького В.С.,

- представника заінтересованої особи - ОСОБА_2 - адвоката Тесленко М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Заяву ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи - ОСОБА_4 про розстрочення виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 звернулася до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, з Заявою про розстрочення виконання рішення суду, обґрунтовуючи заяву тим, що Постановою Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2019 року, справа № 243/3176/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - скасовано та позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 333226,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 550,00 грн. Постанова Донецького апеляційного суду набула законної сили 25 вересня 2019 року, тому позивач може стягнути суми за цією постановою.

Зазначає, що на даний час вона не має можливості здійснити сплату суми боргу в повному обсязі, оскільки вона працює бухгалтером та отримує заробітну плату у розмірі 6279,00 грн. щомісяця, а також отримує прибуток від підприємницької діяльності приблизно 5464,00 грн на місяць. Власного житла не має, будь – якою нерухомістю не володіє, має автомобіль марки «ІЖ», також не має депозитних та інших рахунків у банку. Вона проживає разом з чоловіком ОСОБА_5 , який є безробітним, а також на її утриманні перебуває малолітня дитина - ОСОБА_6 , 2014 року народження.

Таким чином, дохід її сім`ї складає 11835,00 грн. щомісячно, а тому вона не може виконати Постанову Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року одразу і в повному обсязі через відсутність грошових коштів, тому вважає цю обставину винятковою.

Її заробітна плата та дохід від підприємницької діяльності є єдиним джерелом існування її сім`ї, пред`явлення всієї суми, одним платежем, до виконання поставить її у критично скрутне матеріальне становище та завдасть шкоду членам її сім`ї та її малолітній дитині, яку вона не зможе утримувати.

Зазначає, що у разі розстрочення платежу протягом року, вона з високою вірогідністю зможе сплатити присуджене відшкодування. Розстрочка рішення суду базуватиметься на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Просить суд, розстрочити виконання Постанови Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року про стягнення з неї, ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 333226,00 грн., моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., та витрат за проведення експертного дослідження в розмірі 550,00 грн., а всього на загальну суму 338776,00 грн, на один рік, до 12 листопада 2020 року, щомісячно рівними платежами, а саме:

1. до 12 грудня 2019 року - 28232,00 грн;

2. до 12 січня 2020 року - 28232,00 грн;

3. до 12 лютого 2020 року - 28232,00 грн;

4. до 12 березня 2020 року - 28232,00 грн;

5. до 12 квітня 2020 року - 28232,00 грн;

6. до 12 травня 2020 року - 28232,00 грн;

7. до 12 червня 2020 року - 28232,00 грн;

8. до 12 липня 2020 року - 28232,00 грн;

9. до 12 серпня 2020 року - 28232,00 грн;

10. до 12 вересня 2020 року - 28232,00 грн;

11. до 12 жовтня 2 020 року - 28232,00 грн;

12. до 12 листопада 2020 року - 28224,00 грн.

ОСОБА_1 , до судового засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином (т.2 а.с 127).

25 листопада 2019 року ОСОБА_1 до суду надала Заяву, в якій просить Заяву про розстрочення виконання рішення суду задовольнити, справу розглянути у її відсутності за участю її представника - адвоката Синицького В.С. (т. 2 а.с.129).

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Синицький В.С., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги, серія АА № 039072 від 25 листопада 2019 року, Заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримав, просив суд її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у заяві, а також суду пояснив, що на момент подання Заяви про розстрочення виконання рішення суду ОСОБА_1 Постанова про відкриття виконавчого провадження не отримувалася. На теперішній час, станом на 11 грудня 2019 року, ОСОБА_1 ОСОБА_2 будь-які грошові кошти на виконання рішення суду не сплачувалися, оскільки Постановою приватного виконавця було накладено арешт на грошові рахунки ОСОБА_1 , що унеможливлює проведення розрахунку з ОСОБА_2 .

Вважає, що у разі задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду на рік та сплати по 28232,00 грн. щомісяця зобов`язань за рішенням суду буде таким, що не порушуватиме інтересів ОСОБА_2 , оскільки у ОСОБА_1 відсутнє майно, у разі реалізації якого можна б було виконати рішення суду, а також саме в такому розмірі ОСОБА_1 зобов`язується та зможе виконувати рішення суду, в наслідок чого до 12 листопада 2020 року рішення суду ОСОБА_1 буде виконано в повному обсязі.

Заінтересована особа ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до судового засідання не з`явилася (т.2 а.с. 127),

11 грудня 2019 року ОСОБА_2 до суду надала заяву, в якій просила суд справу розглянути без її участі за участю її представника - адвоката Тесленко М.С., а також зазначила, що заперечує проти задоволення Заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду (т.2 а.с.165).

В судовому засіданні представник заінтересованої особи ОСОБА_2 - адвокат Тесленко М.С., який діє на підставі Ордеру на надання правової допомоги, серія АА № 060379 від 25 листопада 2019 року, вимоги Заяви про розстрочення виконання рішення суду не визнав та вважає її такою, що не підлягає задоволенню з тих підстав, що ОСОБА_1 має у власності автостоянку, на якій працює 10 найманих робітників та яким вона сплачує заробітну плату у розмірі 10000,00 грн. на місяць. Вважає, що ОСОБА_1 може зменшити їм розмір заробітної плати до 5000,00 грн. на місяць, внаслідок чого буде отримувати більший дохід та взагалі вважає, що ОСОБА_1 має доходи, за рахунок яких можна стягнути всю суму одразу та виконати рішення суду в повному обсязі. Також зазначає, що Заява про розстрочення виконання рішення суду подана до суду після того, як приватним виконавцем було відкрито Виконавче провадження. ОСОБА_1 в наявності має п`ять банківських рахунки: чотири в АТ «Таскомбанк» та один в АТ КБ «Приватбанк». Станом на 11 грудня 2019 року зі сторони ОСОБА_1 не було прийнято жодної спроби перерахувати на користь ОСОБА_2 будь – якої суми на погашення боргу. Вважає, задовольнити Заяву про розстрочення виконання рішення суду можливо лише у виключних обставинах, враховуючи майновий стан сторін. ОСОБА_1 працює на двох роботах, є фізичною особою - підприємцем, отримує заробітну плату та має дохід від підприємницької діяльності та має у власності легковий автомобіль «ІЖ», приблизна вартість якого складає 2000 доларів США. ОСОБА_1 . одружена та має чоловіка, тому вважає, що її майновий стан дозволяє виплатити суму боргу.

Просить суд відмовити у задоволенні Заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги Заяви про розстрочення виконання рішення суду, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до висновку, що Заява ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду, підлягає задоволенню з огляду на її законність та обґрунтованість.

Згідно ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб і порядок його виконання.

Як встановлено в ч. 3 ст. 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Так, з матеріалів справи вбачається, що Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2019 року, справа №243/3176/19, у задоволенні позовних вимог представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Горелика Євгена Борисовича до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав (т.1 а.с. 201-214).

Постановою Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року, Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 14 червня 2019 року, справа № 243/3176/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - скасовано та позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 333226,00 грн, моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та витрати за проведення експертного дослідження в розмірі 550,00 грн. Постанова Донецького апеляційного суду набула законної сили 25 вересня 2019 року (т.2 а.с. 35-43).

Під час розгляду справи, Донецький апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як зберігач, не має правових підстав для відмови у відшкодуванні, спричиненої ОСОБА_2 шкоди, оскільки ОСОБА_1 є гарантом схоронності транспортних засобів, прийнятих на зберігання.

Разом з тим, при розгляді даної справи судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що пошкодження автомобіля марки Toyota Corolla, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , сталося з вини невстановленої слідством особи, яка здійснила умисний підпал автомобіля ОСОБА_2 , який на час підпалу перебував на автостоянці, яка належить ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Слід зазначити, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Як роз`яснено в узагальненні проведеному Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах», розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконується частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконання рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо).

Згідно Узагальнення, наведеного вище, під час розгляду заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст.435 ЦПК України, їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Наведений у ст.435 ЦПК України, перелік найбільш характерних виняткових обставин, що можуть враховуватися судом під час розгляду питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Згідно з вимогами ст. 435 ЦПК України, саме заявники зобов`язані довести зазначений локальний предмет доказування.

На обґрунтування доводів заяви, ОСОБА_1 додано Розрахунок чистого прибутку СПД ОСОБА_1 за 9 місяців, згідно з якого чистий прибуток ОСОБА_1 складає 5464,00 грн. на місяць, що підтверджено Податковою декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за три квартали 2019 року, з якої вбачається, що загальний обсяг доходу за 9 місяців 2019 року складає 515575,00 грн. ( т.2 а.с. 83-84) - виплата заробітної плати працівникам за 9 місяців 2019 року у розмірі 353932,00 грн., що підтверджено платіжними відомостями (т.2 а.с. 95-112) - сплата податків за 9 місяців 2019 року у розмірі 94471,00 грн., що підтверджено квитанціями про сплату податків (т.2 а.с. 86-94) - орендна плата за 9 місяців 2019 року 18000,00 грн., що підтверджено квитанціями про сплату (т.2 а.с. 113-122), а також має дохід у виді заробітної плати за роботу бухгалтером у Приватному підприємстві «Варта СК» у розмірі 3622,50 грн. на місяць (т.2 а.с. 80), та дохід у виді заробітної плати за роботу бухгалтером у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Слав - Центр» у розмірі 2656,50 грн. на місяць (т. 2 а.с. 79) таким чином її загальний дохід складає 11743 грн. на місяць.

З Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків № 3053, наданих Головним управлінням ДПС у Донецькій області 15 листопада 2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за період з 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2019 року отримувала доходи з наступних джерел: заробітну плату у ТОВ «Слав - центр», яка за 1 квартал склала 9900,00 грн. з якої сплачено 1782,00 податків; заробітну плату у ПП «Варта СК», яка за 1 квартал склала 9900,00 грн. з якої сплачено 1782,00 податків; заробітну плату у ТОВ «Слав - центр», яка за 1 квартал склала 9900,00 грн. з якої сплачено 1782,00 податків; заробітну плату у ПП «Варта СК», яка за 1 квартал склала 9900,00 грн. з якої сплачено 1782,00 податків.

Таким чином заробітна плата ОСОБА_1 у ТОВ «Слав - центр», за місяць складає 2706,00 грн ( 9900 грн. нарахована зарплата – 1782,00 грн. податки = 8118,00 грн. /3 місяця ) та заробітна плата ОСОБА_1 у ПП «Варта СК», за місяць складає 2706,00 грн ( 9900 грн. нарахована зарплата – 1782,00 грн. податки = 8118,00 грн. /3 місяця ). А сукупний розмір отримуваної заробітної плати ОСОБА_1 за місяць складає 5412,00 грн. (2706 грн. +2706,00 грн).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має на утриманні малолітнього сина – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження (т.2 а.с.73), а також чоловіка - ОСОБА_5 , який не працює та не має доходів, що підтверджується Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків (т.2 а.с.75), а також не має нерухомості у власності, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (т.2 а.с. 78), та ступінь вини ОСОБА_1 , яка виникла внаслідок підпалу автомобіля невстановленою слідством особою, під час зберігання автомобіля на стоянці, що належить ОСОБА_1 .

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15 жовтня 2009 року у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04), яке набуло статусу остаточного, зазначено, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування. Розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Таким чином, ОСОБА_1 надала суду переконливі докази тяжкого матеріального становища, на який остання посилається, а також наявності інших істотних умов, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим суду, до яких відноситься відсутність майна, за рахунок якого можливо виконати рішення суду, натомість представником ОСОБА_2 – адвокатом Тесленко М.С. крім пояснень того, що він заперечує проти задоволення Заяви про розстрочення виконання рішення суду, з тих підстав, що ОСОБА_1 є працевлаштованою та є фізичною особою – підприємцем, не надано доказів того, що майновий стан ОСОБА_1 є таким, що вона може виконати рішення суду в повному обсязі. Враховуючи наведене, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що є всі законні та обґрунтовані підстави для відстрочення виконання рішення суду, з тих підстав, що базується на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника, оскільки ОСОБА_1 надано докази, які підтверджують настання несприятливих для неї фінансових обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12-13, 76, 81, 258-261, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 , за участю заінтересованої особи - ОСОБА_4 про розстрочення виконання рішення суду – задовольнити.

Розстрочити виконання Постанови Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року по цивільній справі №243/3176/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 333226,00 грн., моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., та витрат за проведення експертного дослідження в розмірі 550,00 грн., а всього на загальну суму 338776,00 грн., на один рік до 12 листопада 2020 року щомісячно, рівними платежами, а саме:

1. до 12 грудня 2019 року - 28232,00 грн;

2. до 12 січня 2020 року - 28232,00 грн;

3. до 12 лютого 2020 року - 28232,00 грн;

4. до 12 березня 2020 року - 28232,00 грн;

5. до 12 квітня 2020 року - 28232,00 грн;

6. до 12 травня 2020 року - 28232,00 грн;

7. до 12 червня 2020 року - 28232,00 грн;

8. до 12 липня 2020 року - 28232,00 грн;

9. до 12 серпня 2020 року - 28232,00 грн;

10. до 12 вересня 2020 року - 28232,00 грн;

11. до 12 жовтня 2 020 року - 28232,00 грн;

12. до 12 листопада 2020 року - 28224,00 грн;

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвалу постановлено, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Повний текст Ухвали суду складено 12 грудня 2019 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова