Рішення № 86282741, 05.12.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5377/19

Провадження № 2/219/1922/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Кривошапко І.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Бахмуті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку розміром 0,060 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно з договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 14 травня 2003 року, її мати ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та який розташований на земельній ділянці розміром 0,060 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Для оформлення спадкових прав після смерті матері вона звернулася до приватного нотаріуса Моісеєнко Н.В. Проте їй повідомили про те, що оформити спадщину нотаріус може лише на вказаний вище житловий будинок з будівлями та прибудовами, які належали безпосередньо матері, оскільки земельна ділянка, яка розташована під будинком та була придбана згідно з договором купівлі-продажу будинку та земельної ділянки від 14 травня 2003 року, так і не була зареєстрована у Державному реєстрі, як того вимагало діюче на той час законодавство. У зв`язку із цим, на вищезазначений житловий будинок їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а в частині оформлення земельної ділянки було відмовлено та рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті матері. Крім неї, інших спадкоємців немає. Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, нею подано заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача - Бахмутської міської ради, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, представником Бахмутської міської ради Манекіною А.Є. подано заяву, в якій вона просила справу розглянути за відсутності представника відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки відповідач визнав позовні вимоги, наслідки визнання позову йому зрозумілі, визнання позову не суперечить закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, суд відповідно до ч. 4 ст. 200, ст. 206 ЦПК України, ухвалює судове рішення в підготовчому засіданні.

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 21 грудня 1974 року (а.с. 7), копіями свідоцтв про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 31 жовтня 1992 року, серії НОМЕР_3 від 10 січня 2003 року, серії НОМЕР_4 від 11 серпня 2010 року (а.с. 7-10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хромове Бахмутського району Донецької області померла мати позивача - ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 24 квітня 2018 року (а.с. 11).

Згідно з договором купівлі-продажу жилого будинку та земельної ділянки від 14 травня 2003 року, зареєстрованого у реєстрі за № 1689, ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 ј частину жилого будинку та земельну ділянку, що знаходиться у АДРЕСА_1. Земельна ділянка площею 0,060 га належить продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ДН № 102204, виданого Краснянською сільрадою 23 грудня 1997 року та зареєстрованого у Книзі запису актів за № 1273 (а.с. 12).

29 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Моісеєнко Н.В. було посвідчено, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1952 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з: ј частини житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Постановою приватного нотаріуса Бахмутського районного нотаріального округу Донецької області Моісеєнко Н.В. від 10 травня 2019 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно - земельну ділянку, що розташована під ј частиною житлового будинку АДРЕСА_1 , оскільки спадкоємець ОСОБА_1 не надала документ, що посвідчує належність вищевказаної земельної ділянки спадкодавцю, внаслідок його втрати (а.с. 14).

Станом на 10 травня 2019 року ринкова вартість вищевказаної земельної ділянки складає 19242 грн. 00 коп., про що свідчить звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,060 га (а.с. 15-34).

Відповідно до довідки Іванівського старостинського округу від 15 жовтня 2019 року № 891/02-34, Іванівська сільська рада повідомила, що вона не має на зберіганні Книг записів реєстрації державних актів на землю, тому надати відомості про те, за ким зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,060 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , не вбачається можливим.

Згідно з листом Другої бахмутської державної нотаріальної контори від 26 вересня 2019 року № 1448/01-16, за даними Спадкового реєстру після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було заведено спадкову справу 15 червня 2018 року за № 14/2018 приватним нотаріусом Бахмутського районного нотаріального округу Моісеєнко Н.В., та видано свідоцтво про право на спадщину 29 жовтня 2018 року за реєстровим номером 1977, що також підтверджується відповідною Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 57697128 від 26 вересня 2019 року.

Таким чином, суд вважає встановленим, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка залишилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, позивач не має можливості вступити у спадкування в позасудовому порядку.

Згідно зі ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого законного права чи інтересу в судовому порядку, зокрема, шляхом визнання права власності.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 ЦК України.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного Кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Cтаттею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із п. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Визнання права власності на майно за померлим неможливе, оскільки це право не може бути зареєстроване.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Аналіз наведених доказів дозволяє суду зробити висновок, що позовна заява ОСОБА_1 до Бахмутської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку розміром 0,060 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Місце реєстрації позивача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 .

Місцезнаходження відповідача Бахмутської міської ради: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 44; код ЄДРПОУ 04052732.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляцій не оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Р.Є. Дубовик